Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція Контрольні питання

1.Що таке економічна інтеграція? Які її передумови і цілі?

2.Які основні етапи інтеграційного процесу, що в них спільного і чим вони відрізняються?

3.Наведіть приклади інтеграційних групувань в різних частинах світу, які мають на меті створення зони вільної торгівлі, митного союзу і загального ринку.

4.Які критерії оцінки інтеграції з точки зору створення вільної від обмежень системи міжнародної торгівлі?

5.Які типи економічних ефектів виникають при створенні митного союзу?

6.Поясніть виникнення ефекту створення торгівлі.

7.Поясніть виникнення ефекту відхилення торгівлі.

8.Від чого залежить зростання або зменшення загального рівня добробуту в результаті створення митного союзу?

9.В силу яких закономірностей інтеграція в більшості випадків спричинює загальне зростання добробуту країн, які приймають в ній участь?

10.Назвіть основні етапи розвитку ЄС.

11.Які головні механізми управління ЄС?

12.Якi iснують основнi форми регiональної економiчної iнтеграцiї? Дайте їх коротку характеристику та наведіть приклади.

13.Якi переваги регiональної економiчної iнтеграцiї?

14.Порiвняйте рiзнi типи iнтеграцiї, наприклад ЄС та НАФТА.

15.Дайте характеристику товарних угод та покажiть сучаснi тенденцiї у цiй сферi.

16.Якi Ви знаете найвiдомiшi дво та багатостороннi договори, що впливають на мiжнародний бiзнес? Дайте їх коротку характеристику.

17.Що дають країнам:

а) утворення зони вiльної торгiвлi;

б) складнiші форми спiвробiтництва;

18.Чому сприяє економiчна iнтеграцiя:

а) у статицi;

б) у динамiцi?

19.В чому вiдмiнностi мiж глобальною та регiональною iнтеграцiями? Якi їх переваги та недолiки?

20.Якi основнi типи ЄС ?

21.Якi iснують форми економiчної iнтеграцiї у Латинськiй Америцi, Схiднiй Европi, Африцi та Азiї?

22.За допомогою яких заходiв у зовнiшнiй торгiвлi країни, що розвиваються, намагаються стабiлiзувати цiни?

23.Дайте характеристику багатопрофiльнiй угодi з текстилю (БУТ).

24.Яким чином ООН залучена до справ мiжнародного бiзнесу? За допомогою яких органiзацiй, установ?

25.Дайте характеристику органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР).

26.Якi проблеми розв’язує Лiга арабських країн? Яким чином?

27.Дайте характеристику Програми розвитку ООН (ПРООН).

28.Якi можливостi надає ООН для розв’язку економiчних проблем в рiзних країнах?

29.Якi джерела ресурсiв ПРООН? Який порядок їх використання?

30.Яка структура ООН?

31.Чому картелi з часом розпадаються?

32.Якi теоретичнi межi панування картелю?

33.Якi фактори впливають на перемогу ОПЕК?

34.Що звужує можливостi картелiзацiї ринкiв металiв та iнших (крiм нафти) первинних товарiв?

35. Покажіть відмінності таких форм економічної інтеграції: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок та економічний союз.

36. Поясність суть зміни торговельних потоків та розширення торгівлі в теорії митного союзу. Визначте і поясніть динамічні ефекти митного союзу.

37. Назвіть інституції ЄС та опишіть їхні функції.

38. Які основні напрями спільної аграрної політики? Як вона впливає на імпорт сільськогосподарських продуктів ЄС?

39. Що таке Єдиний європейський акт?

40. Порівняйте переваги та недоліки концепцій гармонізації (узгодження) та взаємного визнання стосовно завершення формування єдиного ринку.

41. Які мікроекономічні ефекти Європи 1992 відповідно до Доповіді Кечіні? Макроекономічні ефекти? Які обставини можуть зменшити оцінку ефектів Європи 1992 Кечіні?

42. Опишіть найважливіші пункти Маастріхтської угоди. Які показники конвергенції вказані в Маастріхтській угоді? Чому для досягнення ЄВС необхідне зближення макроекономічної політики?

43. Підготуйте доповідь про сучасні торговельні стосунки між Сполученими Штатами та ЄС.

44. Що таке NAFTA? Чому NAFTA не є звичайною (традиційною) зоною вільної торгівлі? Чим NAFTA відрізняється від ЄС?

45. Назвіть три звинувачення американських критиків проти NAFTA. Яким чином Ви спростуєте ці три звинувачення?

46. У чому полягають особливості економічних відносин між країнами СНД?

47. Чим характеризується позиція України в СНД?

