- •Термодинаміка, теплопередача і теплосилові установки.
- •1. Основні вихідні поняття та визначення термодинаміки.
- •2.2 Робоче тіло і термодинамічна система.
- •Основні положення розрахунків суміші ідеальних газів.
- •2. Перший закон термодинаміки.
- •2.1. Внутрішня енергія робочого тіла.
- •2.3. Робота зміни об’єму.
- •2.4. Перший закон термодинаміки.
- •3. Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •3.1. Аналіз рівноважного ізохорного термодинамічного процесу.
- •3.2. Аналіз ізобарного термодинамічного процесу.
- •2.6. Ентропія.
- •3.3. Аналіз ізотермічного термодинамічного процесу.
- •3.4. Аналіз адіабатного процесу.
- •3.5. Аналіз політропного процесу.
- •4.1. Оборотні і необоротні термодинамічні процеси.
- •4.2 Прямі і обернені термодинамічні цикли.
- •4.3 Цикл Карно. Теорема Карно.
- •4.4. Другий закон термодинаміки.
- •4.5. Ентропія як теплова характеристика циклу.
- •4.6. Зміна ентропії ізольованої термодинамічної системи.
- •5.1 Поняття стаціонарної і одновимірної течії
- •5.2 Основні рівняння течії газу.
- •1. Рівняння суцільності руху
- •2. Рівняння першого закону термодинаміки для течії або рівняння енергії.
- •5.3. Наявна та технічна роботи течії
- •5.4. Ізоентропійна течія газу
- •5.5. Витікання газу із резервуару необмеженого об’єму
- •5.6.Витікання газу через комбіновані сопла.
- •5.7. Дроселювання
- •6. Стискування газу в компресорі
- •6.1 Призначення, класифікація і сфера застосування компресорів
- •6.2 Термодинамічний аналіз роботи одноступеневого компресора.
- •6.3 Багатоступінчасте стикування газу в компресорі.
- •6.4 Потужність та ккд компресора.
- •7. Цикли двигунів внутрішнього згорання.
- •7.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів двз.
- •7.2 Аналіз циклу двз із змішаним підведенням теплоти.
- •7.3 Аналіз циклу двз з підведенням теплоти по ізобарі.
- •7.4 Аналіз циклу двз з підведенням теплоти по ізохорі
- •7.5 Порівняння циклів двз
- •8. Цикли газотурбінних двигунів (гтд)
- •8.1 Призначення, класифікація і сфера застосування циклів гтд
- •8.2. Аналіз циклу гтд з підведенням теплоти по ізобарі.
- •8.3 Аналіз циклу гтд з підведенням теплоти по ізохорі (цикл Хемфрі)
- •8.4. Регенерація теплоти як метод підвищення термічного ккд циклів гтд
- •1. Теплопровідність.
- •1.1 Температурне поле, градієнт температури, тепловий потік.
- •1.2 Закон Фур’є
- •1.3 Теплопровідність плоскої стінки
- •1.4. Теплопровідність циліндричної стінки.
- •1.4. Теплопровідність циліндричної стінки.
- •2.1 Природна і вимушена конвекція
- •2.2 Рівняння тепловіддачі Ньютона-Ріхмана.
- •2.3 Диференціальні рівняння теплообміну.
- •2.4 Основи теорії подібності
- •2.5 Критерії подібності конвективного теплообміну
- •2.6 Умови подібності процесів конвективного теплообміну
- •2.7 Тепловіддача (конвекція) при природному русі теплоносія в необмеженому об’ємі.
- •2.8 Тепловіддача при турбулентному русі теплоносія в трубі
- •2.9 Тепловіддача при поперечному обтіканні труби та жмутків труб
- •2.10 Інтенсифікація процесів конвективного теплообміну
- •3. Теплообмін випромінюванням.
- •3.1. Основні визначення променистого теплообміну.
- •3.2 Основні закони випромінювання чорних і сірих тіл
- •3.3 Променистий теплообмін між сірими тілами.
- •4 Теплопередача
- •4.1 Основне рівняння теплопередачі. Коефіцієнт теплопередачі
- •4.2 Теплопередача через плоску одношарову і багатошарову стінки.
- •4.3 Передача теплоти через циліндричну одношарову і багатошарову стінки
- •4.4 Інтенсифікація процесів теплопередачі
- •4.5 Теплова ізоляція
- •5 Теплообмінні апарати.
- •5.1 Призначення класифікація і область використання теплообмінних апаратів
- •5.2 Основи теплового розрахунку теплообмінників
2.9 Тепловіддача при поперечному обтіканні труби та жмутків труб
Т
епловіддача
при поперечному обтіканні труби значно
складніша ніж при тепловіддачі в середині
труби. При обтіканні труби
на поверхні труби утворюється пограничний
шар що має найменшу товщину в лобовій
точці і дальше поступово зростає до тих
пір поки не станеться відрив потоку і
утворення вихоревої зони з протилежного
боку труби. Коефіцієнт тепловіддачі в
лобовій частині найбільший так як
товщина пограничного шару тут мінімальна.
