Тема 16. Звільнення від кримінальної відповідальності

1. питання. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.

2. питання. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

3. питання. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

4. питання. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

5. питання. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.

6. питання. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1 Питання. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності — це здійснюва­на відповідно до кримінального та кримінально-процесуального за­кону відмова держави в особі компетентних органів від притягнен­ня особи, яка вчинила злочин, до кримінальної відповідальності.

У КК не дається поняття звільнення від кримінальної відпові­дальності, але IX Розділ Загальної частини має назву «Звільнення від кримінальної відповідальності». Крім того, в деяких статтях Особливої частини передбачені положення про звільнення від кримінальної відповідальності (наприклад, звільнення від кримі­нальної відповідальності за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК), шпигунство (ч. 2 ст; 114 КК), незаконне заволодіння транспорт­ним засобом (ч. 4 ст. 289 КК).

За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальнос­ті характеризується такими положеннями:

1. не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин;

2. до винного не застосовується покарання;

3. особа вважається такою, що не має судимості. Види звільнення від кримінальної відповідальності:

1. у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК);

2. у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК);

3. у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК);

4. у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК);

5. у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК);

6. на підставі закону про амністію або акта помилування (ч. 1 ст. 44 КК);

7. у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);

8. спеціальні види звільнення від кримінальної відповідально­сті, передбачені Особливою частиною КК (ч. 2 ст. 111; ч. 2 ст. 114; ч. З ст. 175; ч. 4 ст. 212; ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 258; ч. 6 ст. 260; ч. З ст. 263; ч. 4 ст. 289; ч. 4 ст. 307; ч. 4 ст. 309; ч. 4 ст. 311; ч. Зет. 369).

Класифікація передбачених у КК видів звільнення від кримі­нальної відповідальності залежить від критеріїв її проведення.

Так, за характером обов'язковості застосування звільнення від кримінальної відповідальності поділяються на:

• факультативні (дискреційні) — звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки, у зв'язку зі зміною обстановки, у зв'язку із закінченням строків давності за осо­бливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призна­чене довічне позбавлення волі, а також звільнення із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру;

• обов'язкові (імперативні) характеризуються відсутністю в уповноваженого органу права вирішувати питання про звільнення від відповідальності на власний розсуд (наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закінченням строків давності).

Залежно від можливості зобов'язати особу, звільнену від кримі­нальної відповідальності, виконати певні обов'язки, поділяються на:

« умовні — звільнення у зв'язку з передачею особи на поруки (ч. 2 ст. 47 КК), звільнення із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК);

• безумовні — не передбачають можливість скасування прийнятого рішення про звільнення від відповідальності залежно від поведінки того, відносно кого було прийняте таке рішення.