Захисне вимикання

Захисне вимикання – це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки з мережі в разі виникнення небезпеки ураження електричним струмом.

Небезпека ураження електричним струмом може виникнути: при зниженні опору ізоляції фаз відносно землі в результаті пошкодження; замиканні фази на корпус електрообладнання; при появі в мережі більш високої напруги в результаті замикання між проводами ПЛ різних напруг або в результаті замикання в трансформаторі між обмотками вищої і нижчої напруги; під час випадкового дотику людини до струмовідних частин електрообладнання, що перебуває під напругою.

В кожному із указаних випадків у мережі відбуваються зміни електричних параметрів, що і служить імпульсом для спрацювання пристрою захисного вимикання.

Кожний пристрій залежно від типу улаштування і його призначення реагує на: струми витікання, струм замикання на землю, напругу корпусу відносно землі, напругу фази відносно землі, напругу нульової послідовності, струм нульової послідовності й оперативний струм. Застосовуються також пристрої, засновані на вентильних схемах, які реагують на зміни випрямлених струмів, що надходять від вентилів, підключених до фазних проводів мережі, що контролюється. Широко застосовуються комбіновані пристрої, які реагують на зміни декількох параметрів.

Основними частинами пристрою захисного вимикання є прилад захисного вимикання і автоматичний вимикач.

Прилад захисного вимикання – це сукупність окремих елементів, які реагують на зміни певного параметра електричної мережі та подають сигнал на вимикання автоматичного вимикача.

Такими елементами є:

- датчик – пристрій, що сприймає зміни параметра і перетворює його у відповідний сигнал (зазвичай датчиками служать реле різних типів);

- підсилювач, що призначений для підсилення сигналу датчика, якщо сигнал недостатній для вимикання вимикача;

- кола захисного вимикання;

- допоміжні елементи (сигнальні лампи, вимірювальні прилади тощо).

Автоматичний вимикач служить для вимикання електроустановки, яка захищається, в разі надходження відповідного сигналу від пристрою захисного вимикання.

В мережах до 1000 В автоматичними вимикачами можуть бути: контактори з електромагнітним керуванням у вигляді котушки, яка утримує, магнітні пускачі із тепловим реле для автоматичного вимикання в разі перевантаження та автомати [3].

Пристрій захисного відключення (ПЗВ) складається з двох головних елементів – приладу захисного відключення, який реагує на один з параметрів мережі, та виконавчого органа – автоматичного вимикача.

Пристрої захисного відключення можуть застосовуватися в електричних мережах будь-якої напруги незалежно від режиму нейтрали. На практиці вони застосовуються головним чином у мережах до 1 кВ з ізольованої від землі нейтраллю.

Залежно від вхідного сигналу, що впливає на прилад, ПЗВ поділяються на пристрої, які реагують на напругу корпусу відносно землі; струм замикання на землю; напругу нульової послідовності; напругу фази щодо землі; струм нульової послідовності.

Розглянемо принципові схеми пристроїв захисного відключення (ПЗВ).

С

Рисунок 14.11 – Схема захисного

відключення з реакцією на напругу корпусу щодо землі при наявності захисного заземлення

Рисунок 14.12 – Схема захисного

відключення з реакцією на напругу корпусу щодо нульового проводу

хема з реакцією на напругу корпуса щодо землі (рис. 14.11). У цій схемі датчиком служить реле максимальної напруги KV, увімкнене між корпусом електроустаткування і допоміжним заземлювачем. Захист спрацьовує при замикані однієї фази на корпус. Схема застосовується в мережі напругою до 1 кВ, яка обладнана захисним заземленням. У цьому випадку ПЗВ є додатковим заходом безпеки, оскільки спрацьовує на відключення аварійного електроустаткування. Датчиком сигналу служить реле напруги KV. Допоміжне заземлення R_д встановлюється у зоні нульового потенціалу землі, удалині від захисного заземлення R_з. При замиканні однієї фази на корпус на ньому з'явиться напруга щодо землі U_з, величина якої обмежена опором основного захисного заземлення. Якщо ця напруга виявиться вище допустимої, то відповідно до уставки реле напруги спрацьовує й замикає свій контакт KV у колі вимикальної котушки автоматичного вимикача SF. Кнопка К служить для перевірки дії схеми. У мережі із заземленою нейтраллю реле KV вмикається між корпусом електроустаткування і нульовим захисним провідником (рис. 14.12). При спрацьовуванні реле його контакти замикають коло накоротко, від чого перегоряє вставка запобіжника та з ушкодженого електроустаткування знімається напруга. Перевагою цієї схеми є те, що переріз проводу, який з'єднує корпус електроприймача через обмотку реле KV з нульовим проводом мережі, може бути обраний невеликим, а струм однофазного короткого замикання буде достатнім для перегоряння плавкої вставки запобіжника.

