- •Міністерство освіти і науки України
- •Зоологія хребетних Навчальний посібник
- •Клас хрящові риби – chondrichtyes
- •П ідклас пластинозяброві – Elasmobranchii
- •Надряд акули – Selachomorpha
- •Надряд Скати – Batomorpha
- •Підклас Суцільноголові риби – Holocephali
- •Система класу й характеристика представників окремих рядів
- •Підклас лопатепері риби – sarcopterygii
- •Надряд кистепері риби – crossopterygimorpha
- •Надряд дводишні риби – dipneustomorpha
- •Підклас променепері – actinopterygii
- •Надряд палеоніски – palaeonisci
- •Надряд ганоїдні – ganoidomorpha
- •Костисті риби – teleostei
- •Надряд клюпеоїдні – clupeomorpha
- •Надряд араваноїдні – osteoglossomorpha
- •Надряд ангвілоїдні – anguillomorpha
- •Надряд циприноїдні – cyprinomorpha
- •Надряд атериноїдні – atherinomorpha
- •Надряд параперкоїдні – parapercomorpha
- •Надряд перкоїдні – percomorpha
- •Надряд батрахоидние – batrachoidomorpha
- •Клас земноводні, або амфібії – amphibia
- •Особливості організації земноводних
- •Ряд Безхвості – Anura, seu Ecaudata
- •Ряд Хвостаті – Urodela, seu Caudata
- •Ряд Безногі – Apoda
- •Підклас Анапсіда – Anapsida
- •Підклас Лепідозаври – Lepidosauria
- •Підклас Архозаври – Archosauria
- •Клас птахи – Aves
- •Надряд Плаваючі - Impennes
- •Надряд типові або новопіднебінні птахи - Neognathae Ряд Африканські страуси – Struthioniformes
- •Ряд Нандуподібні – Rheiformes
- •Ряд Казуароподібні – Casuariiformes
- •Ряд Ківіподібні, або безкрили – Apterygiformes
- •Ряд Тинамуподібні – Tinamiformes
- •Ряд Гагароподібні – Gaviiformes
- •Ряд Пірникозоподібні – Podicipediformes
- •Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
- •Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
- •Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
- •Ряд Гусеподібні – Anseriformes
- •Ряд Соколоподібні, або денні хижаки – Falconiformes
- •Ряд Куроподібні – Galliformes
- •Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
- •Ряд Сивкоподібні – Charadriiformes
- •Ряд Голубоподібні – Columbiformes
- •Ряд Папугоподібні – Psittaciformes
- •Ряд Зозулеподібні – Cuculiformes
- •Ряд Совоподібні – Strigiformes
- •Ряд Дрімлюгоподібні – Caprimulgiformes
- •Ряд Серпокрильцеподібні – Apodiformes
- •Ряд Птахи-миші – Coliiformes
- •Ряд Трогоноподібні – Trogoniformes
- •Ряд Ракшеподібні – Caraciiformes
- •Ряд Дятлоподібні – Piciformes
- •Ряд Горобиноподібні – Passeriformes
- •Значення птахів
- •Клас ссавці, або звірі –
- •Скелетно-м’язова система
- •Органи травлення і харчування
- •Органи дихання і газообмін
- •Кровоносна система і кровообіг
- •Органи виділення і водно-сольовий обмін
- •Статеві органи і розмноження
- •Органи чуття
- •Походження і еволюція ссавців
- •На початок крейдового періоду існували Triconodonta, Symmetrodonta, Pantotheria, Multituberculata, Monotremata.
- •Система класу ссавців і огляд сучасних груп Клас ссавці, або звірі, - Mammalia, seu Theria Підклас і. Первозвірі – Prototheria
- •Інфраклас сумчасті – metatheria
- •Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні, – Eutheria, seu Placentalia
- •Ряд Неповнозубі Edentata (Xenarthra)
- •Ряд комахоїдні (мідицеподібні) Insectivora
- •Ряд шерстокрилоподібні, або кагуани, - Dermoptera
- •Ряд рукокрилі – Chiroptera
- •Ряд примати – Primates
- •Підряд нижчі примати або напівмавпи – Prosimii
- •Підряд вищі примати, або мавпи, – Anthropoidea
- •Ряд китоподібні – Cetacea
- •Ряд Сиреноподібні (Sirenia)
- •Ряд хоботні – Proboscidea
- •Ряд непарнокопитні – Perissodactyla
- •Ряд дамани – Hyracoidea
- •Ряд трубкозубоподібні – Tubulidentata
- •Ряд парнокопитні – Artiodactyla
- •Ряд ящуроподібні, панголіни – Pholidota
- •Ряд гризуни - Rodentia (Muriformes)
- •Ряд зайцеподібні - Lagomorpha
Ряд Буревісникоподібні - Procellariiformes
Близько 80 видів морських птахів, які все життя проводять у морі і виходять на сушу лише у період розмноження. Більшість видів гніздяться в Південній півкулі, частина видів зимує в морях Північної півкулі. З вигляду нагадують мартинів. Дуже добре літають, плавають, пірнати можуть лише з пікірування, при цьому занурюються уводу не глибоко. Ніздрі, на відміну від інших птахів, розташовані в рогових трубочках із боків дзьоба. Три пальці ноги з’єднані перетинкою. Харчуються морськими безхребетними, рибою, мертвими тваринами, харчовим сміттям з кораблів. Гніздяться колоніями на морських узбережжях. Моногамні, самка відкладає лише одне яйце. Альбатроси – Diomedea – мають масу 8—10 кг і розмах крил до 3—4 м. Пташенята здатні літати починаючи з 6 місяців. Різноманітні буревісники звичайно набагато дрібніші.
