- •1 Загальні відомості
- •1.1 Указівки щодо виконання курсового проекту
- •1.2 Указівки щодо виконання відповідних розділів дипломного проекту (дп)
- •2 Ознайомлення із завданням, добір і вивчення літератури
- •3 Визначення необхідних повітрообмінів
- •3.1 Розрахунок повітрообмінів за нормативами
- •3.2 Визначення повітрообмінів розрахунком
- •3.2.1 Розрахунок на видалення надлишків тепла
- •3.2.2 Розрахунок на видалення вологи
- •3.2.3 Розрахунок на видалення шкідливих газів
- •3.3 Розв’язання питання про застосування рециркуляції повітря. Вибір продуктивності вентиляційних пристроїв
- •3.4 Побудова вентиляційного процесу на -діаграмі
- •3.5 Баланс припливу та витяжки по поверхах і по будівлі в цілому
- •4 Конструювання вентиляційних систем
- •4.1 Вибір кількості витяжних та припливних систем
- •4.2 Вибір між природним і механічним спонукачем витяжних систем
- •4.3 Попереднє призначення розмірів решіток і каналів у помешканнях із розміщенням каналів та решіток
- •4.4 Розміщення повітророзподільників і розрахунок повітряних струменів у приміщеннях із великими повітрообмінами
- •4.5 Остаточне конструювання витяжних систем
- •4.5.1 Загальна схема систем
- •4.5.2 Розміщення решіток і вертикальних каналів
- •4.5.3 Конструювання збірних горизонтальних каналів
- •4.5.4 Витяжні центри
- •4.6 Остаточне конструювання припливних систем
- •4.6.1 Загальна схема. Розміщення вертикальних і горизонтальних каналів
- •4.6.2 Припливні установки та припливні камери
- •4.7 Ескізне відображення прийнятих рішень
- •5 Підбір калориферів
- •6 Підбір фільтра
- •7 Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції
- •7.1 Загальні відомості
- •7.2 Визначення втрат повного тиску на окремій ділянці повітропроводу
- •7.3 Складання розрахункової схеми
- •7.4 Розрахунок систем гравітаційної вентиляції
- •7.5 Розрахунок систем механічної вентиляції
- •8 Підбір вентиляторів
- •9 Акустичний розрахунок
- •10 Виконання креслень
- •10.1 План-схема
- •10.2 Плани і розріз будинку
- •10.3 Схеми систем
- •10.4 Припливна камера
- •11 Складання специфікацій вентиляційних систем
- •12 Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •Додаток а
- •Додаток б Решітки подачі та розподілення повітря
5 Підбір калориферів
При підборі калориферної установки визначається тип і номер калорифера чи декількох калориферів, які забезпечують потрібне нагрівання повітря. При проектуванні вентиляційних систем громадських та адміністративних будинків розрахунковими є зовнішні зимові температури за параметрами Б.
Одночасно вибирається схема з’єднання калориферів по повітрю і теплоносієві та виявляється опір установки по повітрю й воді.
При теплоносії, котрим виступає вода, застосовують переважно багатоходові калорифери, для пари ― лише одноходові. При виконанні курсових і дипломних проектів із вентиляції громадських та адміністративних будинків рекомендується вибирати калорифери марок КВС-П і КВБ-П, описаних у [9, с.422-424] або КСК [12, с.235].
У випадках, коли використовується часткова рециркуляція повітря, рекомендується рециркуляційне повітря вводити в припливну установку перед фільтром, а отже, до калорифера. При цьому початкова температура повітря, що нагрівається, повинна бути визначена як температура суміші зовнішнього і рециркуляційного повітря.
Калориферна установка може бути підібрана в декількох варіантах. Найкращий варіант має задовольняти три вимоги:
1 Поверхня калориферної установки повинна мати запас у межах від 0 до 10% (це вимога [1]).
2 Масова швидкість повітря має бути близька до оптимальної (при якій річні приведені витрати будуть мінімальними). При цьому бажано, щоб загальні втрати тиску по повітрю не перевищували 120 Па, а по воді ― 0,5-0,8 м.в.ст.
3 Мінімальна швидкість руху води в трубках калорифера повинна бути не меншою ніж 0,12 м/с [1, п.4.73а]. Параметри води як теплоносія можуть сягати значень від 95/70 до 150/70 °С. При цьому перевагу необхідно надати багатоходовим калориферам із горизонтальним розміщенням труб.
Витрати тепла на нагрівання припливного повітря, Вт, визначаються за формулою
, (14)
де L – кількість нагрітого (припливного) повітря, м3/год;
с – масова теплоємність повітря, кДж/(кгоС);
– густина повітря при температурі tK, кг/м3;
tK – кінцева температура повітря після калориферної установки, оС;
tЗ – початкова (зовнішня) температура повітря, що приймається за параметром клімату Б, оС.
Необхідна площа живого перерізу в калорифері для проходу повітря, м2 ,
, (15)
де
– масова швидкість повітря, кг/м2с,
яка приймається за економічними
міркуваннями в межах 3-8 кг/(м2с),
для ребристих калориферів – 2-5 кг/(м2с).
За знайденим живим перерізом для проходу повітря, користуючись, наприклад, табличними даними [15, табл.VII.36] чи [8, додаток II], вибирають модель, номер і кількість калориферів, що встановлюються паралельно до напрямку руху повітря, а також відповідну йому дійсну площу живого перерізу по повітрю fд та живого перерізу трубок по воді fтр, м2.