Задачі

1.Автомобільне колесо коштує в Україні 100 USD, в Польщі- 80 USD, в Росії- 60 USD. Україна- маленька країна, і її зовнішня торгівля не впливає на рівень світових цін.

А. В Україні вводиться 100% адвалорний тариф на імпорт колес з Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Б. Якщо після цього Україна утворить митний союз з Росією, чи буде вона сама виробляти колеса чи імпортуватиме їх?

В.Який ефект- створення торгівлі чи відхилення торгівлі- виникає при створенні митного союзу між Україною та Росією?

Г. Припустимо тепер, що в Україні вводиться 50% а не 100% адвалорний тариф на імпорт колес з Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

Д. Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польщею, чи буде вона сама продукувати колеса чи імпортуватиме їх?

Е. Який тепер ефект- створення торгівлі чи відхилення торгівлі- виникає при створенні митного союзу між Україною та Польщею?

2.США, Китай, Iндiя, Бразiлiя та Туреччина заснували мiжнародну асоцiацiю, щоб утримувати свiтовi цiни на тютюн на найвигiднішому для себе рiвнi. Частка асоцiацiї становить 60% свiтового експорту. Еластичнiсть свiтового попиту на тютюн за цiною -0.6, а цiнова еластичнiсть конкретних поставок (iз країн що не входять до асоцiацiї) дорiвнює 0,75. Доти, доки зберiгаються цi еластичностi якою буде:

а) цiнова еластичнiсть попиту на поставки тютюну iз країн асоцiацiї;

б) оптимальна для картелю величина цiнової надбавки (максимiзуюча його прибуток)?

Кейс

“FORD” У ЄВРОПI - ПЕРШI РОКИ

Пiсля створення у 1957 р. Європейського економiчного спiвтовариства (ЄЕС) американськi БНК були вимушенi змiнити методи обслуговування європейських ринкiв. Велика мiсткiсть ринку США дозволяла цим компаніям повною мірою використовувати ефект масштабу виробництва, тому вони могли експортувати частину своєї продукції у європейськi країни. Пiсля виникнення ЄЕС та встановлення тарифних бар’єрiв, якi захищали нацiональних виробникiв, для iноземних фiрм залишився один спосiб дiяльностi на європейських ринках - вкладення коштiв у країни-члени ЄЕС. Інакше вони могли втратити європейськi ринки. Американськi БНК звикли мати справу з великомасштабними органiзацiями та мали достатнi фiнансовi та управлiнськi ресурси, щоб успiшно розширювати виробництво за кордоном.

Компанiя “Ford” (БНК) розпочала свої операції у Європi у 1913 р. із створення дочiрнього пiдприємства в Англії, потiм у 1926 р. вiдкрилось пiдприємство в Нiмеччинi. Але протягом декiлькох наступних десятиліть дочiрнi пiдприємства “Ford” дiяли у Європi практично самостiйно - вони звiтувались перед головною фiрмою, але, по сутi, нiяк не координували свою полiтику з полiтикою компанії “Ford” у США. Це вiдбувалось з двох причин: 1) країни, в яких перебували дочiрнi пiдприємства, висували до продукції вимоги, якi вiдрiзнялись вiд американських; 2) на шляху розвитку торгiвлi стояли тарифнi та нетарифнi бар’єри.

У рiчному звiтi за 1960 рік керiвники компанії констатували: “Iсторично складенi типи торгових та комерцiйних зв’язкiв мiж країнами зазнають значних змiн. Виникли такi торговi об’єднання як ЄЕС та ЄАВТ. Розглядається можливiсть створення подiбних об’єднань у Латинськiй Америцi i навiть у Африцi. Змiни структури торгiвлi зумовленi у деяких країнах державним регулюванням, спрямованим на пiдвищення ефективностi виробництва товарiв всерединi країни. Компанiя та її дочiрнi пiдприємства реагують на новi тенденції, якi мають призвести до загострення конкуренції на свiтових автомобiльних ринках; вивчаються можливостi змiцнення позицiй компанії та розширення її мiжнародних операцiй.

Пiд впливом змiни середовища керiвництво компанії усвiдомило, що Європа перетворюється в один спiльний ринок замiсть сукупностi нацiональних. Пiсля створення ЄЕС компанiя “Ford” змiнила структуру управлiння, включивши європейськi пiдприємства в єдину систему, яка дозволяє використовувати ефект масштабу виробництва на ринках ЄЕС.

