Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PR-Sist.texnol.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

6.3. Порядок виконання роботи

На змінно-поточній лінії на протязі місяця здійснюється оброб­ка виробів 5-ти найменувань: А, Б, В, Г, Д. Розрахувати:

- часткові такти роботи лінії для кожного виробу;

- кількість робочих місць на кожній операції та їх завантажен­ня;

- загальну чисельність робочих місць на поточній лінії;

- побудувати графік роботи поточної лінії за місяць. Розрахунок провести 2-ма методами: методом умовного об'єкта та за тривалістю випуску виробів кожного найменування.

№

вар.

Число

робо

чих

днів

в

місяць

Чис

ло

змін

Трива -

лість

зміни,

години

Вит-

рати

часу

на

пере

нала

год-

жен-

ня

Місяч

на програма випус-ку

(штук)

Норми часу по операціях, хвилин

1

2

3

4

5

6

7

1

20

1

8

0,01

А=280

5,1

10,3

15,2

20,6

10,1

4,2

15,4

Б=346

22,1

5,5

11,3

16,5

5,4

16,1

11,1

В=390

12,3

18,5

6,1

18,2

12

24,5

6,0

Г=640

20,5

5,4

15,4

5,2

10,3

10,6

15,8

Д=103

13,6

4,4

9,4

13

4,6

19,6

9,0

2

20

2

8

0,01

А=206

13,7

4,3

9,4

13

4,6

19,5

9,1

Б=560

5,1

10,3

15,2

20,6

10,1

4,9

15,4

В=1280

20,6

5,3

15,4

5,2

10,4

10,5

15,8

Г=780

12,4

18,4

6,1

18,2

12,1

24,4

6,0

Д=692

22,2

5,4

11,3

16,5

5,4

16,1

11,1

3

20

3

8

0,01

А=1038

22,0

5,5

11,4

16,6

5,3

16,3

10,9

Б=1170

12,5

18,3

6,1

18,4

12,0

24,3

6,0

В=840

5,1

10,5

15,0

20,9

10,1

4,9

15,1

Г=1920

20,8

5,1

15,6

5,2

10,1

10,4

16,0

Д=309

13,8

4,2

9,5

12,9

4,6

19,7

8,9

4

22

1

8,2

0,05

А=350

4

4,1

15,9

20,5

4,2

16

7,3

Б=415

18,1

4,5

9,1

9,3

12,4

23

4,6

В=738

7,1

11,6

3,8

11,2

15,5

7,8

10,8

Г=99

9,5

9,2

19,3

4,7

18,8

4,9

18,2

Д=890

17

13

8,5

8,1

4,2

4

20,8

5

22

2

8,2

0,05

А=1476

7,8

11,5

3,8

11,4

15,3

7,9

10,7

Б=700

4

4,2

15,8

20,5

4,0

16,1

7,4

В=830

18,1

4,5

9,1

9,3

12,4

23

4,6

Г=1780

17,2

12,9

8,3

8,1

4,3

4,1

20,7

Д=198

9,6

9,1

19,2

4,8

18,7

4,9

18,3

6

21

1

8,1

0,1

А=875

3

6,2

9,3

13

11,5

11

6

Б=390

7,8

2,5

10,8

2,4

12

5,2

9,3

В=141

13

5,9

3,1

12,6

15

3,3

9,1

Г=182

2,2

9,6

9,0

2,4

2,6

5

17,2

Д=2187

9

4,6

11

2,1

4,7

6,1

6,5

7

21

2

8,1

0,1

А=282

12,9

5,9

3,2

12,4

15,2

3,2

9,2

Б=1750

3,1

6,3

9,1

12,6

11,9

11,1

5,9

В=750

7,7

2,6

10,7

2,5

12

5,1

9,4

Г=4374

9,1

4,5

11

2,2

4,6

6,2

6,4

Д=364

2,3

9,5

9,1

2,3

2,5

5

17,3

8

20

1

7

0,04

А=101

8

16,4

33

23,5

31,8

15,9

23,4

Б=224

19

9

27,5

26,9

36,5

178,4

33,7

В=142

17

26,5

8,5

27

35

17,1

30,4

Г=255

31

18,1

36

9,5

28

19,2

