- •Факультет ветеринарної медицини
- •Розділу 1 «загальна вірусологія»
- •Тема №1. Загальні відомості про віруси. Порівняння вірсів та клітинних мікроорганізмів.
- •Сучасна вірусологія
- •Фундаментальні питання Прикладні області
- •Тема 2. Структура віріонів.
- •Та ікосаедричним ( 2) нуклеокапсидом.
- •Вирусні нуклеїнові кислоти
- •Збудник везикулярного стоматиту
- •Тема №3. Хімічний склад вірусів.
- •(Складний, рнк-вмісний, однониткова фрагментова рнк)
- •Вуглеводи віріонів
- •Тема 4:
- •Представників окремих вірусних родин
- •Тема 5.
- •Особливості репродукції вірусів. Геноми вірусів можуть бути представлені як молекулами днк, так і рнк, які мають різноманітну структуру і форму.
- •Під час передачі інформації на рибосоми.
- •(Цифри показують номери генів, задіяних на певних стадіях процесу)
- •В ихід віріонів з клітини
- •Тема 6:
- •Тема 2. Об'єкти для культивування вірусів
- •Н акопичення вірусів в тест-об’єктах ц ілісний організм Система клітин
- •Тема 3
- •Світлова мікроскопія
- •Для зразка патологічного матеріалу
- •Патологічний матеріал
- •Загальна характеристика хвороби
- •Відбір паталогічного матеріалу при підозрі на ящур
- •Патологічн ий матеріал
- •Шматки органів
- •Сироватка крові
- •Мазки-відбитки
- •Вірусна суспензія
- •Рзга, рн, рнга, рдп, elisa-метод (виявлення специфічних ат)
- •Біопроба на неімунних курчатах
- •Клінічні ознаки
- •Патологічний матеріал (головний мозок, селезінка)
- •Вірусологічні дослідження (рзга, рн, ріф)
- •Курячі ембріони 9-11 днів
- •Рга з курячими еритроцитами, ріф
- •Еритроцитний антиген (еритроцити з адсорбованим антигеном);
- •Антитіла;
- •Аглютинація еритроцитарного антигену
- •2. Ферменти та їх субстрати, які найчастіше використовуються в іфа
- •2. Рекомендації Міжнародного епізоотичного бюро щодо застосування іфа
- •Гідроксид алюмінію
- •Везикули (ліпосоми)
- •Масляний ад’ювант Фрейндта
- •Адсобція і утримання вірусних білків
- •Вбудовування вірусних білків в ліпосому
- •Зв’язування вірусних антигенів в системі масло-емульгатор
Для зразка патологічного матеріалу
Внаслідок взаємодії вірусних антигенів з антитілами глобулінами в нейронах та в неклітинному просторі видно гранули жовто-зеленого кольору. В контролі - рівномірне тускле сіро-зелене забарвлення.
Відбитки з різних відділів головного мозку |
Контроль |
(2 шт. з кожного відділу) |
(відбитки з головного мозку здорової білої миші) |
На свіжий препарат наносять суміш 1% фуксину та 1% метиленової сині (1:2) на 10-30 с. Фарбу змивають фосфатним буфером ( рН= 7,0 - 7,4). Висушують у темряві при 20 °С (вертикальне положення скла). |
Мікроскопія з імерсійним маслом. |
Рис.7 Методика проведення світлової мікроскопії
В цитоплазмі та в неклітинному просторі видно овальні або продовгуваті тільця
(тільця Бабеша-Негрі) рожево-червоного кольору. В контролі - відсутні.
Біопробу ставлять, якщо при проведенні попередніх стадій діагностики (РІФ, світлова мікроскопія, РДП) отримали негативні або сумнівні результати. Результати біопроби співпадають з 65-85% даних світлової мікроскопії, 45-70% даних РДП та 99-100% даних РІФ.
Для біопроби відбирають білих мишей вагою 20 г. Всі миші розбиваються на 2 групи. |
||
Стандартний варіант (10-12 мишенят) |
Модифікація 1 (20-30 мишенят) |
Модифікація 2 (15-20 мишенят) |
Мишей розбивають на 2 групи з однаковою кількістю тварин. |
Мишей розбивають на 3 групи з однаковою кількістю тварин.. |
|
Одній групі мишей вводять 0,03 мл. патматеріалу інтрацеребрально, другій – 0,1-0,2 мл. - підшкірно (ніс, верхня губа). |
||
- |
- |
Мишам третьої групи вводять матеріал, якій 10 хв., при 37°С витримували із сироваткою проти сказу. |
Мишей кожної групи поміщають в акваріуми або скляні банки. Клінічні ознаки хвороби спостерігаються на 7-10 день ( порушення координації, горбата спина, параліч кінцівок, загибель). Загальний термін спостереження - 30 діб. |
||
З 7-го дня спостереження у загиблих тварин досліджують головний мозок. |
3 3-го дня спостереження забивають по 1 тварині з кожної групи і досліджують головний мозок. |
3 7-го дня спостереження у загиблих тварин 1-ї та 2-ї груп досліджують головний мозок. Тварини 3-ї групи залишаються здоровими. |
Патматеріал від лабораторних тварин досліджують в реакціях імунофлуоресценції (РІФ) та дифузної преципітації (РДП). |
||
Рис.8 Методика проведення біопроби
Патологічний матеріал
Сироватка крові
РНГА (еритроцити
+АГ), РІФ, РН, РДП
Стінки і вміст
афт
Суспензія
Біопроба (мишенят,
морські свинки, в разі потреби – ВРХ,
поросята). Миші гинуть через 5-7 діб, у
морських свинок-ящурні ураження-афти
Зараження
первинних або постійних культур клітин
Цитопатичні
зміни через 1-3 дні після зараження
Патологічний
матеріал
РЗК та ін.
Р ис.9 Схема лабораторної діагностики
при ідентифікації вірусу ящуру
ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ЯЩУРУ
Загальна характеристика вірусу.
Загальна характеристика хвороби.
Відбір патологічного матеріалу при підозрі на ящур.
Схема лабораторної діагностики при ідентифікації вірусу ящуру.
Характеристика окремих стадій лабораторної діагностики:
загальна характеристика вірусу.
Вірус ящуру належить до родини пікорнавіруси, роду - афтовіруси. Безоболонковий, РНК-вмісний. віріони мають кубічну симетрію.
В наш час відомо 7 антигенних типів віруса ящуу. Більшисть з них мають ще підтипи (варіанти):
А (32 варіанти) • Сат-2 (3 варіанти)
0(11 варіантів) • Сат-3 (4 варіанти)
С (5 варіантів) • Азія-1 (2 варіанти)
Сат-1 (7 варіантів)
Висушування та сонячне випромінювання погано знищують вірус. В природних рідких або напіврідких субстратах ( гній, стічні води) він зберігається впродовж 40-100 діб. Такі хімічні речовини як ефір, хлороформ, ацетон, спирт, хлорне вапно, креолін на вірус не діють, найкращими дезинфектантами є 2-3% розчини NаОН та 1 % розчин формальдегіду.