Схема захисного відключення з реакцією на проходження струму замикання на землю. У цій схемі реле максимального струму КА ввімкнено в розсічення заземлюючого проводу відповідно до схеми рис. 14.13, а. У випадку проходження струму з корпусу електроприймача через заземлюючий пристрій на землю і при досягненні гранично допустимої його величини реле спрацює і його контакти КА замкнуть коло вимикальної котушки електромагніта YAT автоматичного вимикача SF. Ця схема виконує захисне відключення в мережах як з ізольованою, так і з глухозаземленою нейтраллю при будь-якій номінальній напрузі. На схемі рис. 14.13, б максимальне струмове реле ввімкнено у вторинну обмотку трансформатора струму ТА.

а – реле ввімкнено в розсічення заземлюючого проводу; б – реле ввімкнено через трансформатор струму

Рисунок 14.13 – Схема захисного відключення з реакцією на струм замикання на землю

Схема захисного відключення з реакцією на напругу фази щодо землі. Реле мінімальної напруги 1KV – 3KV (датчики) ввімкнені між фазами і землею згідно з рис. 14.14. При справній й однаковій за провідністю ізоляцією фаз відносно землі (провідності у_а = y_b = y_с 0) реле перебувають під однаковою фазною напругою. У випадку ушкодження ізоляції або значного зменшення опору ізоляції якоїcь фази відносно землі, наприклад, у випадку дотику людини до неізольованого проводу фази А, утворюється додаткова провідність цієї фази щодо землі g_зем. При цьому порушується симетрія напруг і напруга фази А щодо землі зменшується. Коли напруга понизиться до величини уставки, реле спрацює і його контакти замкнуть коло живлення котушки електромагніта YАТ автоматичного вимикача SF, який і відключить цю мережу.

Рисунок 14.14 – Схема захисного відключення з реакцією на напругу фази щодо землі

Схема захисного відключення з реакцією на напругу нульової послідовності. У цій схемі (рис. 14.15) як датчик сигналу на відключення використовується так званий фільтр нульової послідовності, який складається з трьох конденсаторів, увімкнених зіркою, у нульову точку яких увімкнене реле максимальної напруги KV, котре приєднане до заземлюючого пристрою. При рівності провідностей (опорів) ізоляції фаз щодо землі напруга нульової послідовності U₀, прикладена до обмотки реле KV, дорівнює нулю. При ушкодженні ізоляції однієї фази й збільшенні її провідності (а також у випадку збільшення провідності при дотику людини до струмоведучої частини фази) симетрія фазних напруг порушується та з'являється напруга тим більша, чим більша провідність ізоляції ушкодженої фази. У результаті цього реле спрацьовує та відключає установку.

Рисунок 14.15 – Схема захисного відключення з реакцією на величину напруг нульової послідовності

Схема з реакцією на струм нульової послідовності. Захисне відключення за цією схемою (рис. 14.16) використовує як датчик сигналу вторинну обмотку трансформатора струму нульової послідовності ТА, магнітопровід якого охоплює всі три фази відгалуження, що живить електроприймач М (наприклад, жили кабелю). До вторинної обмотки ТА підключається через підсилювач обмотка реле максимального струму КА. При відсутності замикання на землю в колі електроприймача і при рівних провідностях ізоляції фаз щодо землі струм нульової послідовності у вторинному колі трансформатора дорівнює нулю. При замиканні однієї фази на землю або при дотику людини, яка стоїть на землі, до струмоведучої частини однієї фази порушується симетрія струмів і виникає додаткова провідність. Через вторинну, обмотку та через реле КА проходить посилений струм нульової послідовності І_р = 3 І₀ / п, де п – коефіцієнт трансформації ТА. Цей струм викликає спрацьовування реле КА, контакти якого розмикають коло живлення робочої котушки контактора КМ, і контактор відключається.

Рисунок 14.16 – Схема захисного відключення з реакцією на струм нульової послідовності

Застосування малої напруги. Під час виконання робіт за допомогою пересувних електричних машин, переносного електрифікованого інструменту, переносних світильників людина має довгочасний контакт з корпусами цього електрообладнання. Враховуючи обставину, що в результаті пересування або під час роботи можливі різні механічні пошкодження, в тому числі й ізоляції, небезпека ураження електричним струмом різко зростає. При цьому можлива поява напруги на корпусі, особливо коли робота виконується в приміщеннях із підвищеною небезпекою, особливо небезпечних або поза приміщеннями.

Захисним засобом, який усуває таку небезпеку, є застосування для живлення вказаного вище електрообладнання малої напруги – не більше як 42 В.

В цьому випадку напруга електроустановки не перевищує тривало допустимої напруги дотику, і контакт людини із струмовідними частинами буде безпечним. Але в приміщеннях із підвищеною небезпекою, особливо небезпечних приміщеннях, а також в інших умовах підвищеної небезпеки опір людини може бути суттєво зниженим, і в результаті випадкового дотику до струмовідних частин струм, що проходить крізь людину, може досягати небезпечних значень. Тому за таких умов рекомендується застосування захисних засобів.

