Метод “розкручування” в самоконтролі

Практична реалізація перелічених трьох операцій у тому вигляді, як тут описано, проблематична з огляду на те, що більшість існуючих систем, у тому числі й АСК, не вдається поділити на ряд неперетинних підсистем, які б мали свої арифметико-логічні засоби і пам’ять. Тому широке практичне застосування в самоконтролі знайшов так званий метод “розкручування”, який базується на тих же трьох операціях, але з уточненням першої операції – поділу системи. Уточнення полягає в тому, що систему поділяють на ряд ієрархічних перетинних підсистем, тобто підсистем, які мають спільні елементи. Будь-яка підсистема ряду є частиною молодшої підсистеми, яка відрізняється від старшої елементами, які потрібно перевірити на певному етапі самоконтролю. Найстарша підсистема цього ряду – “ядро”, наймолодша – вся система в цілому. Процес самоконтролю за методом “розкручування” можна уподібнити хвилям, що розходяться від центру – ядра, крок за кроком охоплюючи всю АСК. На певному і-му кроці самоконтролю підсистема перевіряє деяку сукупність елементів і, якщо в цих елементах відмови не знайдено, вона приєднує їх до себе, утворюючи нову, молодшу за ієрархією підсистему , яка використовується для наступного етапу самоконтролю і т.д.

Схема, яка показує послідовність проведення самоконтролю однієї з АСК методом “розкручування”, зображена на рис. 8.2. Ядром системи в цьому випадку є сукупність діагностичної програми і джерел еталонних сигналів (еталонів). Такими є еталони напруги постійного струму, реалізовані у вигляді стабілітронних схем, еталони кварцованої частоти, еталони тиску, створені на основі точних датчиків тиску і т.д. Контрольна програма або ж її стартова частина, а також еталони ядра періодично перевіряються за допомогою зовнішніх засобів, що не входять до складу АСК. Результати періодичних перевірок еталонів записують у запам’ятовувальні пристрої АСК для використання їх у процесі самоконтролю, а виявлені відмови контрольної програми усувають.

Отже, ядро системи у будь-який час повинно бути готовим ініціювати процес самоконтролю АСК. Спочатку за допомогою ядра перевіряється пристрій управління і оброблення інформації – серцевина АСК. Якщо пристрій у нормі, програма переходить до перевірок запам’ятовувальних пристроїв: перевіряються контрольні суми записаних кодів, перевіряється здатність пристроїв до записування та зчитування інформації, проводиться перевірка на парність зчитуваних кодів і т.д.

Далі за програмою перевіряються аналого-цифрові перетворювачі шляхом подачі на їх входи еталонних сигналів та порівняння результатів перетворень з допусковими значеннями, записаними в пам’яті АСК. Перевірка пульта управління і пристрою індикації та реєстрації може проходити в автоматизованому режимі, тобто з участю людини – оператора, яка виконує під час самоконтролю деякі операції, використовуючи органи управління пульта. І нарешті, АСК за програмою приступає до самоперевірки своїх каналів, замикаючи один на один стимулюючі та перетворювальні канали за допомогою спеціального імітатора об’єкта контролю.

Рис. 8.2. Послідовність самоконтролю АСК за методом “розкручування”