- •Передмова
- •1.3. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2
- •2.3. Порядок виконання роботи
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •6.2. Основні теоретичні відомості
- •Лабораторна робота №6
- •6.1. Мета роботи
- •6.3. Порядок виконання роботи
- •7.3. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 8
- •8.1. Мета роботи
- •8.2. Основні теоретичні відомості
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •9.3. Порядок виконання роботи
- •10.3. Порядок виконання роботи
- •11.3. Порядок виконання роботи
- •1. Вибір оптимального варіанта виробу, який підлягає освоєнню на виробництві, з позицій виробника.
- •2. Вибір оптимального варіанта конструкції виробу, який підлягає освоєнню на виробництві, з позицій виробника.
- •3. Вибір оптимального варіанта технологічного процесу виготовлення виробу з позицій виробника.
- •4. Вибір найбільш оптимального варіанта виробу з позицій споживача.
- •12.3. Порядок виконання роботи
6.3. Порядок виконання роботи
На змінно-поточній лінії на протязі місяця здійснюється обробка виробів 5-ти найменувань: А, Б, В, Г, Д. Розрахувати:
- часткові такти роботи лінії для кожного виробу;
- кількість робочих місць на кожній операції та їх завантаження;
- загальну чисельність робочих місць на поточній лінії;
- побудувати графік роботи поточної лінії за місяць. Розрахунок провести 2-ма методами: методом умовного об'єкта та за тривалістю випуску виробів кожного найменування.
№ вар. |
Число робо чих днів в місяць |
Чис ло змін |
Трива - лість зміни, години |
Вит- рати часу на пере нала год- жен- ня |
Місяч на програма випус-ку (штук) |
Норми часу по операціях, хвилин |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||||||||
1 |
20 |
1 |
8 |
0,01 |
А=280 |
5,1 |
10,3 |
15,2 |
20,6 |
10,1 |
4,2 |
15,4 |
||||
Б=346 |
22,1 |
5,5 |
11,3 |
16,5 |
5,4 |
16,1 |
11,1 |
|||||||||
В=390 |
12,3 |
18,5 |
6,1 |
18,2 |
12 |
24,5 |
6,0 |
|||||||||
Г=640 |
20,5 |
5,4 |
15,4 |
5,2 |
10,3 |
10,6 |
15,8 |
|||||||||
Д=103 |
13,6 |
4,4 |
9,4 |
13 |
4,6 |
19,6 |
9,0 |
|||||||||
2 |
20 |
2 |
8 |
0,01 |
А=206 |
13,7 |
4,3 |
9,4 |
13 |
4,6 |
19,5 |
9,1 |
||||
Б=560 |
5,1 |
10,3 |
15,2 |
20,6 |
10,1 |
4,9 |
15,4 |
|||||||||
В=1280 |
20,6 |
5,3 |
15,4 |
5,2 |
10,4 |
10,5 |
15,8 |
|||||||||
Г=780 |
12,4 |
18,4 |
6,1 |
18,2 |
12,1 |
24,4 |
6,0 |
|||||||||
Д=692 |
22,2 |
5,4 |
11,3 |
16,5 |
5,4 |
16,1 |
11,1 |
|||||||||
3 |
20 |
3 |
8 |
0,01 |
А=1038 |
22,0 |
5,5 |
11,4 |
16,6 |
5,3 |
16,3 |
10,9 |
||||
Б=1170 |
12,5 |
18,3 |
6,1 |
18,4 |
12,0 |
24,3 |
6,0 |
|||||||||
В=840 |
5,1 |
10,5 |
15,0 |
20,9 |
10,1 |
4,9 |
15,1 |
|||||||||
Г=1920 |
20,8 |
5,1 |
15,6 |
5,2 |
10,1 |
10,4 |
16,0 |
|||||||||
Д=309 |
13,8 |
4,2 |
9,5 |
12,9 |
