2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
Варіант І.Фішера:
М*V=P*Q (9)
де М- кількість грошей в обігу;
V - швидкість обігу грошей за певний період;
Р - середній рівень цін;
Q - фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізовані за період.
І.Фішер формулює кількісну теорію грошей так: "... з того простого факту, що гроші, витрачені на блага, повинні дорівнювати кількості цих благ, помноженій на їх ціни, виходить, що рівень цін повинен підвищуватися або падати залежно від зміни кількості грошей, якщо в той же час не відбуватимуться зміни у швидкості їх обігу або в кількості благ, що обмінюється".
З формули (9) витікає, що
(10)
"Кон'юнктурний " варіант М.І. Туган-Барановського
Загальний рівень цін, а отже і вартість грошей М.І.Туган-Барановський пов'язує не з кількістю грошей, а з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон'юнктурою товарного ринку.
У фазі економічного піднесення загальний рівень цін зростає і вартість грошей знижується, а у фазі економічного спаду ціни знижуються і вартість грошей зростає, і ці коливання цін і вартості грошей в економічному циклі здійснюються незалежно від кількості грошей, тобто під впливом негрошових чинників.
Передатний механізм "кон'юнктурного" варіанту:
М |
доходи - попит на товари |
процент ->К -> Р -> В, |
|
інфляційні очікування |
де М - кількість грошей; К - кон'юнктура ринку; Р - ціни; В - виробництво.
"Кембриджська версія "
Кембриджські економісти (А.Маршалл, А.Пігу, Д.Робертсон) основну увагу зосередили на мотивах нагромадження грошей в окремих економічних суб'єктів, а саме:
- необхідності в запасах засобів обігу і платежу для здійснення поточних платежів (трансакційний мотив);
- необхідності в резерві грошей для покриття непередбачених витрат (мотив обачності).
"Кембриджське рівняння ":
Мd=к* Р*У, (11)
де Мd - попит на гроші (касові залишки);
к - коефіцієнт, що виражає частину річного доходу, яку економічні суб'єкти зберігають у ліквідній формі (коефіцієнт Маршалла к =1/V);
Р - середній рівень цін;
У - обсяг виробництва у натуральному вираженні.
3. Внесок Дж.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
Кейнсіанська концепція кількісної теорії грошей: на короткострокових інтервалах вплив грошей на економіку здійснюється не за постулатами кількісної теорії (через ціни), а й за допомогою норми процента, зміна якого безпосередньо впливає на інвестиційну активність економічних суб'єктів, а через неї - на рівень зайнятості, обсяги виробництва, темп економічного зростання.
Передатний механізм кейнсіанської концепції:
М -> Пр -> I -> Пз -> ВВП, (12)
де М- маса грошей;
Пр - процентна ставка;
I- попит на інвестиції;
ПЗ - загальний обсяг платоспроможного попиту;
ВВП- номінальний обсяг ВВП.