38,7

Д=161

30,5

21

49

41

10

10,5

28

9

20

2

7

0,04

А=448

18,8

9,2

27,3

27,1

36,3

18,4

33,9

Б=284

17,2

26,3

8,5

26,5

35,3

17,0

30,7

В=510

30,6

18,1

36,4

9,5

28,4

19,2

38,3

Г=322

30,5

20,5

49,5

40,5

10

10,5

28,5

Д=202

8

16,2

33

23,7

31,6

15,9

23,6

10

20

3

7

0,04

А=426

17,2

26,3

8,6

27,1

35,1

16,8

30,4

Б=765

30

19,1

37

9,5

27

19,2

38,7

В=483

31,5

20

51

39

10

10

28,5

Г=303

7,8

16,2

33

23,9

31,6

16,1

23,4

Д=672

18,5

9

28

26,5

36,7

18,4

33,9

11

20

1

7,5

0,07

А=84

20

41

59

19

21

84

56

Б=66

39

19

56

58

21

39

53

В=140

55

35

18

38

53

17

54

Г=49

32

19

36

17

54

16

81

Д=130

30

33

29

17

16

51

64

12

20

2

7,5

0,07

А=280

56

36

18

38

51

17

54

Б=98

33

18

36

17

54

17

80

В=260

31

32

29

16

16

52

64

Г=168

20

42

58

18

22

84

56

Д=132

38

19

57

58

20

39

54

13

20

3

7,5

0,07

А=390

30

33

28

18

16

52

63

Б=252

21

40

60

18

21

83

57

В=198

38

19

57

58

22

38

53

Г=420

54

36

19

38

52

17

54

Д=147

32

19

36

18

53

17

80

14

23

1

7

0,03

А=122

10

9

32

21

11

42

37

Б=272

16

9

28

20

44

17

19

В=255

42

15

8

17

23

24

7

Г=116

15

22

14

7

32

8

21

Д=475

7

12

19

24

6

8

26

15

23

2

7

0,03

А=510

41

16

8

16

23

25

7

Б=232

14

21

14

7

34

8

21

В=950

6

13

19

24

6

8

26

Г=244

10

9

31

21

20

42

37

Д=544

17

9

28

19

44

18

18

16

23

3

7

0,03

А=1425

7

13

19

24

6

8

25

Б=366

11

9

31

21

19

41

38

В=816

17

8

28

19

45

17

19

Г=765

42

14

8

18

23

23

8

Д=348

15

21

17

7

30

8

21

17

21

1

6

0,08

А=60

11

23

45

64

12

53

12

Б=138

49

12

50

23

61

24

21

В=178

40

51

13

12

66

13

65

Г=71

53

84

29

14

41

29

30

Д=88

61

44

31

30

15

61

58

18

21

2

6

0,08

А=276

48

12

50

24

61

24

21

Б=356

39

52

13

12

66

13

65

В=142

52

84

29

14

42

29

30

Г=176

60

44

31

30

15

61

59

Д=120

11

23

45

64

12

53

12

19

21

3

6

0,08

А=534

39

52

13

12

66

14

64

Б=213

52

84

29

14

41

29

30

В=264

60

44

31

30

15

60

60

Г=180

11

23

45

64

12

53

12

Д=414

48

12

50

24

61

24

21

20

21

4

6

0,08

А=284

52

84

29

14

42

29

30

Б=352

60

44

31

30

15

61

59

В=240

11

23

45

64

12

53

12

Г=552

48

12

50

24

61

25

20

Д=712

38

53

13

12

66

13

65

Лабораторна работа №7

Основи організації статистичного контролю якості продукції

7.1. Мета роботи

Закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практичні навики по проведенню статистичного контролю якості про­дукції та обробці отриманих результатів.