4,6 |
19,7 |
8,9 |
|||||||||
4
|
22 |
1 |
8,2 |
0,05 |
А=350 |
4 |
4,1 |
15,9 |
20,5 |
4,2 |
16 |
7,3 |
||||
Б=415 |
18,1 |
4,5 |
9,1 |
9,3 |
12,4 |
23 |
4,6 |
|||||||||
В=738 |
7,1 |
11,6 |
3,8 |
11,2 |
15,5 |
7,8 |
10,8 |
|||||||||
Г=99 |
9,5 |
9,2 |
19,3 |
4,7 |
18,8 |
4,9 |
18,2 |
|||||||||
Д=890 |
17 |
13 |
8,5 |
8,1 |
4,2 |
4 |
20,8 |
|||||||||
5 |
22 |
2 |
8,2 |
0,05 |
А=1476 |
7,8 |
11,5 |
3,8 |
11,4 |
15,3 |
7,9 |
10,7 |
||||
Б=700 |
4 |
4,2 |
15,8 |
20,5 |
4,0 |
16,1 |
7,4 |
|||||||||
В=830 |
18,1 |
4,5 |
9,1 |
9,3 |
12,4 |
23 |
4,6 |
|||||||||
Г=1780 |
17,2 |
12,9 |
8,3 |
8,1 |
4,3 |
4,1 |
20,7 |
|||||||||
Д=198 |
9,6 |
9,1 |
19,2 |
4,8 |
18,7 |
4,9 |
18,3 |
|||||||||
6 |
21 |
1 |
8,1 |
0,1 |
А=875 |
3 |
6,2 |
9,3 |
13 |
11,5 |
11 |
6 |
||||
Б=390 |
7,8 |
2,5 |
10,8 |
2,4 |
12 |
5,2 |
9,3 |
|||||||||
В=141 |
13 |
5,9 |
3,1 |
12,6 |
15 |
3,3 |
9,1 |
|||||||||
Г=182 |
2,2 |
9,6 |
9,0 |
2,4 |
2,6 |
5 |
17,2 |
|||||||||
Д=2187 |
9 |
4,6 |
11 |
2,1 |
4,7 |
6,1 |
6,5 |
|||||||||
7 |
21 |
2 |
8,1 |
0,1 |
А=282 |
12,9 |
5,9 |
3,2 |
12,4 |
15,2 |
3,2 |
9,2 |
||||
Б=1750 |
3,1 |
6,3 |
9,1 |
12,6 |
11,9 |
11,1 |
5,9 |
|||||||||
В=750 |
7,7 |
2,6 |
10,7 |
2,5 |
12 |
5,1 |
9,4 |
|||||||||
Г=4374 |
9,1 |
4,5 |
11 |
2,2 |
4,6 |
6,2 |
6,4 |
|||||||||
Д=364 |
2,3 |
9,5 |
9,1 |
2,3 |
2,5 |
5 |
17,3 |
|||||||||
8 |
20 |
1 |
7 |
0,04 |
А=101 |
8 |
16,4 |
33 |
23,5 |
31,8 |
15,9 |
23,4 |
||||
Б=224 |
19 |
9 |
27,5 |
26,9 |
36,5 |
178,4 |
33,7 |
|||||||||
В=142 |
17 |
26,5 |
8,5 |
27 |
35 |
17,1 |
30,4 |
|||||||||
Г=255 |
31 |
18,1 |
36 |
9,5 |
28 |
19,2 |
38,7 |
|||||||||
Д=161 |
30,5 |
21 |
49 |
41 |
10 |
10,5 |
28 |
|||||||||
9 |
20 |
2 |
7 |
0,04 |
А=448 |
18,8 |
9,2 |
27,3 |
27,1 |
36,3 |
18,4 |
33,9 |
||||
Б=284 |
17,2 |
26,3 |
8,5 |
26,5 |
35,3 |
17,0 |
30,7 |
|||||||||
В=510 |
30,6 |
18,1 |
36,4 |
9,5 |
28,4 |
19,2 |
38,3 |
|||||||||
Г=322 |
30,5 |
20,5 |
49,5 |
40,5 |
10 |
10,5 |
28,5 |
|||||||||
Д=202 |
8 |
16,2 |
33 |
23,7 |
31,6 |
15,9 |
23,6 |
|||||||||
10 |
20 |
3 |
7 |
0,04 |
А=426 |
17,2 |
26,3 |
8,6 |
27,1 |
35,1 |
16,8 |
30,4 |
||||
Б=765 |
30 |
19,1 |
37 |
9,5 |
27 |
19,2 |
38,7 |
|||||||||
В=483 |
31,5 |
20 |
51 |
39 |
10 |
10 |
28,5 |
|||||||||
Г=303 |
7,8 |
16,2 |
33 |
23,9 |
31,6 |
16,1 |
23,4 |
|||||||||
Д=672 |
18,5 |
9 |
28 |
26,5 |
36,7 |
18,4 |
33,9 |
|||||||||
11 |
20 |
1 |
7,5 |
0,07 |
А=84 |
20 |
41 |
59 |
19 |
21 |
84 |
56 |
||||
Б=66 |
39 |
19 |
56 |
58 |
21 |
39 |
53 |
|||||||||
В=140 |
55 |
35 |
18 |
38 |
53 |
17 |
54 |
|||||||||
Г=49 |
32 |
19 |
36 |
17 |
54 |
16 |
81 |
|||||||||
Д=130 |
30 |
33 |
29 |
17 |
16 |
51 |
64 |
|||||||||
12 |
20 |
2 |
7,5 |
0,07 |
А=280 |
56 |
36 |
18 |
38 |
51 |
17 |
54 |
||||
Б=98 |
33 |
18 |
36 |
