4. Побудова розширеної моделі Солоу на основі статистичних показників за країнами світу, що не є нафтовидобувними (перша група країн)
Нам необхідно оцінити на основі статистичних даних рівняння регресії (3.16) для розширеної моделі Солоу. Виконання цього кроку аналогічно виконанню попереднього кроку. У результаті отримуємо:
5. Порівняльний аналіз результатів, отриманих за класичною та розширеною моделями Солоу
Отримані результати оцінювання економетричної моделі (3.8) загалом підтверджують класичну модель Солоу. Передусім тому, що:
1) коефіцієнти заощаджень і темпів зростання населення підтверджують прогнозований зв’язок і статистично значущі;
2) коефіцієнти
при ln(s)
і при ln
приблизно рівні за величиною і протилежні
за знаком, тобто не можна заперечити
гіпотезу про їхню рівність нулю;
3) відмінності в заощадженнях і темпах зростання населення для більшості країн пояснюються відмінностями в доходах на душу населення.
Однак
не можна сказати, що ця емпірична
перевірка може нас цілковито задовольнити.
Зокрема, оцінка впливу заощаджень і
темпів зростання дієздатного населення
вийшла набагато більшою, ніж передбачалося
моделлю. До того ж
(що показує
частку капіталу в доході) виявилась
рівною
0,60
(за стандартної помилки 0,02), а не 0,30‑0,35,
як передбачалося теоретично.
Водночас
отримані результати однозначно
підтверджують правомірність розширеної
моделі Солоу. Вони свідчать про те, що
показник, який вимірює людський капітал,
запропонований Г. Менк’ю, Д. Ромером
і Д. Уейлом, статистично значимий і прямо
впливає на темпи зростання, а також
проте, що не можна відкинути гіпотезу
про рівність нулю суми коефіцієнтів
при:
,
,
.
Інакше, суму цих коефіцієнтів можна
вважати рівною нулю, що надзвичайно
важливо для аналізу стійкого стану, з
якого виходить модель Солоу.
Емпірична перевірка доводить, що значення людського капіталу статистично значиме. Воно суттєво скорочує величини коефіцієнтів фізичного капіталу і пояснює майже 80 % міжкраїнних відмінностей у доходах на душу населення для країн, що не є нафтодобувачі. Для цих країн = 0,31, а = 0,28. Це означає приблизно однаковий розвиток фізичного і людського капіталу з деяким перевищенням першого.
3.1.4. Завдання для лабораторної роботи Обов’язкові завдання
На основі статистичних показників за країнами світу проаналізувати описові статистики для розглядуваних груп країн, зробити їх порівняльний аналіз.
На основі статистичних показників за країнами світу с середнім рівнем розвитку (друга група країн) та за країнами, що входять в ОЕКР, (третя група країн), наведеними у додатку А, необхідно:
1. Побудувати класичну модель Солоу та перевірити її статистичну якість.
2. Побудувати розширену модель Солоу та перевірити її статистичну якість.
3. Зробити порівняльний аналіз результатів, отриманих за класичною та розширеною моделями Солоу.
4. Зробити порівняльний аналіз результатів, отриманих для різних груп країн.
5. Зробити загальні висновки.
Вибіркові завдання науково-дослідного характеру
1. На основі статистичних даних по країнах світу, що наводяться на сайті United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) http://www.unece.org/stats/stats_h.html, спробуйте побудувати та проаналізувати одну або декілька наступних моделей:
модель Харрода-Домара;
класичну модель Солоу;
модель Солоу з урахуванням накопичення людського капіталу (розгляньте різні показники, що можуть характеризувати накопичення людського капіталу);
модель економічного зростання з урахуванням рівня розвитку демократичних інститутів (розгляньте різні показники, що можуть характеризувати розвиток демократичних інститутів у країні);
модель економічного зростання з урахуванням розвитку малого підприємства;
модель економічного зростання з урахуванням рівня захищеності прав власності (розгляньте різні показники, що можуть характеризувати захищеність прав власності в країні);
модель впливу диференціації доходів населення на економічний розвиток країни;
модель вплив на економічне зростання розвитку фінансових ринків у країні;
модель впливу політичного устрою на економічне зростання країни;
модель впливу децентралізації влади на економічне зростання країни;
модель економічного зростання з урахуванням соціального капіталу;
модель економічного зростання з урахуванням глобалізацій них процесів;
модель впливу відкритості економіки на економічне зростання.
2. На основі даних по регіонах України, що наводяться на сайті Державного комітету статистики України www.ukrstat.gov.ua, спробуйте побудувати одну або декілька наступних моделей:
модель Харрода-Домара;
класичну модель Солоу;
модель Солоу з урахуванням накопичення людського капіталу (розгляньте різні показники, що можуть характеризувати накопичення людського капіталу в регіонах країни);
модель економічного зростання з урахуванням рівня розвитку демократичних інститутів (розгляньте різні показники, що можуть характеризувати розвиток демократичних інститутів у регіонах країни);
модель економічного зростання з урахуванням розвитку малого підприємства;
модель економічного зростання з урахуванням рівня захищеності прав власності (розгляньте різні показники, що можуть характеризувати захищеність прав власності в регіонах країни);
модель впливу диференціації доходів населення на економічний розвиток регіонів країни;
модель вплив на економічне зростання розвитку фінансових ринків у регіонах країни;
модель економічного зростання з урахуванням показників діяльності місцевих органів влади;
модель економічного зростання з урахуванням соціального капіталу;
модель впливу природних ресурсів на економічне зростання регіонів країни.
1 Mankiw G., Romer D., Weil D. A. Contribution to the Empirics of Economic Growth // Quarterly Journal of Economics. 1992. Vol. 107 (2). — P. 407—437.