Додаткова література

1. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. - К.: 1993 с.

2. Культура і побут населення України: Навч. Посібник./ В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх, В.Ф. Горленко та ін. – К.., 1993.

3. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво: Навч. пос. у 3 ч.- Львів 2004.

4. Історія української культури у 5 т. / Александрович В.С., Балушок В.Г. - К., 2003.

5. Історія світової та української культури. Підручник. /В.А.Гречко, І.В.Чорний, В.А. Кушнерук, В.А.Режко – К., 2002.

6. Історія української культури / За ред. І. Крип’якевича. К., 1994.

7. Українська культура / За ред. Д. Антоновича. – К., 1993.

8. Грушевський М.С. На порозі нової України // Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

9. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – У 2-х томах. – К., 1994.

10. Культурна політика України. – К., 1995.

11. Основні напрями розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян України // Орієнтир: Додаток до газети “Урядовий кур’єр”. – 1999. – 6 травня.

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи.

Загальні вимоги та рекомендації. Виконання модуля самостійної роботи з історії української культури дає можливість більш глибокого вивчення матеріалу, який опрацьовується в модулях лекційних та семінарських занять. Крім того студенти набувають навички творчого пошуку необхідної джерельної бази для розробки питань, на які необхідно знайти відповідь.

Для опрацювання тем модуля самостійної роботи на які планується 2 години достатньо звернутися до підручників та навчальних посібників, що даються у списку рекомендованої літератури. Теми, на які планується 4 години, потребують пошуку додаткової літератури в бібліотеці, Інтернеті тощо. Основним способом виконання самостійної роботи є конспектування в окремий зошит, приблизний обсяг 4 – 8 стор. на тему залежно від її складності та важливості. Перш ніж конспектувати слід уважно прочитати матеріал, визначити ключові моменти теми, скласти план викладу матеріалу у конспекті. Варто продумати як можна використати опрацьований матеріал на семінарських заняттях.

Форма контролю отриманих знань – опитування на семінарських заняттях та підсумкова контрольна робота.

Методичні рекомендації до окремих тем.

“Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури”. – 2 год.

Тема є важливою з точки зору визначення факторів формування української культури, її національної самобутності. Прийняття християнства від Візантії у 988 році Володимиром Великим зумовило православний характер української духовності, а відтак і домінування візантійсько-православної традиції в розвитку усіх напрямків духовної культури України: храмового будівництва, іконопису, музичного і театрального мистецтва, образотворчого мистецтва, літератури, філософії тощо.

При опрацюванні цієї теми необхідно відповісти на питання:

1. Як пояснює літопис 1113 року вибір християнської віри Володимиром Хрестителем із Візантії?

2. Як вплинуло християнство на світогляд східних слов’ян, які до його прийняття були язичниками?

3. Яка принципова різниця між язичництвом та християнським віровченням?

4. Як позначилося прийняття християнства на розвитку архітектури та інших видах мистецтва Київської Русі?

5. Яку роль відіграла християнізація України-Русі у наближенні українського народу до західноєвропейської цивілізації?

6. Чи можна погодитися із тими дослідниками, які вважають що прийняття християнства східними слов’янами у його православно-візантійській формі було трагічним вибором Володимира і що краще було приймати його у римсько-католицькому варіанті?

7. Яку роль відіграють християнські церкви в розвитку культури сучасної України?

“Культура Візантії як джерело формування української культури”. – 2 год.

Значення цієї теми є непересічним з огляду на складність цивілізаційного вибору України в геополітичній системі Схід – Захід, а також у наших взаємовідносинах з Росією, як найбільш потужним в політичному відношенні сусідом, що є православним за віросповіданням. При розробці теми необхідно звернути увагу на той факт, що після розпаду Римської імперії у V столітті, центром культурного життя східної її частини стає Константинополь. Культура Візантії проіснувала близько тисячі років, а її досягнення в різних видах мистецтва були такими разючими, що не випадково її столицю називали Царгородом, або “майстернею вишуканої краси”. Культура Візантії стала джерелом розвитку різних напрямів мистецтва не лише для народі Східної Європи, але для західноєвропейських країн і не в останню чергу вплинула на становлення культури блискучого Ренесансу.

