- •Міністерство освіти і науки україни дніпродзержинський державний технічний університет методичні вказівки
- •Дніпродзержинськ
- •1. Поділ забрудненої території україни на радіоекологічні зони
- •2. Способи очищення води
- •3. Очищення повітря
- •4. Дезактивація продовольчої сировини і продуктів харчування
- •4.1. Способи і види дезактивації
- •4.2. Технічні засоби дезактивації
- •4.3. Дезактивація харчової сировини і продуктів рослинного походження
- •4.4. Дезактивація молока і молочних продуктів
4.4. Дезактивація молока і молочних продуктів
Молоко - одне з основних джерел надходження РН в організм людини. Ще в 1960 р. в молоці були знайдені різні РН, у тому числі 90Sr, 89Sr, 137Cs, 131I, 140Ba, 140La. Після Чорнобильської катастрофи в молоці здебільшого переважають 90Sr, 89Sr, 137Cs і особливо 131I. Потрібно відзначити, що РН йоду добре адсорбуються в шлунку корови, а далі переходять у молоко. Співвідношення між РН 137Cs і 90Sr у молоці з часом змінюється. Так, у період випробування ядерної зброї воно складало 10:1, а після Чорнобильської катастрофи - змінилося від 50:1 до 40:1; тобто РН 90Sr у молоці значно менше, ніж 137Cs.
Загальну ж кількість РН у порядку зменшення їхньої концентрації в молоці можна показати у вигляді ряду 131I > 45Ca > 137Cs > 90Sr.
Існує два основні способи видалення РН з молока - технологічний та іонообмінний.
Технологічний спосіб. Технологічний спосіб полягає в переробці забрудненого молока на вершки, сметану, вершкове масло, сир, сухе і згущене молоко, що дозволяє одержати продукти з більш низьким вмістом РН, нижче допустимих норм (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Схема дезактивації забрудненого молока
При сепаруванні основна маса РН, особливо йоду і цезію, видаляється із знежиреним молоком, а отримані вершки містять значно менше РН. Чим вища жирність вершків, тим менше в них РН - при обезжирюванні може видалятися до 90% РН 137Cs, 90Sr , а 131І (табл. 4.2).
У зв'язку з тим що РН 90Sr з'єднується з білками, необхідно зруйнувати ці сполуки і перевести РН у розчинну фазу. Для цього молоко підкислюють лимонною або соляною кислотами, з якими стронцій утворює розчинні солі. Згодом ці солі легко видаляються разом із сироваткою і маслянкою, що утворюються в процесі переробки молока.
У результаті проведених досліджень установлено, що вміст РН у вершках можна визначити на основі рівняння матеріального балансу:
Рсл і Рм - вміст РН в одиниці маси вершків і молока; К -коефіцієнт, який має певне значення для кожного РН. Для 90Sr, 137Cs і 131I він дорівнює відповідно 1,29; 1,22; 0,90.
Величина переходу РН у вершки визначається хімічними властивостями відповідних елементів і ступенем концентрації вершків, а не технологічними параметрами процесу
Таблиця 4.2. Перехід РН з молока в молочні продукти, % вмісту в молоці.
сепарування молока. Вміст РН у вершках тим менший, чим вищий у них вміст жиру. Оскільки частина 131І входить до складу жирової фази молока, цей РН переходить у вершки більше, ніж 137Cs і 90Sr, які практично не зв'язуються молочним жиром.
Промивання вершків є простим і ефективним способом зниження концентрації РН (у 100 разів для ізотопів стронцію). Для перших двох-трьох промивань може використовуватися тепла питна вода, а для останньої (щоб зберегти смак продукту) - звільнене від вершків нежирне молоко. У результаті багаторазового розрідження РН водою і повторного сепарування спочатку відбувається заміна плазми вершків, які містять РН, водою, а потім заміна води на вільне від РН нежирне молоко.
При переробці (збиванні) вершків на вершкове масло відбувається подальше видалення РН. У результаті в продукті залишається лише 1-3% початкової кількості РН. Основна частина РН залишається в маслянці. За здатністю переходити з молока у вершкове масло РН можна розмістити в такому порядку: 131І, 137Cs, 90Sr.
Перетоплення вершкового масла супроводжується практично повним відділенням наявних у них лецитино-білкових оболонок жирових пузирів і пов'язаних з ними РН. Це також властиво 137Cs, 90Sr , а 131І, як зазначалося, має здатність зв'язуватися молочним жиром, і тому його основна частина переходить у топлене масло.
Потрібно враховувати, що при тривалому (принаймні понад року) зберіганні вершкового масла, у тому числі топленого, відбувається самодезактивація внаслідок природного радіоактивного розпаду. Тому для переробки на масло можна використовувати молоко з будь-якою можливою питомою радіоактивністю.
Для одержання казеїну, кисломолочного і твердого сиру необхідне зсідання молока. У випадку готування кисломолочного і твердого сирів тощо сичужним способом (російський, голландський, костромський) до 30% РН стронцію переходить у готовий продукт (табл. 4.5). У разі використання кислотного способу виробництва кисломолочних сирів, твердого сиру і харчового казеїну РН стронцію утворюють розчинні солі, які виводяться разом із сироваткою в процесі пресування продукту. При використанні цього способу до 80% 131I і ПрИ сичужному способі, залишаються у сироватці. Установлено, що при збільшенні кислотності середовища вдається істотно знизити перехід радіонуклідів у продукт.
У процесі виготовлення кефіру з молока при пастеризації вміст йоду зменшується на 50 %. Значна частина молока переробляється в молочні продукти домашнім способом. Сепаруючи молоко, одержують вершкове масло чи збивають вершки, або шляхом спонтанного закислення готують домашній кисломолочний сир чи твердий сир. При цьому РН 90Sr і 137Cs переходять у сметану, сир і сироватку відповідно в таких кількостях: 12,8 і 10,9 %; 47,0 і 21,6%; 40,2 і 67,5.
Якщо забрудненість молока у 2-3 рази вище допустимої норми для РН йоду, то молоко переробляють у всі види молочних продуктів.
Контрольні запитання:
Наведіть способи і види дезактивації.
Дайте характеристику основних технічних засобів дезактивації.
В чому полягає особливість дезактивації овочів і фруктів?
Поясніть сутність технологічного та іонообмінного методів дезактивації молока і молочних продуктів.
Дайте характеристику способам очищення води.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Кутлахмедов Ю.О. та ін. Основи радіоекології: навч. посіб. – К.: Вища шк., 2003.- 319 с.
2. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навч. посібник.- Суми: ВТД Університетська книга”, 2003.- 151с.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни « Радіоекологія» для студентів спеціальності 7.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища» для денної та заочної форм навчання
Укладач: Журавльова А.В.
Підписано до друку _____________________________2004р.
Формат ____________________ Обсяг_____________ др.арк.
Тираж _________________ екз. Заказ ________________
м.Дніпродзержинськ, вул.. Дніпробудівська,2
