Докази поділяються на:

1) початкові і похідні.

Первісними є докази-першоджерела, похідними - докази, які відтворюють зміст іншого доказу. Між похідним доказом і фактом, про який вона свідчить, завжди варто принаймні ще один доказ, 2) прямі і непрямі - поділ грунтується на тому, чи дає доказ можливість зробити лише один певний висновок про шуканому факт - про наявність його або відсутності - або кілька ймовірних висновків.

Прямим називається доказ, який, навіть будучи взятим окремо, дає можливість зробити лише один певний висновок про шуканому факт.

Непрямий доказ, узята окремо, дає підставу не для одного певного, а для кількох можливих висновків, кількох версій щодо шуканого факту. Тому одного непрямого докази недостатньо, для того щоб зробити висновок про шуканому факт. Якщо ж непрямий доказ взяти не в окремо, а у зв'язку з іншими доказами у справі, то, зіставляючи їх, можна відкинути необгрунтовані версії та прийти до одного певного висновку;

3) Поділ за джерелом - особисті і речові. Розподіл здійснюється в залежності від того, чи є джерелами отримання відомостей люди чи речі.

До особистих доказів відносять пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, висновки експертів; до речових - різного роду речі.

Суд зобов'язаний виявити неупередженість і об'єктивність у дослідженні представлених доказів, не віддаючи заздалегідь перевагу тим чи іншим доказам. Інша справа, що в ході процесу ті чи інші докази можуть бути не прийняті судом після їх дослідження.

Належність і допустимість доказів

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належність - значення докази для правильного розгляду і вирішення справи. Допустимість докази - підтвердження обставин справи чітко визначеними в законі засобами доказування і ніякими іншими. При цьому всі етапи даного процесу проходять з урахуванням однієї мети - повного, грамотного і справедливого розгляду справи.

При оцінці документів або інших письмових доказів суд зобов'язаний, з урахуванням інших доказів переконатися в тому, що такі документ або інший письмовий доказ виходять від органу, уповноваженого представляти даний вид доказів, підписані особою, яка має право скріплювати документ підписом.

Підготовка цивільної справи до судового розгляду

Стадія підготовки - самостійна стадія судового процесу, що включає сукупність процесуальних дій, здійснюваних для забезпечення правильного та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Мета стадії підготовки справ до судового розгляду - забезпечення його правильного та своєчасного розгляду та вирішення. Підготовка справ до судового розгляду незалежно від обсягу та складності здійснюваних процесуальних дій є обов'язковою стадією процесу. Це вимога встановлена ​​законодавцем у зв'язку з тим, що дана стадія виконує дуже важливі завдання, які сприяють грамотному, повного та справедливого розгляду справи і винесення рішення.

Підготовка справи як стадія процесу починається з моменту винесення суддею відповідної ухвали та триває до винесення ухвали про призначення справи до розгляду в судовому засіданні. Дана стадія проводиться за участю сторін, інших осіб, їхніх представників, а всім процесом керує суддя одноосібно.

Підготовка справи до судового розгляду може мати місце тільки після порушення цивільної справи, тобто після прийняття заяви.

Завданнями підготовки справи до судового розгляду є:

1) уточнення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; 2) визначення закону і правовідносин сторін, якими слід керуватися при вирішенні справи; 3) вирішення питання про склад осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу; 4) представлення сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі, необхідних доказів; 5) вирішення питання про примирення сторін. Значення стадії:

1) точне виконання вимог закону про підготовку справ до судового розгляду направлено на попередження судової тяганини і бюрократизму в судочинстві; 2) забезпечення правильного і грамотного розгляду справи; 3) прискорення процесу розгляду спору; 4) полегшення подальшого розгляду справи. На даному етапі судового розгляду відбувається уточнення обставин, які при майбутньому розгляді можуть знадобитися для винесення рішення щодо спору.

Частини стадії судового розгляду в цивільному процесі

Порядок проведення судового засідання має складну структуру і складається з наступних етапів:

1) підготовча частина - відбуваються наступні дії:

а) відкриття судового засідання - в ​​призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка цивільна справа підлягає розгляду;

б) перевірка явки учасників процесу;

в) роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків;

г) видалення свідків із залу судового засідання

д) оголошення складу суду і роз'яснення права самовідводу і відведення;

е) роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків;

ж) вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі;

з) роз'яснення експерту і спеціалісту їх прав і обов'язків, а також попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, про що у нього береться підписка, яка додається до протоколу судового засідання;