3. Методи диференціальної психології.
Для ДП характерні:
Загальнонаукові методи (спостереження, експеримент).
Властиво психологічні методи — інтроспективні (самоспостереження, самооцінка), психофізіологічні (методика шкірно-гальванічних реакцій, електроенцефалографічний ме тод, методика дихотомічного прослуховування й ін.), соціально- психологічні (бесіда, інтерв'ю, анкетування, соціометрія), возрастно- психологічні («поперечні» і «поздовжні» зрізи), тестування, аналіз продуктів діяльності.
Психогенетические методи.
Існує кілька різновидів психогенетических методів, але всі вони спрямовані на дозвіл завдання визначення домінуючих факторів (генетики або середовища) у формуванні індивідуальних розходжень.
а. Генеалогічний метод — метод дослідження родин, родо словных, що використовувався Ф.Гальтоном. Посилкою для використання методу є наступне: якщо якийсь при знак є спадкоємним і кодується в генах, те чим ближче споріднення, тим вище подібність між людьми за цією ознакою. Та кім образом, вивчаючи ступінь прояву певної ознаки в родичів, можна визначити, чи є дана ознака наслідуваним.
б. Метод прийомних дітей. Метод полягає в тому, що в исследо вание включають 1) дітей, максимально рано відданих на воспита ние біологічно чужим батькам-вихователям, 2) приймалень і 3) біологічних батьків. Оскільки з кожним з биологичес ких батьків діти мають 50% загальних генів, але не мають загальних умов життя, а із приймальнями, навпроти, не мають загальних генів, але розділяють средовые характеристики, те можливе визначення відносної ролі спадковості й середовища у формуванні індивідуальних розходжень.
в. Близнецовый метод. Початок методу близнюків поклала ста тья Ф.Гальтона, що вийшла в 1876 р. — «Історія близнюків як критерій відносної сили природи й виховання». Але початок реальних досліджень у даному напрямку доводиться на нача ло 20-го сторіччя. Існує кілька різновидів даного методу.
а) метод контрольних груп
Метод заснований на вивченні двох існуючих типів близнецовых пара: монозиготных (МЗ), утворених з однієї яйцеклітини й одного спермия й имеющих практично повністю співпадаючий хромосомний набір, і дизиготных (ДЗ), хромосомний набір яких збігається лише на 50%. ДЗ і МЗ пари містяться в ідентичне середовище. Зіставлення внутріпарної подібності в таких моно- і дизиготных близнюків покаже роль спадковості й середовища у виникненні індивідуальних розходжень.
б) метод розлученої близнецовой пари
Метод заснований наизучении внутріпарного сходстваразлученных у ранньому віці волею долі моно- і дизиготных близнюків. Усього в науковій літературі описано близько 130 таких пар. Обнаружено, що розлучені МЗ близнюки виявляють більше внут-рипарное подібність, ніж розлучені ДЗ. Опису деяких пар розлучених близнюків іноді вражають ідентичністю їхніх звичок і переваг.
в) метод близнецовой пари
Метод полягає у вивченні розподілу ролей і функцій усередині близнецовой пари, що нерідко представляє собою замкнуту систему, у силу чого близнюки утворять так звану «сукупну» особистість.
г) метод контрольного близнюка
Підбираються особливо схожі монозиготные пари (ідеально ідентичні експериментальна й контрольна групи), а потім у кожній парі одного близнюка піддають впливу, а іншого немає. Вимірюючи розходження в ознаках, на яких був спрямований вплив, у двох близнюків, оцінюють ефективність впливу.
Потрібно відзначити, що численні дослідження близнюків показують, що:
кореляція між результатами тестів на розумове разви тие монозиготных близнюків дуже висока, у разнояйцевых — значно нижче;
в області спеціальних здатностей і особистісних рис кор реляції між близнюками слабкіше, хоча й тут монозиготные проявляють більшу подібність, чим дизиготные;
у відношенні багатьох психологічних якостей розходження вну три пари дизиготных близнюків не перевищують розходження вну три пари монозиготных близнюків. Але істотні розходження проявляються найчастіше серед дизиготных;
відносно шизофренії відсоток відповідності між моно зиготными, дизиготными й братами із сестрами такий, що показує наявність спадкоємної схильності до даного захворювання. Тут досить цікавим може бути відомий в історії психогенетики випадок чотирьох монози готных близнюків (четверні Джениян); всі четверо близне цов, хоч і в різний термін, занедужали шизофренією.