6.1. Напрями досл³дження проблеми культури педагог³чного сп³лкування

Упродовж останн³х десятил³ть вагомий внесок у розкриття проблеми культури педагог³чного сп³лкування зробили як заруб³жн³, так ³ в³тчизнян³ вчен³: Г.О.Балл, ².Д.Бех, З.².Б³лоусова, М.Й.Боришевський, О.О.Бодальов, В.А.Головань, ².А.Зязюн, ª.О.Климов, Я.Л.Колом³нський, А.О.Реан, Н.В.Чепелºва, Т.С.Яценко та ³н.

У досл³дженнях проблеми можна вид³лити три умовних напрямки: особист³сний, повед³нковий та етичний.

В особист³сному аспект³ культура педагог³чного сп³лкування - це профес³йно-педагог³чний напрям психолог³чно¿ науки, що досл³джуº комун³кативн³ та перцептивн³ зд³бност³, знання, вм³ння й навички, ³ндив³дуальн³ псих³чн³ особливост³ педагога, як³ виявляються п³д час сп³лкування з учнями, вчителями, батьками. В³н встановлюº на науков³й основ³ норми ³ форми вербально¿ й невербально¿ взаºмод³¿ з метою вдосконалення головного його знаряддя - культури сп³лкування (Л.В.Баран³вська, О.О.Брудний, В.С.Грехнºв, Л.В.Долинська, О.В.Гоголь, Л.М.З³нченко, ².О.Зимня, В.А.Кан-Кал³к, ª.А.К³сºльова, ².М.Мачуська, Д.Ф.Н³коленко, Н.В.Чепелºва та ³н.).

У повед³нковому, практичному осв³тленн³ поняття "культура педагог³чного сп³лкування" виступаº, з одного боку, як як³сть мови, що реал³зуºться в процес³ педагог³чного сп³лкування. Вона виявляºться в дотримуванн³ педагогом нормативност³ мови: ум³нн³ вар³ативно, залежно в³д стилю мовлення та ситуац³¿ сп³лкування лог³чно, ч³тко, зрозум³ло, доречно, виразно, р³зноман³тно й естетично висловлювати думку (Л.В.Баран³вська, О.В.Гоголь, Л.В.Долинська, Л.М.З³нченко, А.Й.Капська та ³н.). З ³ншого - це р³зноман³тн³ прийоми, засоби, види ³ форми ефективно¿ педагог³чно¿ взаºмод³¿ (Л.В.Долинська, О.В.Гоголь, Л.М.З³нченко, ².О.Зимня, К.Роджерс та ³н.) та комун³кативн³ зд³бност³, вм³ння й навички (Л.В.Баран³вська, О.В.Гоголь, ².О.Зимня, В.А.Кан-Кал³к, А.Й.Капська, Д.Ф.Н³коленко, В.А.Семиченко, Н.В.Чепелºва, Н.Ф.Шевченко та ³н.), що пов'язан³ з вербальними й невербальними формами педагог³чного сп³лкування.

Етичний напрям º найменш досл³дженим. П³д етичним аспектом культури педагог³чного сп³лкування сл³д розум³ти, по-перше, дотримування загальноприйнятих профес³йних норм повед³нки та правил вв³чливост³ п³д час сп³лкування, що вт³люються в типових формах в³тання, прощання, заохочення, запрошення до сп³впрац³, покарання, оц³нювання знань учн³в, висловлення побажань тощо; по-друге, асертивну повед³нку, яка виявляºться в ум³нн³ педагога домагатися свого, не принижуючи чест³ й г³дност³ партнера по сп³лкуванню, уважност³, чемност³, стриманост³, дотримуванн³ педагог³чного такту; по-третº, профес³йну етику педагога, результатом яко¿ º дов³ра чи недов³ра з боку учня (Л.В.Баран³вська, В.С.Грехнºв, ².О.Зимня, Н.В.Чепелºва та ³н.).

6.2. Поняття про культуру педагог³чного сп³лкування

Незважаючи на численн³ досл³дження, поняття "культура педагог³чного сп³лкування" у психолог³чн³й л³тератур³ висв³тлене не достатньо.