7.2. Основні теоретичні відомості

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей про­дукції, які обумовлюють її здатність задовольняти ті чи інші суспільні потреби відповідно до свого призначення. Продукція буде якісною, якщо її параметри відповідають вимогам затверджених стандартів, технічних умов, креслень тощо.

При обробці деталей великими партіями неможливо забезпечити абсолютну однаковість параметрів всіх виробів. Справа в тому, що трудомісткість виготовлення виробу набагато менша, ніж тру­домісткість проведення контрольних операцій. Тому суцільний кон­троль за якістю виробів просто неможливий. Для того, щоб уникнути погіршання якості виробів, застосовуються найрізноманітніші методи, види, об'єкти, етапи та форми технічного контролю.

Одним із найефективніших методів контролю є статистичний кон­троль якості. Статистичні методи контролю базуються на закономірно­стях теорії ймовірностей та математичній статистиці. В спрощеному вигляді один із багатьох видів контролю (а саме: статистичний попе­реджувальний контроль за методом середньоарифметичних значень та розмахів) описаний нижче.

Так, в цеху виготовляється виріб, який має діаметр 10 мм. Контро­лер кожну годину приходить на робоче місце робітника та робить за­міри 10 останніх деталей. Згідно з технічними умовами допускається відхилення параметра на 2 мм як в більший, так і в менший бік. Тобто верхнє допустиме значення параметра дорівнює 12 мм, нижнє до­пустиме значення параметра - 8 мм, а саме поле допуску δ буде дорів­нювати: δ= (12-8)= 4 мм. Контролер зробив 6 замірів, які зведені в таблицю:

Номер

деталі

Номер вибірки

1

2

3

4

5

6

1

8,50

9,50

10,50

8,75

11,00

9,75

2

9,5

8,75

9,25

10,25

9,00

10,00

3

9,25

10,25

9,00

10,00

9,25

9,00

4

10,00

9,75

10,00

10,00

9,50

10,50

5

9,75

10,75

9,50

9,75

10,25

9,75

6

9,00

9,00

10,00

10,50

10,00

9,00

7

10,75

8,25

9,00

9,00

0,50

10,25

8

10,50

10,00

8,75

11,00

9,75

10,00

9

11,00

8,75

11,25

9,50

9,50

8,75

10

10,25

9,25

9,75

9,75

10,00

9,50

Як видно, бракованих деталей контролер не виявив, тобто основ­ний параметр жодної з деталей не має значень, які перевищували би 12 мм або були меншими за 8 мм. Але це не означає, що бракованих деталей немає, бо контролер робив тільки вибірковий контроль. То­му. маючи тільки результати зроблених замірів параметрів 60 деталей, потрібно оцінити якість продукції і її відповідність стандартам.

Методика вирішення поставленої задачі наведена нижче:

1 крок: Треба розрахувати середньоарифметичне значення пара­метра в кожній виборці:

X1= =9,85

Аналогічно: Х2=9,425, Хз=9,7, Х4=9,775, Х5=9,875, Х6=9,65.

2 крок: Треба розрахувати верхнє та нижнє значення регулюю­чих кордонів для параметра, що підлягає контролю:

Верхнє значення регулюючого кордону (Вр):

,

де: Вд - верхнє допустиме значення параметра, мм;

δ- поле допуску, мм;

n - число деталей в одній вибірці, шт.

Для нашого випадку:

Нижнє значення регулюючого кордону (Нр):

,

де: Нд - нижнє допустиме значення параметра, мм.

Для нашого випадку:

3 крок: Треба зробити висновок про якість технологічного процесу за першим критерієм - показником середнього значення параметра. Так, якщо в кожній вибірці середнє значення параметра не виходить за верхню та нижню межі регулюючих кордонів, то технологічний про­цес вважається таким, що забезпечує в даний момент якість виго­товлених деталей, яка відповідає стандартам. Якщо середнє значення параметра виходить за межі регулюючих кордонів, то це означає, що починається розлагодження технологічного процесу і тому негайно потрібно його переналагоджувати. Інакше, почнуть виготовлятися бра­ковані вироби.