17 |
54 |
17 |
80 |
|||||||||
В=260 |
31 |
32 |
29 |
16 |
16 |
52 |
64 |
|||||||||
Г=168 |
20 |
42 |
58 |
18 |
22 |
84 |
56 |
|||||||||
Д=132 |
38 |
19 |
57 |
58 |
20 |
39 |
54 |
|||||||||
13 |
20 |
3 |
7,5 |
0,07 |
А=390 |
30 |
33 |
28 |
18 |
16 |
52 |
63 |
||||
Б=252 |
21 |
40 |
60 |
18 |
21 |
83 |
57 |
|||||||||
В=198 |
38 |
19 |
57 |
58 |
22 |
38 |
53 |
|||||||||
Г=420 |
54 |
36 |
19 |
38 |
52 |
17 |
54 |
|||||||||
Д=147 |
32 |
19 |
36 |
18 |
53 |
17 |
80 |
|||||||||
14 |
23 |
1 |
7 |
0,03 |
А=122 |
10 |
9 |
32 |
21 |
11 |
42 |
37 |
||||
Б=272 |
16 |
9 |
28 |
20 |
44 |
17 |
19 |
|||||||||
В=255 |
42 |
15 |
8 |
17 |
23 |
24 |
7 |
|||||||||
Г=116 |
15 |
22 |
14 |
7 |
32 |
8 |
21 |
|||||||||
Д=475 |
7 |
12 |
19 |
24 |
6 |
8 |
26 |
|||||||||
15 |
23 |
2 |
7 |
0,03 |
А=510 |
41 |
16 |
8 |
16 |
23 |
25 |
7 |
||||
Б=232 |
14 |
21 |
14 |
7 |
34 |
8 |
21 |
|||||||||
В=950 |
6 |
13 |
19 |
24 |
6 |
8 |
26 |
|||||||||
Г=244 |
10 |
9 |
31 |
21 |
20 |
42 |
37 |
|||||||||
Д=544 |
17 |
9 |
28 |
19 |
44 |
18 |
18 |
|||||||||
16 |
23 |
3 |
7 |
0,03 |
А=1425 |
7 |
13 |
19 |
24 |
6 |
8 |
25 |
||||
Б=366 |
11 |
9 |
31 |
21 |
19 |
41 |
38 |
|||||||||
В=816 |
17 |
8 |
28 |
19 |
45 |
17 |
19 |
|||||||||
Г=765 |
42 |
14 |
8 |
18 |
23 |
23 |
8 |
|||||||||
Д=348 |
15 |
21 |
17 |
7 |
30 |
8 |
21 |
|||||||||
17 |
21 |
1 |
6 |
0,08 |
А=60 |
11 |
23 |
45 |
64 |
12 |
53 |
12 |
||||
Б=138 |
49 |
12 |
50 |
23 |
61 |
24 |
21 |
|||||||||
В=178 |
40 |
51 |
13 |
12 |
66 |
13 |
65 |
|||||||||
Г=71 |
53 |
84 |
29 |
14 |
41 |
29 |
30 |
|||||||||
Д=88 |
61 |
44 |
31 |
30 |
15 |
61 |
58 |
|||||||||
18 |
21 |
2 |
6 |
0,08 |
А=276 |
48 |
12 |
50 |
24 |
61 |
24 |
21 |
||||
Б=356 |
39 |
52 |
13 |
12 |
66 |
13 |
65 |
|||||||||
В=142 |
52 |
84 |
29 |
14 |
42 |
29 |
30 |
|||||||||
Г=176 |
60 |
44 |
31 |
30 |
15 |
61 |
59 |
|||||||||
Д=120 |
11 |
23 |
45 |
64 |
12 |
53 |
12 |
|||||||||
19 |
21 |
3 |
6 |
0,08 |
А=534 |
39 |
52 |
13 |
12 |
66 |
14 |
64 |
||||
Б=213 |
52 |
84 |
29 |
14 |
41 |
29 |
30 |
|||||||||
В=264 |
60 |
44 |
31 |
30 |
15 |
60 |
60 |
|||||||||
Г=180 |
11 |
23 |
45 |
64 |
12 |
53 |
12 |
|||||||||
Д=414 |
48 |
12 |
50 |
24 |
61 |
24 |
21 |
|||||||||
20 |
21 |
4 |
6 |
0,08 |
А=284 |
52 |
84 |
29 |
14 |
42 |
29 |
30 |
||||
Б=352 |
60 |
44 |
31 |
30 |
15 |
61 |
59 |
|||||||||
В=240 |
11 |
23 |
45 |
64 |
12 |
53 |
12 |
|||||||||
Г=552 |
48 |
12 |
50 |
24 |
61 |
25 |
20 |
|||||||||
Д=712 |
38 |
53 |
13 |
12 |
66 |
13 |
65 |
|||||||||
Лабораторна работа №7
Основи організації статистичного контролю якості продукції
7.1. Мета роботи
Закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практичні навики по проведенню статистичного контролю якості продукції та обробці отриманих результатів.