Для з'ясування природи та зм³сту цього феномену звернемося до етимолог³¿ слова "культура". За сучасним психолог³чним словником-дов³дником, "культура (лат. cultura - вирощування, виховання, осв³та, розвиток, поважання) - властивий кожному сталому угрупуванню людей комплекс специф³чних ³ б³льш чи менш нормованих способ³в ³ форм соц³ально¿ ³нтеграц³¿, регуляц³¿ повед³нки, п³знання, комун³кац³¿, оц³нки й символьного визначення реал³й навколишнього св³ту, що º основою для само³дентиф³кац³¿ сусп³льства та особистост³. Культура виступаº як концентрований, орган³зований досв³д людства, основа розум³ння, усв³домлення навколишньо¿ д³йсност³, ³нтеграц³¿ будь-яко¿ сп³льноти, реал³зац³¿ потенц³й людини" (Чепелºва Н.В., 2001, с. 62).

Культура сп³лкування "... залежить в³д р³вня морального розвитку особистост³, ¿¿ вм³ння орган³зувати комун³кабельну д³яльн³сть у формах, закр³плених у правилах ³ нормах культури повед³нки, вироблених сусп³льством" (Мачуська ².М., 1997, с. 98).

Культура педагог³чного сп³лкування висв³тлюºться в³тчизняними досл³дниками по-р³зному. Так, наприклад, уводиться поняття "культура сп³лкування психолога", що "...передбачаº вм³ння використовувати р³зноман³тн³ засоби та методи впливу на кл³ºнта, адекватно сприймати й розум³ти його, налагоджувати ефективну взаºмод³ю" (Шевченко Н.Ф., 2002, с. 214) ³ знаходить своº вт³лення в "особист³сних" та "³ндив³дуальних" особливостях та "специф³чних мовних конструктах" (В.А.Семиченко, В.С.Заслуженюк, 1998). На те, що культура сп³лкування забезпечуºться не т³льки знаннями, досв³дом, ум³ннями, але й ³ндив³дуальними особливостями, вказують О.Г.Балл, ².Д.Бех, М.Й.Боришевський, ².А.Зязюн, С.Д.Максименко та ³н. Водночас показником культури сп³лкування педагога називають також "емоц³йну культуру" (Чепелºва Н.В., 1997) та "творче сп³лкування", яке маº "базуватися на вм³нн³ слухати, бажанн³ бачити, бажанн³ сп³впрацювати, бажанн³ анал³зувати... на взаºмн³й поваз³, коректност³, терпимост³ та ³нтел³гентност³" (Войтко В.В., 1996, с. 207). Деяк³ досл³дники розглядають культуру сп³лкування (мови) основним компонентом у структур³ педагог³чно¿ культури: "педагог³чне мовлення" (Долинська Л.В., Гоголь О.В., З³нченко Л.М., 1996; Н³коленко Д.Ф., 1973), "конкретн³сть, ч³тк³сть ³ ясн³сть думок, ¿х лог³чний х³д, дох³длив³сть, переконлив³сть, впливов³сть, здатн³сть викликати в учн³в в³дпов³дн³ почуття" (Н³коленко Д.Ф., 1973, с. 86), "майстерн³сть слова", "мистецтво красномовства" (Капська А.Й., 1997, с. 10) та "висока культура мовлення" ("... великий запас сл³в, почуття мови, любов до мови ³ вм³ння ¿¿ передавати, емоц³йн³сть..." (Гоголь О.В., 1999, с. 41)). Л.Е.Орбан-Лембрик, досл³джуючи доробок в³домого укра¿нського вченого, оратора Феофана Прокоповича, говорить про його в³ру в маг³чну силу слова ³ про те, що висока культура сп³лкування визначаºться вм³нням дарувати насолоду. Викликати позитивн³ почуття у слухач³в зможе той учитель, який зум³º розбудити ¿х у соб³. Сприяють цьому основн³ риси особистост³: розсудлив³сть, справедлив³сть, пом³ркован³сть ³ хоробр³сть. ² навпаки, лицем³рство сл³д розглядати як вияв безкультур'я.

Отже, культура педагог³чного сп³лкування - це наявний комплекс ³ндив³дуальних псих³чних особливостей, комун³кативних ³ перцептивних, вербальних ³ невербальних зд³бностей, ум³нь ³ навичок, способ³в ³ форм взаºмод³¿ та повед³нково¿ регуляц³¿, що в³дпов³дають правилам ³ нормам профес³йно¿ етики й морал³ та сприяють реал³зац³¿ особист³сного профес³йного потенц³алу.