За fд уточнюється масова швидкість повітря, кг/(м2с),
і розраховується швидкість води в трубках калорифера, м/с,
, (16)
де Q – витрата тепла на підігрів припливного повітря, Вт;
спов – теплоємність води, яка дорівнює 4,19 кДж/(кгоС);
n – кількість калориферів, увімкнених паралельно по теплоносію;
fТР – живий переріз трубок калориферів по воді, м2;
tГ, tЗВ – температура води в подавальній і зворотній магістралях відповідно, оС.
Необхідна площа поверхні нагрівання калориферної установки Fу, м2 ,
, (17)
де К – коефіцієнт теплопередачі калорифера, Вт/(м2 оС);
Тсер – середня температура теплоносія, 0С,
,
Tсер – середня температура повітря, яке проходить через калорифер, 0С,
.
Загальна кількість калориферів n (у шт.) дорівнює
,
де Fк – площа поверхні нагрівання одного калорифера, прийнятого в розрахунку, м2.
При підборі калориферів запас на розрахункову площу поверхні нагрівання обчислюють за формулою
. (18)
При запасі, більшому ніж 10%, необхідно застосувати іншу модель або номер калорифера і провести повторний розрахунок.
Опір
проходу повітря калориферної установки
визначається залежно від
[15,
табл.8.32]
з урахуванням кількості рядів калориферів
за напрямом руху повітря.
Для попереднього підбору калориферів (типу, компоновки, режиму роботи, параметрів теплоносія) можна застосовувати програму VENT. Шлях до програми: “розділ вентиляції” “повітряно-теплові завіси” “розрахунок калориферів”.
Приклад 11.
Спочатку вводимо дані, які надалі не будуть змінюватися.
РОЗРАХУНОК КАЛОРИФЕРІВ (теплоносій - вода)
Початкова температура повітря, °С -22
Кінцева температура повітря, °С 18
Витрати повітря (нагрітого), м3/год 5000
Розрахункова температура теплоносія в подавальному трубопроводі, °С 130
Розрахункова температура теплоносія у зворотному трубопроводі, °С 70
Далі з меню вибираємо необхідну марку калорифера .
Багатоходові:
5- сталеві з гофрованими пластинами і плоскоовальними трубками КВБ-П
Після цього вводимо дані, котрі будуть коригуватися в процесі підбору калорифера.
Оптимальна масова швидкість повітря (1,5-7), кг/(м2 с) 5
Машина робить попередній розрахунок і видає повідомлення щодо конструювання калориферної установки.
Паралельно по повітрю встановлено 1 калорифер. (ряд калор.). Будемо коригувати?
<Enter> - Hі ; <Spase> - Так ; <Esc> - Вихід.
Можемо залишити запропонований машиною варіант. Вибираємо “Ні”. Машина аналізує результати розрахунку, і, якщо не виконується умова по швидкості теплоносія – запропонує меню для редагування.
ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК
Дійсна масова швидкість повітря 4,6 кг/м2 с
Швидкість води в трубках калорифера 0,1086 - менше ніж 0,12 м/с
Виберіть можливий варіант дій:
1 - збільшити витрати теплоносія до W=0,12 м/с;
2 - продовжити розрахунок із W=0,1086 м/с;
3 - змінити оптимальну масову швидкість;
4 - задати новий тип калориферів;
<Esc> - розрахунок з початку.
Виберемо невелике збільшення витрат теплоносія.
Паралельно по теплоносію встановити 1 ряд калориферів.
Будемо коригувати?
<Enter> - Hі ; <Spase> - Так ; <Esc> - Вихід.
Можемо залишити запропонований машиною варіант. Вибираємо “Ні”.
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ КАЛОРИФЕРІВ (теплоносій - вода)
Застосовано калорифери КBБ-П номер 8
Загальна кількість калориферів, шт. 1
Аеродинамічний опір 101,4 Па
Гідравлічний опір 584 Па
Дійсна масова швидкість повітря 4,6 кг/м2 с
Запас по площі теплообміну 6 %
Витрати повітря (нагрітого) 5,00 т.м3/год
Витрати повітря через байпас 0,00 т.м3/год
Початкова температура повітря -22,0 °С
Кінцева температура повітря 20,5 °С
Температура повітряної суміші 20,5 °С
Температура теплоносія в подавальному трубопроводі 130,0 °С
Температура теплоносія в зворотному трубопроводі 71,0 °С
Витрати теплоносія 1117 кг/год
Швидкість води в трубках калорифера 0,120 м/с
Редагування - <Enter>; для виходу - <Esc>; для друку - <P>;
№ калорифера - ; витрати теплоносія ; байпас <PageUp>/<PageDn>.
Температуру нагрітого повітря можемо підрегулювати, відкриваючи байпас. При цьому необхідно контролювати запас площі поверхні (збільшується). Можна зменшити витрати води – знизиться швидкість води в трубках калорифера. Можливо, доведеться змінити номер калорифера.
Остаточно результати підбору калорифера виглядають так.
РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ КАЛОРИФЕРІВ (теплоносій - вода)
Застосовані калорифери КBБ-П номер 5
Загальна кількість калориферів 1
Аеродинамічний опір 72,1 Па
Гідравлічний опір 551 Па
Дійсна масова швидкість повітря 3,7 кг/м2 с
Запас по площі теплообміну 10 %
Витрати повітря (нагрітого) 5,00 т.м3/год
Витрати повітря через байпас 0,50 т.м3/год
Початкова температура повітря -22,0 С
Кінцева температура повітря 22,4 С
Температура повітряної суміші 18,0 С
Температура теплоносія в подавальному трубопроводі 130,0 С
Температура теплоносія в зворотному трубопроводі 56,6 С
Витрати теплоносія 841 кг/год
Швидкість води в трубках калорифера 0,20 м/с