7.2. Основні теоретичні відомості
Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її здатність задовольняти ті чи інші суспільні потреби відповідно до свого призначення. Продукція буде якісною, якщо її параметри відповідають вимогам затверджених стандартів, технічних умов, креслень тощо.
При обробці деталей великими партіями неможливо забезпечити абсолютну однаковість параметрів всіх виробів. Справа в тому, що трудомісткість виготовлення виробу набагато менша, ніж трудомісткість проведення контрольних операцій. Тому суцільний контроль за якістю виробів просто неможливий. Для того, щоб уникнути погіршання якості виробів, застосовуються найрізноманітніші методи, види, об'єкти, етапи та форми технічного контролю.
Одним із найефективніших методів контролю є статистичний контроль якості. Статистичні методи контролю базуються на закономірностях теорії ймовірностей та математичній статистиці. В спрощеному вигляді один із багатьох видів контролю (а саме: статистичний попереджувальний контроль за методом середньоарифметичних значень та розмахів) описаний нижче.
Так, в цеху виготовляється виріб, який має діаметр 10 мм. Контролер кожну годину приходить на робоче місце робітника та робить заміри 10 останніх деталей. Згідно з технічними умовами допускається відхилення параметра на 2 мм як в більший, так і в менший бік. Тобто верхнє допустиме значення параметра дорівнює 12 мм, нижнє допустиме значення параметра - 8 мм, а саме поле допуску δ буде дорівнювати: δ= (12-8)= 4 мм. Контролер зробив 6 замірів, які зведені в таблицю:
Номер деталі |
Номер вибірки |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
8,50 |
9,50 |
10,50 |
8,75 |
11,00 |
9,75 |
2 |
9,5 |
8,75 |
9,25 |
10,25 |
9,00 |
10,00 |
3 |
9,25 |
10,25 |
9,00 |
10,00 |
9,25 |
9,00 |
4 |
10,00 |
9,75 |
10,00 |
10,00 |
9,50 |
10,50 |
5 |
9,75 |
10,75 |
9,50 |
9,75 |
10,25 |
9,75 |
6 |
9,00 |
9,00 |
10,00 |
10,50 |
10,00 |
9,00 |
7 |
10,75 |
8,25 |
9,00 |
9,00 |
0,50 |
10,25 |
8 |
10,50 |
10,00 |
8,75 |
11,00 |
9,75 |
10,00 |
9 |
11,00 |
8,75 |
11,25 |
9,50 |
9,50 |
8,75 |
10 |
10,25 |
9,25 |
9,75 |
9,75 |
10,00 |
9,50 |
Як видно, бракованих деталей контролер не виявив, тобто основний параметр жодної з деталей не має значень, які перевищували би 12 мм або були меншими за 8 мм. Але це не означає, що бракованих деталей немає, бо контролер робив тільки вибірковий контроль. Тому. маючи тільки результати зроблених замірів параметрів 60 деталей, потрібно оцінити якість продукції і її відповідність стандартам.
Методика вирішення поставленої задачі наведена нижче:
1 крок: Треба розрахувати середньоарифметичне значення параметра в кожній виборці:
X1=
=9,85
Аналогічно: Х2=9,425, Хз=9,7, Х4=9,775, Х5=9,875, Х6=9,65.
2 крок: Треба розрахувати верхнє та нижнє значення регулюючих кордонів для параметра, що підлягає контролю:
Верхнє значення регулюючого кордону (Вр):
,
де: Вд - верхнє допустиме значення параметра, мм;
δ- поле допуску, мм;
n - число деталей в одній вибірці, шт.
Для нашого випадку:
Нижнє значення регулюючого кордону (Нр):
,
де: Нд - нижнє допустиме значення параметра, мм.