Ряд Пеліканоподібні – Pelicaniformes
Різноманітні за виглядом водні птахи, усі чотири пальця яких з’єднані плавальною перетинкою. Усього існує 50 видів. Дзьоби цих птахів дуже різноманітні, оперення густе, тісно прилягає. Забарвлення самців і самок подібне. Характер польоту різний у різних групах – від повільного до стрімкого маневреного. По землі ходять повільно і незграбно. Добре плавають. Деякі види добре пірнають, деякі – лише з пікірування. Моногамні. Гніздяться колоніями від десятків до тисяч пар на морських узбережжях або біля крупних прісних водойм. Гніздо будують на землі, на виступах скель, на деревах. У кладці від 1 до 6 яєць, які насиджують обидва партнери. Пташенята вилупляються сліпими і голими, залишаються у гнізді 6—15 тижнів, поки не зможуть літати. Батьки годують пташенят. Після вильоту молоді птахи кочують разом з батьками. Їжу знаходять у воді.
Рожевий пелікан – Pelicanus onocrotalus – великий птах масою 9—14 кг з довгим плоским дзьобом і шкіряним мішком між гілками нижньої щелепи. Харчується рибою, яку підхоплює мішком. Літає повільно, добре плаває, але не пірнає.
Ряд Лелекоподібні – Ciciniiformes
Різноманітні за величиною (масою від 100 г до 6 кг) довгодзьобі, довгошиї і довгоногі птахи, які живуть на берегах водойм і боліт. Близько 120 видів. Оперення розріджене. Літають повільно. У повітрі витягнуті ноги далеко видаються за хвіст. Розповсюджені майже усюди, за винятком високих широт. Харчуються різноманітною тваринною їжею. Моногамні. Гніздяться колоніями, що часто включають декілька видів, рідко – окремими парами. Недбало побудовані гнізда розташовані в очереті, у розвилках гілок дерев і кущів. У кладці 2—8 яєць. Пташенята вилуплюються голими, з ледь відкритими очима, або зрячими, вкритими пухом. Залишаються у гнізді або біля гнізда поки не почнуть літати. Годують пташенят обидва партнери. Поза сезоном розмноження тримаються зграйками, деякі види – поодиноко.
Чаплі – Ardeidae – близько 60 видів – дуже відрізняються за розмірами (маса від 100 г до 3—4 кг), але подібні за зовнішнім виглядом: конічний дзьоб з гострими краями, довга рухлива шия, задній палець за довжиною майже дорівнює переднім. Живуть на берегах водойм і на болотах. Здобич підстерігають, стоячи на мілководді, і схоплюють блискавичним рухом голови.
Лелеки – Ciconiidae – відрізняються від чапель більш крупними розмірами (до 5-6 кг), грубим дзьобом, менш рухливою шиєю, вкороченим заднім пальцем. Гніздяться окремими парами. Їжу розшукують, повільно крокуючи лісовими галявинами, луками, берегами водойм. Білий лелека – Ciconia ciconia – гніздується у селах і навіть у містах.
Ібіси – Threskiornithidae (маса – 0,5—2 кг) мають довгий, тонкий, зігнутий донизу дзьоб або сплощений дзьоб з лопатоподібним розширенням на кінці. За допомогою таких дзьобів частину здобичі ловлять в намулі або ґрунті. Харчуються на мілководді, гніздяться колоніями.
Фламінго – Phoenicopterida – великі (маса 2,5—4,5) довгошиї і довгоногі птахи, довгий дзьоб сильно зігнутий. На краях дзьоба і язика розташовані рогові пластинки, що утворюють фільтрувальний апарат. Спрямовані вперед пальці ноги з’єднані плавальною перетинкою. Харчуються на мілководді, фільтруючи воду й намул і відціджуючи безхребетних та водорості. Гніздяться колоніями на мілководді солоних озер. Гнізда – купи висушеного намулу і черепашок висотою до 0,5 м. Пташенята вилуплюються зрячими, вкритими пухом, починають літати у віці близько двох місяців. Нараховують 6 видів, поширених у тропіках і субтропіках.