Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pod_sist_metodichka.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 11. Спрощена система оподаткування суб’єктів мп Методичні поради до вивчення теми

Для суб’єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, яка поширюється на суб’єкти підприємницької діяльності (СПД):

  •     фізичних осіб, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 громадян та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн;

  •     юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми та фор­ми власності – середньооблікова чисельність працюючих у яких не перевищує 50 фізичних осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік – не перевищує 1 млн. грн.

Суб’єкти малого підприємництва – суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу – 500 000 євро.

Для здійснення діяльності за спрощеною системою оподаткування платник податків – юридична особа повинен отримати у ДПІ Свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Платник визначає обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна та основних фондів на поточний рік як підсумок фактичної виручки від реалізації на дату подання заяви до ДПІ та розрахункового обсягу виручки від реалізації за решту місяців (мі­сяць), виходячи з середньої місячної фактичної виручки за період, що передує переходу. Тому якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за попередній календарний рік у СПД – юри­дичної особи перевищив 1 млн. грн, то такий платник податків не може застосовувати у поточному році спрощену систему оподатку­вання, обліку та звітності. Повернення до раніше встановленої систе­ми оподаткування СМП можуть здійснювати з початку наступного кварталу у разі подання заяви до податкових органів не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення звітного кварталу. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності СПД може прийняти не більше одного разу протягом календарного року. Подат­кові органи зобов’язані протягом 10 робочих днів безплатно видати Свідоцтво на право сплати єдиного податку або надати письмово мотивовану відмову. При порушенні СМП умов визначення їх платниками єдиного податку (чисельності працюючих та обсягу виручки) вони повинні перейти на загальну систему оподаткування обліку та звітності, починаючи з наступного звітного кварталу. СПД, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним подат­ком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відва­нтажену продукцію, крім готівкового та безготівкового.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не поширюється на:

  •   суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (у т. ч. діяльність, пов’язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у т. ч. державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

  •   суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підак­цизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних паливно-мастильних матеріалів;

  •   суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

За спрощеною системою оподаткування також можуть працювати фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності. Для цього кожна особа, чи то громадянин України, іноземець або фізична особа без громадянства, повинні подати заяву до ДПІ за місцем проживання із зазначенням видів діяльності, якими він передбачає займатися. Одночасно фізична особа має право на самостійне обрання способу оподаткування доходів, а саме:

  •   за фіксованим розміром сплати прибуткового податку з громадян шляхом придбання патенту;

  •   за спрощеною системою оподаткування шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку;

  •   за загальною (звичайною) системою оподаткування.

За наявності перевищення рівня валового доходу підприємець-платник фіксованого податку повинен перейти на сплату єдиного податку, якщо місцевою радою встановлено ставку єдиного податку на такий вид діяльності, або на загальну систему оподаткування з на­ступного після такого перевищення місяця (кварталу, року), залежно від того, за який період сплачено фіксований податок. Відповідаль­ність за достовірність наведених даних покладають на підприємця.

Відповідними законодавчими актами для фізичних осіб-підпри­ємців, які бажають отримати свідоцтво про сплату єдиного податку встановлені певні умови:

  •   протягом календарного року в трудових відносинах з платником, включаючи членів їхніх сімей, має перебувати не більше 10 осіб;

  •   обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 000 грн;

  •   не проводиться торгівля лікеро-горілчаними, тютюновими виро­бами та паливно-мастильними матеріалами;

  •   фізична особа не є виробником та імпортером підакцизних това­рів, не здійснює діяльність у сфері грального бізнесу;

  •   платник не застосовує при розрахунках бартерні (товарообмінні) операції.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх держав­ної реєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн на місяць, який збільшується у разі вико­ристання найманої особи, включаючи членів його сім’ї на 50 відсотків за кожну особу. Розмір єдиного податку не залежить від розміру чистого доходу підприємця. За умови, що обсяг виручки платника єдиного податку на календарний рік перевищив 500 000 грн, підпри­ємець повинен перейти на загальну систему оподаткування.

Для переходу на сплату єдиного податку фізична особа повинна подати заяву до ДПІ не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного податкового кварталу, а також платіжний документ про сплату подат­ку та розрахуватися повністю по всіх податках за попередній період, якщо підприємець до цього часу використовував іншу форму оподат­кування. ДПІ зобов’язана протягом десяти робочих днів видати безплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку. Право сплати єдиного податку за звітний період залишено за платником. Отже, підприємець може сплачувати його як за квартал, півріччя, рік, так і щомісяця.

Для платника єдиного податку – фізичної особи, встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом п’яти днів після закінчення звітного періоду (кварталу) платник подає до податкового органу звіт встановленої форми, в якому, зокрема, зазначається:

  •     види підприємницької діяльності, які здійснювалися протягом звітного кварталу;

  •     фактична чисельність працівників у звітному кварталі;

  •     сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі;

  •     обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році.

Об’єктом оподаткування для юридичних осіб є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування АЗ, а також ПДВ залежно від рішення платника єдиного податку щодо ставки.

Важливою перевагою для СМП, який сплачує єдиний податок, є звільнення від сплати таких видів податків і зборів:

  1. 1)  ПДВ (крім платників – юридичних осіб, які сплачують єдиний податок за ставкою 6 %);

  1. 2)  податку на прибуток підприємств;

  1. 3)  податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – СПД);

  2. 4)  плати (податку) за землю;

  3. 5)  збору за спеціальне використання природних ресурсів;

  4. 6)  збору до Державного інноваційного фонду;

  5. 7)  збору на обов’язкове соціальне страхування;

  6. 8)  відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автодоріг;

  1. 9)  комунального податку;

10) податку на промисел;

  1. 11)   збору на державне пенсійне страхування;

  1. 12)   збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.

Крім того, якщо у попередньому звітному календарному році підприємство сплачувало фіксований сільськогосподарський податок (ФСП), то обравши інший спосіб застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку, сільськогосподарське підприємство звільняється від сплати ФСП.

СПД – юридична особа має право самостійно обирати одну з наступних ставок єдиного податку:

1) 6 % від суми виручки від реалізації продукції без урахування АЗ у разі сплати ПДВ;

2) 10 % від суми виручки від реалізації продукції, за винятком АЗ, якщо ПДВ не сплачуться.

СПД (юридичні та фізичні особи) сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Держказначейства, які перераховують отримані кошти у таких обсягах:

а) від фізичних осіб:

  •    43,0 % до місцевого бюджету;

  •    42,0 % до Пенсійного фонду України;

  •    15,0 % на обов’язкове соціальне страхування (у т. ч. 4,0 % до Державного фонду сприяння зайнятості населення);

б) від юридичних осіб:

  •    43,0 % до місцевого бюджету України;

  •    42,0 % до Пенсійного фонду України;

  •    15,0 % на обов’язкове соціальне страхування (у т. ч. 4,0 % до Державного фонду сприяння зайнятості населення).

Юридичні особи подають до ДПА щоквартально до 20 числа міся­ця, наступного за звітним кварталом, розрахунок про сплату єдиного податку і у разі його сплати за ставкою 6 % – додатково розрахунок про сплату ПДВ, а також платіжні доручення за звітний період за позначкою банку про зарахування коштів. Крім того, юридичні особи зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]