Дальше він зменшується зі збільшенням
пограничного шару до точки відриву
потоку. В області вихоревої зони
коефіцієнт тепловіддачі збільшується
за рахунок руйнування пограничного
шару. Кут відриву потоку для ламінарної
течії становить
=
80-85о а
для турбулентної течії
=
120-140о.
Для визначення середнього по периметру
труби коефіцієнта тепловіддачі
рекомендується залежність Нуссельта
коефіцієнти приймаються при
с = 0,5 , n =
0,5 , m = 0,38,
а при
с = 0,25 , n =
0,6 , m = 0,38
В теплообмінниках одиночні
труби не використовуються. Застосовуються
жмутки труб які можуть бути коридорними
або шахматними. Для таких
жмутків коефіцієнт тепловіддачі
визначається за рівнянням Нуссельта
з коефіцієнтами: для коридорного жмутка
с = 0,26 , n =
0,65 , а для шахматного жмутка с = 0,41 , n
= 0,6. Поправочний коефіцієнт
враховує номер ряду. Для труб першого
ряду обох типів жмутків
;
для другого ряду коридорного жмутка
,
шахматного -
.
А для третього і всіх наступних
.
Середнє значення коефіцієнта тепловіддачі
для всього жмутка в цілому визначається
за формулою
де
-
середній коефіцієнт теплопровідності
-го
ряду,
-
сумарна поверхня теплообміну
-го
ряду,
-
число рядів труб в жмутку.
2.10 Інтенсифікація процесів конвективного теплообміну
Інтенсифікація – збільшення теплового потоку. Шляхи інтенсифікації випливають з рівняння тепловіддачі . Найпростіше але не завжди найефективніше буде збільшення площі теплообміну та збільшення різниці температур між твердою поверхнею та теплоносієм. Отже найкраще збільшувати коефіцієнт тепловіддачі, а для цього треба: 1. Корисно теплоносій газ замінити на рідину, 2. Перейти від природної до вимушеної конвекції, 3. Використовувати конденсацію і кипіння при яких проходить значна інтенсифікація процесу тепловіддачі.
3. Теплообмін випромінюванням.
3.1. Основні визначення променистого теплообміну.
Т
еплове
випромінювання представляє собою процес
розповсюдження в просторі внутрішньої
енергії випромінюючого тіла шляхом
електромагнітних хвиль. Збудниками цих
хвиль є електрично заряджені матеріальні
частинки, які входять в склад речовини.
Для розповсюдження електромагнітних
хвиль не потрібно матеріального
середовища. В вакуумі вони розповсюджуються
зі швидкістю світла і характеризуються
довжиною хвилі
мкм. Випромінювання відбувається у
всьому діапазоні довжин хвиль. Умовно
випромінювання можна розділити на:
ультрафіолетове – 20∙10-3
– 0,4 мкм, видимі промені – 0,4 – 0,8 мкм,
інфрачервоні промені (невидимі) – 0,8 –
800 мкм. Основними носіями теплової
енергії є інфрачервоні промені і частково
видимі. Слід відмітити, що енергія
випромінюється в вигляді певних порцій
– квантів. Носіями цих порцій енергії
є елементарні частинки – фотони. При
попаданні на інші тіла енергія
випромінювання частково поглинається
(перетворюючись у внутрішню енергію
цих тіл), частково відбивається і частково
проходить крізь тіло. Більшість твердих
і рідких тіл випромінюють енергію всіх
довжин хвиль в інтервалі від 0 до ∞. А
гази випромінюють енергію тільки в
певних інтервалах довжин хвиль. Тверді
тіла випромінюють і поглинають енергію
поверхнею, а гази – об’ємом.
І
нтегральний
променевий потік, який випромінюється
з одиниці поверхні тіла у всіх напрямках
напівсферично простору – інтегральна
випромінювальна здатність
.
Звідси тепловий потік буде
.
Випромінювання в певному діапазоні
довжин хвиль
- спектральна випромінювальна здатність
.
К
ожне
тіло не тільки випромінює, але і поглинає
променеву енергію. З всієї кількості
падаючої на тіло променевої енергії
частина поглинається
- коефіцієнт поглинання, частина
відбивається
-
коефіцієнт відбивання, частина проходить
крізь тіло
-
коефіцієнт прозорості. Коли
тоді абсолютно чорне тіло, коли
тоді біле тіло, коли
абсолютно прозоре тіло. В природі
абсолютно чорних, білих і прозорих тіл
не існує.
Тіло яке приймає участь в
променевому теплообміні, крім власного
випромінювання
відбиває падаючу на нього енергію
.
Тоді ефективне випромінювання тіла
буде
-
рівняння широко використовується при
розрахунку променевого теплообміну
між тілами.
