Елементи мови c

Під елементами мови C розуміють наступні базові конструкції, які використовуються при написанні програм:

• алфавіт;

• константи;

• індентифікатори;

• ключові слова;

• коментарі.

Алфавіт мови C утворюють:

• великі та малі букви латинського алфавіту (А...Z, a...z);

• арабські цифри (0...9);

• символи (. " , [ ] ( ) { } + – / % \ ; : ? < = > | ~ ^ & * # символ пропуску , спеціальні символи тощо).

Спеціальний символ складається із оберненого слеша, за яким іде або буква, або знаки пунктуації, або комбінація цифр.

Наприклад:

\n – символ нового рядка;

\r – символ повернення каретки;

\t – символ горизонтальної табуляції;

\v – символ вертикальної табуляції;

\b – символ повернення на крок;

\f – символ переведення формату;

\\ – зворотний слеш;

\  – апостроф;

\  – лапки;

\0 – нуль-символ;

\ddd – байтове значення у вісімковому представленні;

\xdd – байтове значення у шістнадцятковому представленні;

Константа – це число, символ або рядок символів. Константи використовуються у програмі для задання сталих величин. Розрізняють чотири типи констант: цілі, з плаваючою крапкою, символьні константи і символьні рядки.

Ціла константа – це десяткове, вісімкове чи шістнадцяткове число, яке представляє ціле значення. Десяткова константа має наступний формат представлення:

<цифри>

де <цифри> – послідовність з однієї або декількох десяткових цифр від 0 до 9.

Кожна ціла константа має тип, що визначає її представлення у пам’яті (див. 1.2) Десяткові константи можуть мати тип int (цілий знаковий тип) або long (довгий цілий знаковий тип). Якщо значення десяткової константи більше максимального значення, яке може бути представлено типом int, то дана константа представляється типом long.

Можна явно визначити для любої цілої константи тип long, дописавши до неї суфікс l або L. Наприклад, константа із значенням 10 буде мати тип long тільки у тому випадку, якщо її записати як 10L

Константа з плаваючою крапкою – це дійсне десяткове додатне число. Воно містить цілу частину, дробову частину і експоненту. Такі константи мають наступний формат представлення:

[<цифри>] [ . <цифри>] [<e>[ - ]<цифри>]

де <цифри> – одна чи більше десяткових цифр (від 0 до 9);

< е > – ознака експоненти, яка задається як Е або е.

Зауваження: а) або ціла або дробова частина константи може бути відсутня, але не обидві одночасно. б) або десяткова крапка з дробовою частиною або експонента може бути відсутня, але не обидві одночасно.

Константи з плаваючою крапкою завжди специфікують додатні значення. Для формування від’ємного значення застосовується операція “унарний мінус”. Приклади констант з плаваючою крапкою:

15.75

1.575Е1

1575е-2

-0.0025

-.175Е-2

Усі константи з плаваючою крапкою мають тип double.

Символьна константа – це літера, цифра, знак пунктуації чи спеціальний символ, обрамлений апострофами. Символьна константа має наступну форму представлення:

' <символ> '

<символ> може бути довільним символом (у тому числі довільним спеціальним символом), за виключенням символів апострофа ('), зворотного слеша (\) і нового рядка (\n). Символи апострофа, зворотного слеша і нового рядка представляються відповідними спеціальними символами – ' \' ' , ' \\ ' та ' \n '.

Приклади символьних констант:

' а ' - мала літера а;

' ? ' - знак питання;

' \b ' - символ повернення на крок.

Усі символьні константи мають тип int.

Ідентифікатор – це послідовність букв, цифр і символів підкреслення, яка починається з букви або символа підкреслення. Ідентифікатори вживаються для іменування різних об’єктів: типів констант, змінних, функцій тощо. Допустиме довільне число символів у ідентифікаторі, однак лише перші 32 символи розглядаються компілятором як такі, що мають значення.

Приклади правильних ідентифікаторів:

a

temp1

top_of_page

Приклади не правильних ідентифікаторів:

a+b

1temp

top of page

Компілятор мови C розглядає букви верхнього і нижнього регістрів як різні символи. Тому наступні ідентифікатори є різними:

add

ADD

aDD

Ключові слова – наперед визначенні індетифікатори, які мають спеціальне значення для компілятора мови C. Ключові слова не можна використовувати як ідентифікатори. Перелік ключових слів наводиться у табл.2.

Таблиця 2

auto	do	for	return	switch
break	double	goto	short	typedef
case	else	if	signed	union
char	enum	int	sizeof	unsigned
continue	extern	long	static	void
default	float	register	struct	while

Коментар – це послідовність символів, яка сприймається компілятором мови C як окремий символ пропуску та ігнорується.

Синтаксис коментаря має наступний вигляд:

/* < символи > */

Приклад коментаря:

/* це коментар */

Коментарі можуть займати більше одного рядка програмного тексту:

/* Коментар може займати

декілька рядків */

Коментарі не можуть містити вкладених коментарів, тому наступний приклад буде помилковим:

/* Неприпустимі /* вкладені */ коментарі */