затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 23 травня 2001 р.

Закон встановлює також колізійні норми стосовно опіки та пі­клування. Встановлення і скасування опіки та піклування над мало­літніми, неповнолітніми, недієздатними особами, особами, цивіль­на дієздатність яких обмежена, регулюються особистим законом підопічного. Обов'язок опікуна (піклувальника) прийняти опікун­ство (піклування) визначається особистим законом особи, яка при­значається опікуном (піклувальником). Відносини між опікуном (піклувальником) та особою, яка перебуває під опікою (піклуван­ням), визначаються правом держави, орган якої призначив опікуна (піклувальника). Якщо особа, яка перебуває під опікою (піклуван­ням), проживає в Україні, застосовується право України, якщо во­но є більш сприятливим для цієї особи.

Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, які проживають за межами України, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) або проти її визнання немає законних заперечень відповідної консульської установи або дипломатичного представництва України.

Щодо особи, яка не є громадянином України і перебуває в Україні, або її майна, що знаходиться на території України, у разі потреби в інтересах опіки чи піклування можуть бути вжиті заходи для захисту прав та охорони майна відповідно до права України. Про це невідкладно сповіщається дипломатичне представництво або консульська установа держави, громадянином якої є відповід­на особа (ст. 24).

§ 7. Цивільно-правова відповідальність іноземців в Україні

Згідно із Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці, які вчинили правопорушення, відповідають на загальних підставах (ст. 29). Тобто на іноземців у питаннях відповідальності поширюється національний режим. Це означає, що іноземці підлягають юрисдикції та законодавству України і відповідають за цивільними позовами, заявленими до них, нарівні з громадянами України.

Цивільно-правова відповідальність може бути з договору та недоговірною (з делікту). Так, уже згадувалися норми Закону

5^і

97

України «Про міжнародне приватне право», відповідно до яких цивільна дієздатність фізичної особи визначається її особистим законом, а цивільна дієздатність фізичної особи щодо правочинів та зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, може визначатися правом держави місця вчинення правочинів або виник­нення зобов'язань у зв'язку із завданням шкоди, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 18). Крім того, розділ VII вказаного Закону містить колізійні норми, які застосовуються до недоговір- них зобов'язань.

На окремі категорії іноземних громадян, зокрема, згаданих в Положенні про дипломатичні представництва та консульські уста­нови іноземних держав в Україні, затвердженому Указом Прези­дента України від 10 червня 1993 р.¹, принцип національного ре­жиму в питаннях відповідальності не поширюється. Відповідно до його норм члени дипломатичного персоналу; консульські посадові особи та консульські службовці; представники іноземних держав і члени парламентських та урядових делегацій іноземних держав, які прибувають в Україну для участі в міждержавних переговорах, міжнародних конференціях і нарадах або з іншими офіційними дорученнями, володіють імунітетом від юрисдикції судів України під час виконання ними службових обов'язків. Такий імунітет по­ширюється і на членів їхніх сімей, які супроводжують зазначе­них осіб.

Проте імунітет від юрисдикції України не поширюється на ви­падки: коли голова дипломатичного представництва і члени дип­ломатичного персоналу, а також члени їхніх сімей, які прожива­ють разом з ними і не є громадянами України, вступають у цивіль­но-правові відносини як приватні особи у зв'язку з позовами про належне їм нерухоме майно на території України; спадкування; з питань, які випливають з їхньої професійної або комерційної діяль­ності, що здійснюється ними за межами службових обов'язків.

Глава дипломатичного представництва, члени дипломатичного персоналу, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ни­ми і не є громадянами України, підлягають юрисдикції України в разі згоди на це акредитуючої держави.

Члени адміністративно-технічного персоналу і члени їхніх сі­мей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України або не проживають в Україні постійно, користуються

¹ Урядовий кур'єр - 1994.-24 червня.