Джерелами пониженої напруги є, як правило, спеціальні понижувальні трансформатори. Щоб виключити небезпеку ураження людини струмом у випадку замикання на корпус або в разі переходу високої напруги на обмотку нижчої напруги, корпус трансформатора, а також один із виводів, нейтраль або середня точка вторинної обмотки повинні бути заземлені.

Захисне розділення мережі. Трифазні мережі до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або однофазні мережі до 1 кВ з ізольованим виводом, пов'язані через трансформатор з мережею понад 1000 В, повинні бути захищені пробивним запобіжником від небезпеки, яка виникає в разі пошкодження ізоляції між обмотками вищої і нижчої напруги. Запобіжник встановлюється в нейтралі або фазі на стороні нижчої напруги кожного трансформатора. При цьому має бути передбаченим контроль за цілісністю пробивного запобіжника.

В електроустановках до 1000 В для захисного розділення мережі застосовуються роздільні або понижувальні трансформатори. В цьому разі вторинна напруга повинна бути:

- для роздільних трансформаторів – не більше ніж 380 В;

- для понижувальних трансформаторів – не більше ніж 42 В.

У разі застосування таких трансформаторів необхідно керуватися такими вимогами:

- роздільні трансформатори повинні відповідати спеціальним технічним вимогам стосовно підвищеної надійності конструкції і підвищених випробувальних напруг;

- від роздільного трансформатора дозволяється живлення тільки одного приймача з номінальним струмом плавкої вставки або розчіплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше ніж 15 А;

- заземлення вторинної обмотки роздільного трансформатора неприпустиме;

- корпус роздільного трансформатора повинен бути заземленим в мережі з ізольованою нейтраллю або зануленим в мережі із глухозаземленою нейтраллю. В цьому випадку заземлення корпуса електроприймача, приєднаного до такого трансформатора, не вимагається.

Засоби захисту електротехнічного персоналу. Класифікація засобів захисту. У процесі експлуатації електроустановок обслуговуючий електротехнічний персонал використовує засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Це переносні вироби, які служать для захисту людей, що працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом; від впливу електричної дуги й електромагнітного поля [3].

Електротехнічний персонал у своїй роботі повинен керуватися чинними правилами застосування й випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках. Засоби захисту поділяються на:

а) штанги ізолювальні (оперативні, вимірювальні, для накладення переносного заземлення), кліщі ізолювальні (для операцій із плавкими запобіжниками), кліщі електровимірювальні, покажчики напруги для фазування тощо;

б) ізолювальні пристрої та пристосування для ремонтних робіт під напругою вище 1 кВ і слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками (для електроустановок до 1 кВ);

в) діелектричні рукавички, боти, калоші, килими, ізолювальні підставки, ізолювальні накладки;

г) індивідуальні екранувальні комплекти;

д) переносні заземлення;

е) тимчасові огородження, діелектричні ковпаки;

ж) плакати та знаки безпеки.

Крім цих засобів захисту при роботах в електроустановках застосовуються окуляри, каски, протигази, рукавиці, запобіжні монтерські пояси і страхувальні канати.

Ізолювальні засоби захисту служать для ізоляції людини від частин електроустаткування, що перебувають під напругою, або від землі при можливості одночасного дотику до заземлених і до струмоведучих частин електроустаткування; вони поділяються на основні й додаткові.

Основними називаються такі електрозахисні засоби, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електроустановки і за допомогою яких можна торкатися струмоведучих частин, що перебувають під напругою.

До основних електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою вище 1 кВ відносяться: ізолювальні штанги, ізолювальні й електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, покажчики напруги для фазування; ізолювальні пристрої та пристосування для робіт на ПЛ із безпосереднім дотиком електромонтера до струмоведучих частин (драбини, площадки, тяги, канати, кошики телескопічних вишок, кабіни для роботи біля проводів тощо).

До основних електрозахисних засобів в електроустановках напругою до 1 кВ відносяться: ізолювальні штанги, ізолювальні й електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, діелектричні рукавички, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками.

До додаткових електрозахисних засобів в електроустановках напругою вище 1 кВ відносяться: діелектричні рукавички, боти, килимки, екранувальні комплекти, підставки й накладки, діелектричні ковпаки, переносні заземлення, огороджувальні пристрої, плакати та знаки безпеки.

До додаткових електрозахисних засобів в електроустановках напругою до 1 кВ відносяться: діелектричні калоші, килимки, переносні заземлення, ізолювальні підставки та накладки, переносні огородження, плакати і знаки безпеки.

Вибір необхідних електрозахисних засобів регламентується чинними інструкціями залежно від місцевих умов роботи.

Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників і комплектування електроустановок випробуваними засобами захисту відповідно до норм комплектування, організацію правильного зберігання та створення необхідного резерву, своєчасне виконання періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів і за організацію обліку засобів захисту покладається на керівників структурних підрозділів, а в цілому по підприємству – на керівника (власника).