- •1. Розрахунок структурної схеми аеп 6
- •2. Особливості розрахунку структурної схеми в1деопідсилювачів 21
- •3. Особливості розрахунок структурної 25
- •1. Розрахунок структурної схеми аеп
- •1.1. Визначення опору навантаження
- •1.2. Вибір схеми каскадів кінцевого підсилення
- •1.3. Визначення корисної потужності, що забезпечується транзистором ккп
- •Для однотактного трансформаторного каскаду
- •1.4. Вибір типу транзисторів ккп
- •1.5. Визначення загального коефіцієнта підсилення пристрою по потужності Кр
- •1.6. Визначення кількості каскадів підсилення
- •1.7. Розрахунок відношення сигнал / шум
- •1.8. Розподіл частотних і нелінійних спотворень по каскадах
- •1.9. Розробка структури пристрою на імс
- •2. Особливості розрахунку структурної схеми в1деопідсилювачів
- •2.1. Вибір навантаження, визначення вихідної напруги або потужності
- •2.2. Вибір типу транзисторів ккп
- •2.3. Визначення загального коефіцієнта підсилення потужності або напруги
- •2.4. Визначення кількості і типу транзисторів каскадів попереднього підсилення
- •3. Особливості розрахунок структурної схеми імпульсного підсилювача
- •3.1. Вибір типу ккп та його активного елемента
- •3.2. Визначення загального коефіцієнта підсилення і кількості каскадів імпульсного підсилювача
- •3.3. Вибір типу транзисторів каскадів попереднього підсилення
- •3.4 Розподіл тривалості фонду імпульсу і відносного спаду верщин імпульсу по каскадах
- •3.5. Перевірка правильності вибору транзисторів
- •Висновки
- •Література
3.5. Перевірка правильності вибору транзисторів
Правильність вибору транзистора перевіряють з метою забезпечення необхідного коефіцієнта підсилення. Значення КU для кожного з каскадів, визначене в п.3.2, повинно бути меншим допустимої величини КU(Доп), що розраховане з урахуванням забезпечення виділеної для цього каскаду тривалості фронту tфр і допустимої площі
При невиконанні цієї умови необхідно зробити перерозподіл коефіцієнтів підсилення і тривалості фронту для каскадів підсилювача або застосувати високочастотну корекцію, що дозволить зменшити тривалість фронту імпульсу в 1,3...1,5 рази [15] .
Співвідношення сигнал/шум та інші параметри підсилювача розраховуються за методикою 1.7
Висновки
Розрахунок структурної схеми закінчується побудовою структурної
або функціональної схеми пристрою, де повинні бути вказані дані необхідні для електричного розрахунку кожного окремого каскаду(КU ,КP ,КH ,МB ,MH) а також типи підсилювальних елементів та схеми їх вімкнення. Якщо планується виконувати пристрій на ІМС. В цьому випадку, особливу увагу слід звернути на розрахунок параметрів, які доводять тотожність двох схем.
Структурна схема повинна відображувати особливості пристрою, вказаного призначення: кількість каналів, регулювання, корекцію,джерело сигналу, навантаження.
Література
1. Терещук Р.М. и др. Полупроводниковые прийомо-усилительные устройства Справ. Радыолюбителя – Киев: наук. думка, 1989.
2. Шкритек П. Справочное руководство по звуковой технике – М.: Мир, 1991.
3. Сухов М.Е. та ін. Схемотехника високоякісного звуковідтворення. – Киев.: Техніка, 1992.
4. Щербаков В.И., Грездов В.И. Электронные схемы на операцыионных усилителях. Справочник. – Киев.: Техніка, 1983.
5. Транзисторы для апаратуры щирокого применения: Справочник / под ред. Б.Л. Перельмана – М.: Техніка, 1983.
6. Атаев Д.И., Болотников В.А. Аналоговые интегрльные микросхемы для бытовой радиоаппаратуры. Справочник.- М.: Издательство МЕИ, 1992.
7. Резисторы: Справочник./ Под ред. И.И. Четверткова. – М.: Энергоиздат, 1981.
8. Справочник по электрическим конденсаторам: Под ред. И.И. Четверткова, В.Ф. Смирнова – М.: Радио и связь, 1983.
9 Мощные полупроводниковые приборы. Транзисторы: Справочник / Под ред. Голомедова - М.: Радио и связь, 1985.
10. Окснер Е.С. Мощные полевые транзисторы и их применение - М.: Радио и связь, 1985.
11. Кибакин В.М. Основы ключевых методов усиления - М.: Энергия 1985.
12. Атаев Д.И, Болотников В.А Практические схемы высококачественного звуковоспроизведения – М.: Радио и связь 1986.
13. Розработка и оформление конструкторской документации РЭА: Справ. Пособие / Е.Т. Романычева и др.- М.: Радио и связь 1984.
