- •Мета і задачі курсового проекту.
- •Тематика і завдання курсового проекту.
- •2.1 Тематика курсового проекту.
- •Загальні методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення графічної частини.
- •3.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •4. Аналіз найближчих аналогів, обгрунтування параметрів та розробка компонувальної схеми автомобіля
- •4.1. Визначення параметрів маси автомобіля.
- •4.2. Вибір шин автомобіля.
- •Вибір типу двигуна.
- •4.1.1 Уточнення колісної формули.
- •Вибір коефіцієнта корисної дії трансмісії.
- •Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
- •5.1 Визначення максимальної потужності двигуна.
- •5.2. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна.
- •5.3. Визначення передаточних чисел трансмісії.
- •5.4. Побудова динамічної характеристики.
- •Побудова графіків часу і шляху розгону автомобіля.
- •Побудова паливно-економічної характеристики автомобіля.
- •Гальмівні властивості автомобіля
- •Стійкість автомобіля.
- •Керованість автомобіля.
- •Плавність ходу автомобіля.
- •Проектування вузлів та механізмів трансмісії, ходової частини, органів керування.
- •6.1 Розрахунок елементів трансмісії.
- •6.1.1 Обґрунтування та вибір конструкції зчеплення.
- •6.1.2 Розрахунок коробки передач.
- •6.1.3. Розрахунок карданної передачі.
- •6.1.4 Розрахунок головної передачі.
- •6.1.5. Розрахунок диференціала.
- •6.1.6. Розрахунок привода ведучих коліс.
- •6.2. Розрахунок елементів ходової системи.
- •6.2.1. Описання конструкції мостів автомобіля.
- •6.2.2. Розрахунок підвіски автомобіля.
- •6.3. Розрахунок органів керування автомобілем.
- •6.3.1. Розрахунок гальмівного механізму.
- •Розрахунок рульового керування автомобіля
Побудова графіків часу і шляху розгону автомобіля.
Для визначення часу і шляху розгону приймаються такі допущення:
розгін починається з швидкості, що відповідає мінімальним обертам колінчастого валу;
двигун працює в режимі зовнішньої швидкісної характеристики (залежності Me, Ne, ge = f(ne) при максимальній подачі палива.
Прискорення проектного
автомобіля визначається за формулами
a=
і dt =
, або
.
Прирощення швидкості при
розгоні
,
а
відповідає часу розгону від швидкості
V1
до швидкості V2.
Якщо середнє прискорення в
інтервалі швидкостей V1
і V2
а =
,
тоді а1
і а2
відповідно прискорення розгону в
інтервалі швидкостей V1
і V2.
З відомої формули D
=
знаходимо, що а =
, де
– коефіцієнт обертових мас. Отже, для
оцінки часу розгону при V1
маємо а1
=
.
А при V2
– відповідно
,
де D1 і
D2 –
динамічні фактори автомобіля при
швидкостях V1
і V2
: Ψ1
і Ψ2
- коефіцієнти дорожнього опору при
швидкостях V1
і V2.
При русі автомобіля
по горизонтальній дорозі сила опору Р1
= 0 і
, а
.
Остаточно
. Сумарний час розгону на передачі
знаходиться підсумуванням часу в
інтервалах швидкостей на цій передачі.
Якщо впливом повітря на опір руху знехтувати, то D1 = D2 = 0 з достатньою для практичних розрахунків точністю можна вважати Ψ1 = Ψ2. Час перемикання передач можна брати в межах tn = 0,8 1,0е.
Остаточно сумарний
час розгону автомобіля можна визначити
так:
,
де -
- сумарний час розгону на всіх передачах,
-
сумарний час при перемиканні передач.
Рис.5.10. Графік часу розгону автомобіля.
Визначення шляху
розгону здійснюється у такий спосіб.
Так як
, або ds = Vdt,
то використовуючи числовий метод
.
Де ∆Ѕ – шлях, який проходить автомобіль
при розгоні від швидкості V1
до швидкості V2.
Відповідно ∆t = ∆t1.2
– час розгону, який визначався
вище. Тоді середня швидкість руху
. Підставивши, маємо
. За час перемикання передачі, який треба
брати однаковим при кожному перемиканні
(tn
= 0.8
),
автомобіль пройде шлях
, де V1
– швидкість на початку перемикання
передач; ∆Vn
– падіння швидкості за час перемикання
передачі.
Тоді сумарний шлях
розгону на всіх передачах визначиться
так:
,
де
- сумарний шлях розгону на всіх передачах,
- сумарний шлях, що проходить автомобіль
при перемиканні передач.
Для побудови графіка
V = t(ta)
і шляху V = f(Sa)
розгону автомобіля графоаналітичним
методом криву графіка прискорень
ділять на кілька інтервалів, кінці яких
з'єднують відрізками прямої, представляючи
графік у вигляді кусково-лінійної
функції (рис. 5.10 і 5.11).
Для кожного інтервалу швидкостей час розгону автомобіля буде дорівнювати:
,
,
.
Шлях розгону для кожного інтервалу швидкостей буде:
,
,
.
Для зручності побудови графіків ta = f(Va) та Sa = f(Va) необхідно результати розрахунків представити у вигляді таблиці 5.3
Таблиця 5.3
Результати обчислень часу і шляху розгону автомобіля
№ п/п |
Параметр |
Інтервали швидкості Vjn м/с |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
n-1 |
n |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
Швидкість в кінці інтервалу Vaj,м/с |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Прискорення в кінці інтервалу jaj, м/с2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Час розгону в інтервалі, t, c |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Сумарний час розгону Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Шлях розгону в інтервалі Saj, м |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Сумарний шлях розгону
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.11 Графік шляху розгону.
Графіки на рис. 5.10 і 5.11 починаються зі швидкості, яку розвиває автомобіль при мінімальних обертах колінчастого вала, оскільки процес зрушення з місця і розгін до швидкості, яка відповідає мінімальним обертам, не враховується.
