14. У багатьох посібниках рекомендується використовувати різноманітні техніки взаємодії. Які це техніки?

Розглянемо основні. Техніка погляду.

«Погляд» саме таку назву мала телепередача, популярність якої конкурувала тільки з «До і після півночі» та хронікою засідань нашого парламенту. «Погляд» повинен був дарувати нам бачення цілого світу, показувати нам не тільки інших, але й нас показувати іншим.

Під час взаємодії вихователь і вихованець, упень і вчитель обмінюються поглядами. Психологи називають де контактом за допо­могою очей. Вони присвятили значну увагу вивченню даного пи­тання. В психологічній літературі відомий цілий ряд праць, в яких розглядається це явище. Оскільки у процесі досліджень вчені за­стосували відносно точні наукові методи, включаючи й записи на відеострічці, то і одержані результати виявилися досить точними. Так було встановлено, що розмовляючи, люди дивляться один на одного в середньому 35 — 50 відсотків усього часу, протягом якого відбувається розмова. Погляд звичайно спрямовується на очі другого співрозмовника і затримується на них 1-7 секунд. Що ж дo глухих, то вони дивляться на губи мовця. Протягом решти часу той, хто говорить, і той, хто слухає, дивляться куди-інде. На співрозмов­ника частіше дивляться тоді, коли слухають, а не тоді, коли гово­рять,

Люди дивляться одне на одного в основному для того, щоб визначити реакцію на свої слова. Чи правильно їх зрозуміли? Чи погоджуються з ними? Якщо хтось говорить уже довший час. ній; треба, то в його власному погляді виражене запитання: чи говорити йому далі. Другий, киваючи головою, дозволяє йому це. Чим склад­нішою є проблема, про яку говорить людина, тим менше дивиться вона на слухача, щоб не розпорошити свою увагу.

Психологи провели експерименти, за допомогою яких визначили, як поводиться мовець, якщо він і не може стежити за реакцією слухача. Під час одного з експериментів слухач був у темних окулярах, під час другого все ного обличчя, крім очей, було закрите маскою, а в третьому він був у масці та ще й в темних окулярах. У всіх трьох випадках мовець почував себе дуже невпевнено, бо ж не міг визначити реакцію слухача. Крім того, виявилося, що набагато важливіше бачити все обличчя, а не лише очі.

Погляд — це часто сигнал, значення якого можна прочитати, беручи до уваги вираз обличчя аби ситуацію. Так, наприклад, скінчивши говорити, один із співрозмовників кидає погляд на другого і тим самим дає йому зрозуміти ще закінчив ; тепер готовий його слухати.

Якщо той, хто говорить, супроводжує свою мову тривалим поглядом, спрямованим на співрозмовника, то тим самим хоче підтвердити, що каже правду. Адже людський досвід свідчить: коли хтось говорить правду, то дивиться другому просто в очі. Це однак, не стосується лицемірних, підступних людей маккіавелівського типу, які говорять неправду, дивлячись людині прямо у вічі.

Якщо в більш широкому товаристві хтось комусь хоче що-небудь сказати, то передусім намагається перехопити його погляд. Якщо другий зустрінеться з його поглядом, то подасть йому сигнал про те. чи приймає він звернення. Деякі люди вміють дивитися так. щоб перехопити їх погляд майже неможливо.

У стосунках між чоловіком і жінкою погляд пов'язується з їх взаємним потягом. Якщо чоловік дивиться на жінку довше, ніж звичайно прийнято, то це означає, що та жінка цікавить його більше, ніж те, про що вік говорить; і навпаки.

В деяких випадках доцільно не дивитися на того, хто говорить. Це буває тоді, коли йдеться про надто особисті справи. Так, наприклад, роблять соціологи під час досліджень, коли виникає по­треба ставити запитання особистого характеру. Відомо, що 3. Фрейд, проводячи сеанси психоаналізу, сидів біля пацієнта, який лежав на канапі.

Погляд не тільки дає, але й видає. Мистецтво читання поглядів завжди обопільне. І учні навчаються читати погляди своїх вчителів так же добре, як і вчителі.

Дослідження, проведені в США. показали, що (техніка погляду – є і така – будучи одного разу засвоєною з дитинства, залишається у людини незмінною на протязі всього життя, якщо навіть людина попадає в інше національне середовище.

Вивчаючи взаємодію і спілкування людей, чия професія зобов'язує до повсякденних стосунків, американці Д. Гриндер та Р. Бендлер запропонували технологічну модель взаємодії людей і внутріш­нього пронесу, який відбувається у людини під час згадування, звернення до внутрішнього досвіду. Цю модель вчені назвали нейролінгвістичним програмуванням (НЛП),

У процесі експериментальних досліджень Д. Гриндер і Р. Бендлер виявили, що всі люди будують свої спогади, згадування, удавання, зображення, уявлення до наявної у них інформації: візуально —картинками; аудіонально — словами, звуками, шумами; кінестетично відчуванням, почуттям.

Виявляється, що про уявлення партнера можна судити по тому, як ходять його очі при пошуку відповіді на задане запитання. Це явище вони назвали зоровими сигналами доступу (ЗСД).

Якщо очі знаходяться в нейтральному положенні, аби підніма­ються вверх, вверх вліво, вверх вправо, то людина згадує, уявляє візуально (модальність візуальна).

Якщо очі пересуваються горизонтально вправо-вліво або вправо вина (відносно співрозмовника), то людина уявляє у вигляді звуків (аудіоальна модальність). І, нарешті, якщо очі переміщуються вниз і вниз-вліво, це кінестетична модальність.

Очі пересуваються по визначеній траєкторії. Ця траєкторія одержала назву в нейролінгвістиці — «стратегія». Не вдаючись в етапи стратегії тільки відзначимо, що стратегій не буває ні хороших, ні поганих.

А нейролігвістичне програмування — це не стільки теоретична модель опису поведінки, скільки апробований пакет прикладних технологій (підкреслено нами), який забезпечує ефективну організацію комунікативного процесу і особистої розумової діяльності.

Таким чином, погляд виступає індикатором модальності, тактики мови, інтонації, рівня жестів, що яскраво видно із наведеної таблиці.

Таблиця 1

Індекатори модальності	Вираз очей	Темп мови	Інтонація	Рівень жест
Візуальний		швидкий. скорий	наголосна	вище плеча
Аудільний	слухай слухаю	розмірний логічний	рівномірна	пояс
Кінестетичний	важко приємно зручно	повільний	знижена	нижче пояса

Погляд — це не тільки інформація, з і велике психологічне навантаження. Тому так необхідно педагогу оволодівати .технологією і тактикою погляду.

Погляд (рос. Взгляд) не можна путати з поглядом і переконанням (рос. взгляды и убеждения). Про це можна дізнатися з книги: Горелов И., Енгалычев В. Безмовлный мысли знак. — М., 1993. – 240 с.