Для нашого випадку:
3 крок: Треба зробити висновок про якість технологічного процесу за першим критерієм - показником середнього значення параметра. Так, якщо в кожній вибірці середнє значення параметра не виходить за верхню та нижню межі регулюючих кордонів, то технологічний процес вважається таким, що забезпечує в даний момент якість виготовлених деталей, яка відповідає стандартам. Якщо середнє значення параметра виходить за межі регулюючих кордонів, то це означає, що починається розлагодження технологічного процесу і тому негайно потрібно його переналагоджувати. Інакше, почнуть виготовлятися браковані вироби.
Якщо ми подивимося на наші розрахунки, то жодне середнє значення параметра не виходить за межі регулюючих кордонів. Таким чином переналагодження технологічного процесу (за цим критерієм) не потрібно (хоча окремі виміри і виходять за межі регулюючих кордонів).
4 крок: Розраховують величину середньоквадратичного відхилення σ від середнього значення параметру Xi.
Розрахунок величини σ складається з ряду етапів.
По-перше, треба задатися величиною інтервалу (с), в якому знаходяться параметри, що підлягають контролю. Доречно взяти величину інтервалу с =0,50 мм. (Хоча можна взяти і інший). Далі всі розрахунки зводяться до таблиці (див. таблицю). Причому за величину а (тобто, математичного очікування) приймається таке значення показника Хі, яке має найбільшу частоту повторення. В нашому випадку а = 9,75, що пояснюється тим, що саме це значення параметра повторювалось 17 разів.
Інтервал Значення параметра |
Середнє значення інтервалу,Xi |
Число деталей (частота повторення параметра в даному інтервалі)-mi |
|
|
|
8,01-8,50 |
8,25 |
2 |
-3 |
-6 |
18 |
8,51-9,00 |
8,75 |
14 |
-2 |
-28 |
56 |
9,01-9,50 |
9,25 |
11 |
-1 |
-11 |
11 |
9,51-10,00 |
9,75 |
17 |
0 |
0 |
0 |
10,01-0,50 |
10,25 |
10 |
+1 |
+10 |
10 |
10,51-1,00 |
10,75 |
5 |
+2 |
+10 |
20 |
11,01-1,50 |
11,25 |
1 |
+3 |
+3 |
9 |
11,51-2,00 |
11,75 |
0 |
+4 |
0 |
0 |
Всього: |
60 |
+4 |
-22 |
124 |
|
По-друге, σ розраховується за формулою:
Для нашого випадку:
5 крок: Розраховують допустимий коефіцієнт точності настроювання технопроцесу при даному (тобто такому, що склався) середньоквадратичному відхиленні σ:
Допустимий коефіцієнт точності настроювання (ед) розраховується за формулою:
,
де: σ
-
середньоквадратична величина відхилення
параметра від його середньоарифметичного
значення
.
Для нашого випадку допустимий коефіцієнт точності настроювання буде дорівнювати:
Знак (-) означає, що зона, де акумулюється переважна більшість параметрів, виходить за межі поля допуску, що вже є негативним моментом. Тобто крива розсіювання параметрів похила. Знак (+) означає, що зона, де акумулюється переважна більшість параметрів, менша за поле допуску. Тобто крива розсіювання - висока та загострена. Центр кривої знаходиться в точці, яка відповідає найбільшій частоті повторення показника Xі.
6 крок: Розраховують фактичний коефіцієнт точності настроювання (еф):
,
де: Н - номінал, мм.; - середньоарифметичне значення параметра всіх виробів, що підлягали виміру:
Для нашого випадку:
Тоді:
Знак (-) означає, що техпроцес настроєний в менший бік від номіналу, а знак (+) - в більший бік.
Для нашого випадку видно, що техпроцес настроєний в менший бік від номінального значення основного параметра.
Зрозуміло, що фактичний коефіцієнт точності настроювання (еф) може знаходитися в межах [-0,5, +0,5]. Крайні значення можливі тільки в тому випадку, коли середньоквадратичне відхилення σ дорівнює 0.
7 крок: Треба зробити остаточний висновок відносно якості настоювання техпроцесу. Для цього треба скористатись другим критерієм, а саме: порівняти фактичний коефіцієнт точності настроювання з допустимим.
Якщо | еф | < ед, то настроювання технологічного процесу добре і не потребує коригування. Якщо | еф | > еД, то настроювання техпроцесу незадовільне і потрібне його коригування. Тобто в партії деталей будуть такі, параметри яких будуть виходити за межі поля допуску.
Оскільки ед = - 0,025 < | еф | = 0,072, то настроювання техпроцесу є суттєво незадовільним і потребує негайного переналагодження.