Контрольні запитання до теми:

1. Що означає “візантизм” в трактуванні західників і слов’янофілів? Чому західні історики і культурологи надають йому негативного забарвлення?

2. Які наслідки для нашої культури мала концепція “Третього Риму”, висловлена російським ієрархом православної церкви Філофеєм невдовзі після захоплення Константинополя турками-мусульманами у 1453 році?

3. Як позначився культурний та політичний зв’язок Київської Русі з Візантією на цивілізаційному виборі Росії та України?

4. Хто із вітчизняних культурологів та істориків давав позитивні оцінки візантійсько-православному впливові на характер української культури? Які для цього є підстави?

5. Що таке цезаропапізм? Чи можна вважати його негативною рисою візантизму і як він проявляється у взаємовідносинах між церквою та державою Росії та Європи?

6. Як оцінював візантійське джерело російської та української культури відомий російський філософ В.В. Розанов?

7. В чому виражається вплив візантійської культури на культуру Західної Європи?

“Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу”. – 2 год.

Становлення і творення культури тісно пов’язане з необхідністю збереження досягнутого рівня, національної специфіки та окремих її надбань. В історії розвитку української культури неодноразово поставала проблема збереження її національної ідентичності, можливості її поглинення (асиміляції) культурами більш потужними сусідами. Така ситуація зокрема виникла у період перебування України в складі Полько-Литовської держави та Речі Посполитої, коли виникла загроза втрати своєї православної церкви та окатоличення православного українського народу. З огляду на необхідність збереження релігійної, а відтак і культурної ідентичності, почали діяти братські рухи, які прагнули компенсувати бездіяльність православної церкви, яка переживала глибоку кризу через різні причини. Характерною особливістю діяльності братств була висока громадянська і національна свідомість їх учасників, меценатство, широка просвітницька робота серед найширших верств населення, утворення притулків для вбогих громадян.

При вивченні теми звернути увагу на те, що братства спочатку виникали на західних землях України, а згодом утворювалися і в центральній Україні.

Контрольні запитання:

1. Які основні напрямки діяльності братств в Україні?

2. Яку роль відігравала просвітницько-освітянська робота братств?

3. Які процеси в релігійно-культурному житті відбувалися у той час в Західній Європі? Як вони відбивалися на духовній атмосфері України?

4. Який характер мала літературна діяльність братств? В чому специфіка першої та другої хвилі полемічної літератури?

5. Які видатні діячі української культури виховувались і загартовувались в діяльності братських рухів?

6. В яких містах діяли найбільш відомі братства?

7. Чи можна погоджуватись із тими дослідниками, які вважають, що громадянська активність учасників братств може слугувати прикладом для становлення громадянського суспільства в сучасній Україні?

“Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії”. – 2 год.

Важливим підгрунтям розвитку національної культури є діяльність культурно-освітянських осередків. Слід зазначити, що виникнення закладів вищої освіти в Україні було відносно пізнім, якщо порівнювати історію їх виникнення з країнами Західної Європи. Якщо на заході Європи університети починають активно виникати в ХІ – ХІІІ століттях, то в Україні першими навчальними закладами вищого типу вважаються Острозький культурно-освітній осередок (академія) та Києво-Могилянська академія, початок і розквіт діяльності яких припадає на ХVІ – ХVІІІ ст. Проте вони відіграли надзвичайно велику роль в розвитку вищої освіти в Україні та Росії, адже їх діяльність будувалась за кращими зразками західноєвропейської освіти та враховувала традиції вітчизняної освітянської науки.

Контрольні запитання:

1. Яким чином була заснована Києво-Могилянська академія, хто з діячів української культури посприяв цьому?

2. Як організовувався навчальний процес в Києво-Могилянській академії?

3. Які дисципліни і за яким принципом читалися в цьому навчальному закладі?

4. Кого з видатних діячів української культури виховала академія?

5. Який внесок зробив Петро Могила в розвиток вищої освіти в Україні?

6. Який внесок відомих професорів Києво-Могилянської академії в утвердженні традицій вітчизняної освіти та науки?

7. Як вплинула Києво-Могилянська академія на розвиток вищої освіти в Росії?