1.4. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання, як і для всіх інших наук ,виступає діалектика,

Економічний аналіз тісно пов’язаний з галузевими еконо­міками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансо­вими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням.

Особливу роль для економічного аналізу відіграють бух­галтерський облік і статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення. Особливо плідно у цій справі склалися сто­сунки між аналізом і статистикою, внаслідок чого методика аналізу збагатилась багатьма статистичними методами й прийомами дослідження.

В економічному аналізі знаходять широке застосування сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні й соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології ви­робництва.

2. Метод економічного аналізу

2.1. Аналітичний метод

Метод економічного аналізу є головним поняттям у тео­рії економічного аналізу. Кожна наука вивчає свій предмет за допомогою певного методу, визначення сутності якого є першим кроком при її вивченні.

Існує чимало різних методів. Розрізняють загальні й поодино­кі методи дослідження. Якщо перші звичайно використовують майже скрізь, то поодинокі придатні для розв’язання вузького кола завдань і, як правило, в межах однієї дисципліни.

Формування нових наук і дисциплін спричиняє появу і нових методів наукового пізнання або пристосування до по­треб дослідження вже існуючих.

Під час аналізу використовують здебільшого добре відомі, випробувані практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу. Аналіз — це розбір, розкладання, розчле­нування предметів або явищ на складові частини, влас­тивості, ознаки. Отже, виникає можливість для поглибле­ного вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів і явищ. Сам процес розкладання слід проводити, ґрунтуючись на певних правилах, принципах.

Поділ предметів або явищ має враховувати існуючі зако­номірності, склад, внутрішні кордони, зв’язки, функції. Це перший принцип аналізу. Суворе дотримання цього прин­ципу дає змогу відтворити предмет у первісному вигляді.

Послідовне, поетапне відокремлення частин, властивостей від предмета — вимога другого принципу.

Окремі частини, компоненти цілого відіграють неоднако­ву роль у його функціонуванні. Серед них обов’язково знай­деться один або кілька, які формують сутність предмета, його якісну ознаку. Тому пошук цих найважливіших ланок у предметі обумовлює третій принцип — принцип основної ланки. Врахування системної побудови предмета або сис­тем формує четвертий принцип ієрархії. П’ятий прин­цип визначає межі аналізу, ступінь його можливого поглиб­лення. Кінцева зупинка в дослідженні звичайно пов’язуєть­ся з найбільш простими елементами системи, які при цьому зберігають загальні властивості всієї сукупності. Так, товар є найпростіший елемент економічної системи. І, нарешті, шос­тий принцип обумовлює вибір форми аналізу. Загальнові­домі такі форми аналізу: хімічний, математичний, економіч­ний, спектральний, структурний, психоаналіз.

Отже, основним методом курсу аналізу є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства уявно розкладається на окремі, більш прості складові елементи, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв’язки й взаємодії.

Крім аналітичного, в курсі застосовують також інші ме­тоди та технічні прийоми. У своїй сукупності еони склада­ють притаманну тільки цій дисципліні методику досліджен­ня економічних явищ.

З’ясувавши сутність головного методу курсу і принципів аналітичного досліджена, можна перейти до вивчення інших методів і технічних прийомів.