Якщо ми подивимося на наші розрахунки, то жодне середнє зна­чення параметра не виходить за межі регулюючих кордонів. Таким чи­ном переналагодження технологічного процесу (за цим критерієм) не потрібно (хоча окремі виміри і виходять за межі регулюючих кор­донів).

4 крок: Розраховують величину середньоквадратичного відхилення σ від середнього значення параметру Xi.

Розрахунок величини σ складається з ряду етапів.

По-перше, треба задатися величиною інтервалу (с), в якому зна­ходяться параметри, що підлягають контролю. Доречно взяти величи­ну інтервалу с =0,50 мм. (Хоча можна взяти і інший). Далі всі розрахун­ки зводяться до таблиці (див. таблицю). Причому за величину а (тобто, математичного очікування) приймається таке значення показника Хі, яке має найбільшу частоту повторення. В нашому випадку а = 9,75, що пояснюється тим, що саме це значення параметра повторювалось 17 разів.

Інтервал

Значення

параметра

Середнє

значення

інтервалу,Xi

Число деталей (частота повторення параметра в даному інтервалі)-mi

8,01-8,50

8,25

2

-3

-6

18

8,51-9,00

8,75

14

-2

-28

56

9,01-9,50

9,25

11

-1

-11

11

9,51-10,00

9,75

17

0

0

0

10,01-0,50

10,25

10

+1

+10

10

10,51-1,00

10,75

5

+2

+10

20

11,01-1,50

11,25

1

+3

+3

9

11,51-2,00

11,75

0

+4

0

0

Всього:

60

+4

-22

124

По-друге, σ розраховується за формулою:

Для нашого випадку:

5 крок: Розраховують допустимий коефіцієнт точності настрою­вання технопроцесу при даному (тобто такому, що склався) середньоквадратичному відхиленні σ:

Допустимий коефіцієнт точності настроювання (ед) розраховується за формулою:

,

де: σ - середньоквадратична величина відхилення параметра від його середньоарифметичного значення .

Для нашого випадку допустимий коефіцієнт точності настрою­вання буде дорівнювати:

Знак (-) означає, що зона, де акумулюється переважна більшість параметрів, виходить за межі поля допуску, що вже є негативним мо­ментом. Тобто крива розсіювання параметрів похила. Знак (+) означає, що зона, де акумулюється переважна більшість параметрів, менша за поле допуску. Тобто крива розсіювання - висока та загострена. Центр кривої знаходиться в точці, яка відповідає найбільшій частоті повто­рення показника Xі.

6 крок: Розраховують фактичний коефіцієнт точності настроювання (еф):

,

де: Н - номінал, мм.; - середньоарифметичне значення параметра всіх виробів, що підлягали виміру:

Для нашого випадку:

Тоді:

Знак (-) означає, що техпроцес настроєний в менший бік від номіналу, а знак (+) - в більший бік.

Для нашого випадку видно, що техпроцес настроєний в менший бік від номінального значення основного параметра.

Зрозуміло, що фактичний коефіцієнт точності настроювання (еф) може знаходитися в межах [-0,5, +0,5]. Крайні значення можливі тільки в тому випадку, коли середньоквадратичне відхилення σ дорівнює 0.

7 крок: Треба зробити остаточний висновок відносно якості на­стоювання техпроцесу. Для цього треба скористатись другим кри­терієм, а саме: порівняти фактичний коефіцієнт точності настроювання з допустимим.

Якщо | еф | < ед, то настроювання технологічного процесу добре і не потребує коригування. Якщо | еф | > еД, то настроювання техпроце­су незадовільне і потрібне його коригування. Тобто в партії деталей бу­дуть такі, параметри яких будуть виходити за межі поля допуску.

Оскільки ед = - 0,025 < | еф | = 0,072, то настроювання техпроцесу є суттєво незадовільним і потребує негайного переналагодження.