Вантажнi та легковi автомобiлi компанії “Ford” продукують та продають у Європi 3 заводи: в ФРН (1 023 380 шт у 1989 р.), Англії (515 520), Iспанії (310 481). Для порiвняння: заводи “Ford” у США продали у 1989 р. 3 709 619 вантажнi та легковi автомобiлi, у Канадi - 326 119. У 1989 р. частка ринку, що належала “Fоrd”, cтановила 10,1% у ФРН; 26,6% - в Англії; 8,2% - на рештi європейських ринкiв. У США частка ринку “Fоrd” - 22,3%; у Канадi - 20,1%. Крiм того, на європейських заводах “Fоrd” зайнято 31,5% усiх працюючих у цiй компанії.

Два виробничих центри в Англії та ФРН (пiзнiше в Iспанії) повиннi були залишатися ядром нової стратегії, але їх бiльше не розглядали як незалежно функцiонуючi компанії.

Керiвництво компанії “Ford вирiшило знехтувати нацiональними кордонами, незважаючи на те, що частина мiсцевого керiвництва фiлiй виявляла нацiоналiстичнi настрої. Але, як вiдзначив захiднонiмецький директор-розпорядник: “Об’єднання двох компанiй веде до зменшення проектно-конструкторських витрат вдвічі, забезпечує ефект масштабу виробництва при подвоєннi обсягiв закупок, оскiльки єдиними стають закупки у цiлому, у тому числі комплектуючих виробів (КВ), i це дає додатковi фiнансовi ресурси для розробки якiсної продукції, яку ми зможемо продавати за дiйсно добрими цiнами та зберегти тим самим здатнiсть одержувати прибуток”.

Прагнення до об’єднання ринкiв виявилось при розробцi i продажу моделей для Європи, а не для кожного конкретного ринку; про цю стратегiю нагадують серед iнших такi моделi як “Ескорт”, “Капрi”, “Фiєста”. Компанiя не тiльки спроектувала та органiзувала складання таких автомобiлів по всiй Європi, але й намагалась стандартизувати КВ так, щоб їх можна було використовувати i в американських моделях. Пiдкреслюючи значення мiсткостi ринку при розробцi цього плану, один iз керiвникiв компанії “Ford” писав:”Нi англійська, нi нiмецька фiлiя не могли б створити “Капрi” самостiйно, розробити необхiдне технологiчне оснащення своїми силами. Програма розробки моделі “Капрi” могла здiйснитися тiльки за рахунок ємкості європейського ринку.

У мiру розширення операцiй у Європi компанiя “Ford” вивчала можливостi злиття європейської фiлії з компанією “Fiat”, розраховуючи змiцнити свої позиції на пiвночi Європи за рахунок стійкого становища iталiйської фiрми на пiвднi континенту. Проте обидвi сторони були настiльки сильними та впевненими у своєму правi на контроль над об’єднаною компанією, що пропозицiя про злиття не реалiзувалась. “Ford” потрiбен був контроль, щоб у майбутньому реалiзувати глобальну стратегiю, розроблену у США. До того ж “Fiat” був у руках сiм”ї Аньєллi, i перехiд iталiйської фiрми пiд контроль компанії iншої країни, що не була членом ЄЕС, загрожував полiтичним скандалом. Крiм того, керiвництво “Fiat” не могло уявити себе пiдпорядкованим керiвництву “Ford”. Без сумнiву, злиття компанiй нiколи не буває простою справою, але злиття з перетином державних кордонiв часто породжує специфічні проблеми.

Наприкiнцi 80-х рр. вiдносно iнтегрована Європа як i ранiше залишалась важливим елементом стратегії компанії “Ford”. Перед Дональдом Е. Петерсеном, головою правлiння, було поставлене завдання глобалiзації дiяльностi. Частиною статегії була централiзацiя розробок конкретних автомобiлiв або КВ у тiй країнi свiту, де накопичений вiдповiдний досвiд. Наприклад, фiлії “Ford” у Європi опанували ринок малолiтражних автомобiлів, тому вони вiдповiдають за розробку унiфiкованої пiдвіски та ходової частини для таких автомобiлів. Ускладнення структури європейської частини компанії “Ford” значною мiрою пояснюється гармонiзацiєю iнтересiв та розвитком ЄС.

Жодна автомобiльна компанiя, крiм “G.М.”, не є “бiльш європейською”, нiж “Ford”: “Фiат” контролює iталiйський ринок, “Пежо” та “Рено” - французький, “Фольксваген” - нiмецький. У Європi “Ford” має 22 заводи; його вiддiли збуту, що є в кожнiй європейськiй країнi, пристосовують маркетинг i стратегiю дизайну до мiсцевих смакiв. Таким шляхом “Ford” намагається отримати переваги з інтеграції економiк країн Європи.