4. Форми і системи оплати праці: відрядна і почасова

У сучасних умовах можна виділити три форми оплати праці: відрядну, почасову й змішану. Кожна з форм включає декілька систем, які обираються відповідно до конкретних умов виробництва.

Відрядну заробітну плату доцільно застосовувати на тих ділянках і видах робіт, де можливі нормування й облік індивідуального або колективного внеску й кінцевого результату виробництва, збільшення обсягу залежить від рівня кваліфікації працівника. Вона дозволяє стимулювати збільшення випуску виробів (послуг, робіт). При відрядній формі оплата праці здійснюється за відрядними розцінками відповідно до кількості вироблених виробів або операцій. Відрядна плата буває індивідуальною й колективною. Індивідуальна оплата застосовується на тих роботах, де праця підлягає точному обліку, при цьому враховується кількість виготовленої працівником придатної продукції. Колективна форма оплати характеризується тим, що праця працівника оплачується залежно від результатів роботи всього колективу (бригади, ділянки), через коефіцієнт трудової участі кожного.

Відрядна заробітна плата підрозділяється на ряд систем: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, побічно-відрядна, акордна.

Пряма відрядна заробітна плата (Звід) визначається, виходячи з кількості виробленої продукції за розрахунковий період часу і відрядної розцінки за одиницю продукції.

Звід = R  q ,

де q  кількість продукції, виробленої працівником; R  відрядна розцінка.

Індивідуальна відрядна розцінка за одиницю продукції або роботи визначається шляхом множення годинної тарифної ставки (Сг), встановленої відповідно до розряду виконуваної роботи на норму часу, на одиницю продукції (Нч) у нормо-часах:

R = Сг  Нч або R = ,

де Нч'  норма часу в хвилинах,

або шляхом ділення годинної тарифної ставки на норму виробітку (Нвир):

R = .

Відрядно-преміальна заробітна плата застосовується для підвищення зацікавленості працівників у поліпшенні якості, зростанні продуктивності праці, економії матеріальних ресурсів, зниженні собівартості. Премії виплачуються за конкретні кількісні й якісні показники роботи. Премія встановлюється у відсотку до прямої заробітної плати. Розмір премії, умови преміювання визначаються положенням про преміювання.

Звід-прем = Звід + П

де П  премія;

П =

Премії діляться на обумовлені і не обумовлені системою оплати праці. Премії, обумовлені системою оплати праці,  це додаткова надтарифна оплата за досягнення в роботі. Премії, не обумовлені системою оплати праці,  це заохочувальні премії.

Відрядно-прогресивна заробітна плата застосовується в тому випадку, коли необхідно виконати якісно в короткий термін встановлений обсяг роботи, або збільшити обсяг випуску, не знижуючи якості. Ця система зазвичай застосовується на роботах, пов'язаних із освоєнням нової техніки, продукції. Вона передбачає виплату за прямими відрядними розцінками в межах виконання норм (R_o), а при виробітку понад норми  за підвищеними розцінками (R_підв):

Звід-прогрес = R_o  q_пл + R_зб (q_ф - q_пл)

де R_o  розцінка пряма (звичайна); R_зб  розцінка збільшена (підвищена); q_ф, _пл.  фактичний і плановий випуск.

Непряма-відрядна зарплата застосовується відносно тих працівників, які обслуговують технологічні процеси. Вони зайняті на обслуговуючих і допоміжних роботах (наладчики, ремонтники, водії транспортних засобів). Розмір їх заробітної плати залежить від результатів діяльності обслуговуючих основних робочих-відрядників. Заробітна плата визначається шляхом множення непрямої-відрядної розцінки (R_непр) на кількість продукції, вироблену робочими ділянки, що обслуговується (qNo):

З_{непр-від} = R_непр  qNo.

R_непр = Сг / (Н_обс  Н_вир),

де Нобс  норма обслуговування працівника; Нвир  норма виробітку; Сг – годинна тарифна ставка.

Непряма-відрядна заробітна плата застосовується при оплаті праці тих груп допоміжних робочих, які спричиняють істотний вплив на виробіток основних робочих.

Акордна відрядна заробітна плата передбачає оплату не кожної операції окремо, а всього обсягу (комплексу) робіт (аварійні випадки, освоєння нової продукції). Вартість всієї роботи визначається виходячи з діючих норм і розцінок на окремі елементи роботи шляхом їх підсумовування. Акордна оплата вводиться для окремих груп робочих з метою посилення їх матеріальної зацікавленості в підвищенні продуктивності праці й скороченні термінів виконання роботи. Преміювання вводиться за скорочення термінів виконання завдання при якісному виконанні робіт. Розрахунок здійснюється після виконання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання вимагає тривалого часу (суднобудування, електростанції), то виплачується аванс за поточний місяць з урахуванням виконаного обсягу робіт.

Поряд з відрядною формою оплати праці застосовується й погодинна. Погодинна оплата праці, на перший погляд, виключає стимулювання вищої продуктивності праці, оскільки час, проведений на робочому місці, не свідчить про досягнуті результати, проте ця форма заробітної плати тісно пов'язана з результатами праці, оскільки в її основу закладені формально визначені або фактично очікувані результати роботи за одиницю часу. При почасовій оплаті праці величина заробітку працівника залежить від фактично відпрацьованого ним часу (Ф_е) і його тарифної ставки (окладу) (С_г).

Погодинна оплата праці підрозділяється на просту погодинну, погодинно-преміальну і погодинну з нормованим завданням.

При простій погодинній оплаті праці (З_год) заробітна плата розраховується шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки робочого певного розряду (С_г або С_дн) на кількість фактично відпрацьованого часу за розрахунковий період у годинах (днях):

З_год = Сг  Фе.

При погодинно-преміальній системі (З_{год-прем}) встановлюється розмір премії у відсотках до тарифної ставки за перевиконання встановлених показників і умов преміювання (бездефектне виготовлення продукції, економія матеріалів, інструментів тощо):

З_{год-прем} = Згод + П.

При щомісячній оплаті праці погодинна заробітна плата визначається виходячи з місячного окладу (ставки) (См), кількості робочого часу, передбаченого графіком роботи в даному періоді (t_раб-х), і кількості робочого часу, фактично відпрацьованого в даному періоді (t_факт):

Зм._факт = (См : t раб-х)  t_факт,

де Зм.факт  заробітна плата за фактично відпрацьований час протягом місяця.

Для керівників, фахівців і службовців використовується система посадових окладів. Посадовий оклад  абсолютний розмір заробітної плати, що встановлюється відповідно до посади. Він може складати певний діапазон  від мінімального до максимального.

Вибір форм оплати праці залежить від ряду чинників: характеру устаткування, особливостей технологічного процесу, вимог до якості, наявності й використання ресурсів. У зв'язку з труднощами нормування й кількісного вимірювання праці для оплати праці допоміжних робочих, робочих служб технічного контролю використовується погодинна заробітна плата. НТП сприяє заміні відрядної плати на погодинну. Для того, щоб зберегти високий рівень результативності виробництва, необхідно підтримувати високий рівень нормування праці й організаційного забезпечення виробництва (сировиною, транспортом, ремонтом тощо) з боку технічних служб підприємства.

Змішана форма оплати праці виступає в формі безтарифної, рейтингової й контрактної.