Тема 6. Зайнятість населення

Мета завдання: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про нормативні положення які забезпечують гарантії зайнятості, концепцію зайнятості населення.

План заняття

1. Поняття і основні концепції зайнятості населення. 2. Види та форми зайнятості населення.

3. Державне регулювання зайнятості населення.

4. Законодавчі та нормативні положення в системі регулювання зайнятості населення.

5.Продуктивна, ефективна, раціональна, оптимальна зайнятість: співвідношення понять (круглий стіл).

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При вивченні цієї теми треба засвоїти, що зайнятість є важливою характеристикою економіки, а рівень зайнятості – важливим макроекономічним показником. Крім того, зайнятість виступає і частиною соціальної політики, тобто має демографічний і суспільний зміст. Таким чином, соціально-економічна система зайнятості виконує три функції: економічну – як фактор створення суспільного продукту; дохідну – як засіб одержання трудових доходів; суспільну – як засіб задоволення потреб у праці. Зайнятість з економічних позицій суспільства (продуктивна зайнятість) – це діяльність працездатного населення, пов’язана зі створенням суспільного продукту або національного доходу (щонайменше, забезпечує просте відтворення робочої сили). Зайнятість із соціальних позицій – це, зайнятість навчанням, службою в армії, домашнім господарством, вихованням дітей і таке ін.

Таким чином, зайнятість можна визначити як сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та їхньою участю в суспільно корисній діяльності, що приносить їм заробіток або дохід (прибуток).

До основних концепцій зайнятості відносяться повна та глобальна, примусова та добровільна зайнятість працездатного населення. Під повною зайнятістю наука економікс розуміє використання всіх придатних для виробництва ресурсів. Повна зайнятість населення пов’язана зі створенням таких матеріально-технічних і соціально-економічних умов, за яких кожному, хто бажає працювати, надається можливість брати участь у суспільному виробництві (це кількісний (екстенсивний) аспект зайнятості). Якісному (інтенсивному) аспекту відповідає ефективна зайнятість, яка означає такий розподіл трудових ресурсів у територіальному та галузевому розрізах, за сферами докладання праці та видами діяльності, який дає змогу в кожний момент одержувати найбільший приріст матеріальних і духовних благ і передбачає ефективне використання в трудовому процесі кожного зайнятого. Концепція глобальної зайнятості враховує всі види корисної діяльності як у суспільному виробництві, так і поза ним (тимчасова зайнятість, праця домогосподарок і пенсіонерів у себе вдома або в підсобному господарстві тощо. Примусова зайнятість передбачає конституційно закріплене право й обов’язок працювати. Добровільна зайнятість передбачає відсутність підстав для притягнення до адміністративної, карної та інших подібних видів відповідальності.

Види зайнятості класифікуються за такими ознаками: за характером діяльності, за соціальною належністю, за галузевою належністю, за територіальною ознакою, за рівнем урбанізації, за професійно-кваліфікаційною ознакою, за статево-віковою ознакою, за видами власності, за формами організації робочого часу, за статусом діяльності, за стабільністю трудової діяльності, за характером організації робочих місць та робочого часу.

За формами правового регулювання використання робочої сили розрізняють: регламентовану (легальну) зайнятість; нерегламентовану (нелегальну) зайнятість (дикий ринок праці).

Студентам необхідно вивчити, кого відносить сучасне законодавство України до складу зайнятого населення (Закон України «Про зайнятість населення»). Особливу увагу необхідно приділити самозайнятості (підприємництву, фермерству, творчій діяльності, індивідуальній трудовій діяльності, професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації незайнятих громадян). Необхідно звернути увагу і на організацію громадських робіт та програми зайнятості населення.