Державна система екологічного нормування:

1 Основні принципи

1. використання системного підходу;

2. паралельний та збалансований розвиток елементів системи;

3. впровадження досягнень науки та техніки;

4. досягнення багатофункційності, стійкості, гнучкості, завершеності, економічності, цілісності та ефективності системи;

5. взаємозв'язок екологічних вимог і актів законодавства;

6. використання міжнародного досвіду у вітчизняній практиці;

7. інформаційність при створенні екологічних норм щодо діючого законодавства;

8. обговорення і апробація екологічних нормативів і правил;

9. зв'язок з державною системою стандартизації у ОНПСРВПР;

10. впровадження інформаційних систем та технологій.

2. Порядок екологічного нормування

1. розробляються тільки на замовлення Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України; а також по завданню КОЕН (координаційний орган), якщо є нові екологічно значущі фактори;

2. план розробки затверджується щорічно Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України;

3. залучення наукових центрів Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України та установи; створення органу акредитації;

4. створення спеціалізованих полігонів для виконання експериментальних робіт;

5. обґрунтування згідно з інструктивно-методичними документами;

6. надіслання проектів у зацікавлені організації згідно переліку Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України;

7. проведення екологічної експертизи

3. Міжнародне співробітництво України

1. участь у міжнародних наукових і науково-технічних програм з глобальної екологічної небезпеки;

2. розробка національного плану дій згідно з міжнародними екологічними угодами;

3. спільна розробка екологічних нормативів;

4. зближення та гармонізація систем природоохоронного нормування;

5. зв'язок з іншими автоматизованими інформаційними пошуковими системами;

6. участь в апробації та експертизі міжнародних, міждержавних та регіональних екологічних нормативів;

7. участь у роботі міжнародних конференцій, симпозіумів і т. інш.

8. спільна підготовка науковців та фахівців, видавнича діяльність.

Реалізація концепції екологічного нормування:

1. створення цільової державної програми з екологічного нормування (ЕН) з пріоритетними напрямками цієї діяльності;

2. розробка нормативно-правових засад впровадження та застосування екологічних норм;

3. функціонування фінансово-економічних і організаційних механізмів ЕН;

4. створення комплексу стандартів ДСТУ "Система екологічного нормування. Основні положення";

5. науково-методичні основи ЕН;

6. інформаційне забезпечення ЕН;

7. аналітичне, метрологічне та приладове забезпечення експериментальних робіт ЕН;

8. нормативна база для екодіагностики, екоекспертизи, екоаудіту, екоманіторингу;

9. державний план екологізації нормативно-технічної документації у всіх галузях н/г: регламенти, МУ, ТУ;

10. нормативне забезпечення ЕН;

11. структура та склад державного фонду екологічних норм;

12. міжнародне співробітництво;

13. участь громадськості на всіх етапах ЕН: розробка – впровадження.

НОРМАТИВЕА БАЗА ОНПС

∑ норм

е колого-технічні та природоохоронні норми еколого-економічні

е колого-технологічні норми та соціально-екологічні норми

∑ нормативи і правила ∑ нормативів плат і

екологічної безпеки розмірів платежів

Нормативи і правила Екологічні норми ресурсогосподарські

е кологічної безпеки нормативи і правила

∑ ГДК, ГДР, ГДВ, ∑ нормативів ∑ нормативів

ТПВ, ГДС, ТПС 1-екологічні нормативи 1-використання ПР;

якості екосистем; 2-споживання ПР;

2-екологічні нормативи і 3-використання

правила ОПР вторинних ресурсів;

3- екологічні нормативи 4-утилізація відходів

антропогенного

навантаження