14. Справочник по учебному проектированию приёма – усилительных устройств / Под ред. М.К. Белкина.- К.: Вища школа.: 1988.
15. Усилительные устройства. Зборник задач и упражнений./ Под ред. Войшвилло.-М.: Радио и связь 1986.
16. Проектирования усилительных устройств: учебное пособие для вузов/Под ред. Н.В. Терпугова.-М.: Высшая щкола 1982.
17. Петренко Т.А. Методические указания к курсовому проекту по курсу „Усиление устройства”.-Вища.: ВПИ 1980.
ДОДАТОК
Підсилювач-коректор каналу відтворення магнитофону
Вимоги до АЧХ каналу відтворення магнітофона залежать від параметрів головки відтворення (універсальної). АЧХ головки відтвореня має вигляд прямої з крутістю нахілу 6 дБ/окт в середній частині діапазону. В області ВЧ крутість АЧХ головки відтворення зменьшується до нуля, а потім змінює знак. Останнє зумовлено щілевими втратами і частково частотними втратами в магнітних матеріалах.
Рисунок 1.—АЧХ ПВ аналогового магнітофону
Для отримання горизонтальної АЧХ тракта відтворення, АЧХ підсилювача відтворення повинно бути протилежною до АЧХ головки, тобто мати спад у бік ВЧ з крутістю - 6дБ/окт.В області ВЧ, починаючи з деякої частоти, АЧХ повинна бути горизонтальною. На НЧ, також починаючи з деякої частоти, АЧХ повинна бути близькою до горизонтальної.
Для забезпечення неохідної форми АЧХ каналу застосовується спеціальний підсилювач-коректор, що будується на основі не інвертуючого включення ОП з частотно залежним-зворотним зв'язком. Перевагою такого включення ОП є можливість відокремити джерело сигналу від підсилювача, який може бути побудований з низькоомним входом і, відповідно, малошумним.
Форма АЧХ забезпечується відповідними RC ланками з відповідними, регламентованими стандартами сталами часу. Так частоті Fu=50 Гц відповідає стала часа tu = 3180 мкс, а частоті Fа=2274Гц, відповідає стала часу tа=70мкс. Інші значення частот відповідають іншім значенням сталих часу які визначаються стандартами.
При проведенні розрахунку щоб забезпечити відхилення частотної характеристики від розрахункової на рівні 0.1 дБ, розкид номіналів елементів схеми не повинен бути більше 1%, а підсилення на середені спадаючої ділянки (1 кГц) повинно бути не меньше 100(>=).
Розрахунок однієї з можливих схем підсилювача-коректора каналу відтворення наведено нижче.
Підсилювач-коректор каналу запису магнитофону
АЧХ каналу запису повинна мати підьоми на НЧ та ВЧ. Підйом на ВЧ необхідний не тільки для компенсації втрат в ГЗ і магнітному носії (магнітній плівки), але і для передспотворень, підйом на НЧ необхідний тільки для проведення передспотворень. Введення частотних передспотворень при запису дозволяє зменьшити підсилення тракта відтворення на НЧ та ВЧ, і тим самим зменьшити рівень власних шумів цього тракту.
Деяке збільшення рівня власних шумів каналу запису, що зумовлено передспотвореннями, не погіршує шумові властивості наскрізного каналу запис-відтворення, оскільки одночасно збільшується рівень сигналу на НЧ та ВЧ.
Необхідна форма АЧХ каналу запису показана нижче.
Рисунок 2.-- АЧХ ПЗ для різної швидкості стрічки:
1 – 19,05; 2 – 9,53; 3 – 4,76 см/с.
Значення частоти Fн вибирається в межах 10-20 Гц, що визначає значенню відповідної сталої часу tн = 8000 мкс. Частота Fu дорівнює 50 Гц, що відповідає сталій часу 3180 мкс. Значення частот Fа та Fв відповідно вибираються згідно до необхідної форми АЧХ і можуть дорівнювати 1 кГц та 20 кГц.
Зв'язок між вказаними частотами та значеннями додаткових елементів кола частотнозалежного ВЗЗ неінвертуючої схеми підсилювача-коректора здійснюється на підставі виразів
Fа=1/2пС4*(R1+R4); Fв=1/2пС4*R4.
Розрахунок однієї з можливих схем підсилювача-коректора каналу запису наведено нижче.
Дивись літературу:
1.Терещук Р.М. и др. Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства: Справ. радиолюбителя – Киев: Наукова думка, 1989. с.420-447
2. Шкритек П. Справочное руководство по звуковой схемотехнике: Пер. с нем.- М.: Мир, 1991 с.131-138, с.378-379, с.381-382, приложения: А11,А12,А13,А14,А15.
