Психологічна характеристика групи

Складові психологічного клімату робочої групи

1. Стосунки між членами робочого колективу по вертикалі (стиль керівництва, сприйняття керівника групою, міра участі працівників у прийнятті рішень, впевненість та задоволеність цією мірою).

2. Стосунки між членами робочого колективу по горизонталі (згуртованість колективу, характер міжособистісних відносин, типи і способи вирішення конфліктів).

3. Ставлення до праці (задоволеність працею, ефективність діяльності і т.п.).

Психологічні механізми розвитку малої групи

© Вирішення внутрішніх групових суперечок між потенційними можливостями і реальною діяльністю, між бажанням індивідів, самореалізуватися й посиленням тенденції інтеграції з групою.

© Надання групою психологічного більш високого статусу індивідам відповідно до їх внеску в діяльність групи.

3. Проблеми лідерства у малій групі

Лідерство - це природний соціально» психологічний процес, побудований на впливі особистісного авторитету людини на поведінку членів у групі

Лідерство - це яскравий приклад прояву розуму, інтелекту, характеру особистості.

3. Конформізм і груповий тиск

Конформізм (від лат. conformis - подібний, відповідний) - влада групи, яка нав'язує індивіду свою позицію (Л. Фестінгер)

Умови вживу на групу меншості

& послідовність дій;

& впевненість у собі;

& здатність залучати прихильників.

3. Групова взаємодія

Міжгрупова взаємодія - це взаємовідносини між людьми, які обумовлені їх належністю до тієї чи іншої соціальної групи

Особливість:

& суб'єктивність;

& особливість міжгрупового сприйняття і оцінювання, яка виявляється у стереотипах і забобонах.

Основні підходи у дослідженнях міжгрупової взаємодії

У. Самнер Відкрив та описав у праці Народні звички (1906 р.) феномен "етноценоризму" - властивість свідомості етнічної групи перебільшувати позитивні характеристики своєї групи. Етноценоризм - це надання виключного значення нормам, культурним цінностям своєї групи та неприязне ставлення до інших груп.

Ворожість відносно іншої групи пов'язана також з психологічними якостями авторитарної особистості.

М. Шеріф Зробив висновок про те, що ситуація конкретної взаємодії, в основу якої покладено конфлікт інтересів, веде до міжгрупової агресії і водночас до посилення міжгрупової згуртованості.

Г.Л. Теджефел Виявили роль внутрішньогрупового фаворитизму –тенденції надавати перевагу своїй групі за рахунок інтересів іншої; зовнішньо групової дискримінації - тенденції до встановлення розбіжностей в оцінці "своєї" та "чужої" групи на користь своєї.

Ці прояви — потреба особистості в позитивній соціальній ідентичності, яка необхідна для підтримки позитивного образу.

Психологічні механізми взаємовпливу

Назва	Характеристика
Зараження	Ефект багатократного взаємного посилення
	емоційних станів людей, що спілкуються між
	собою. Зараження відбувається на несвідомому
	рівні й особливо сильно виявляється в юрбі, черзі
	тощо, але зараження відбувається і на рівні
	невеликих груп людей
Навіювання	Може також бути індивідуальним або груповим і
(сугестія )	відбуватися на неусвідомленому і свідомому рівні
	залежно від мети спілкування. Кожна людина має
	здатність так сприймати передані йому під час
	спілкування ідеї, дії, почуття, що вони мимоволі
	стають як би його власними
Наслідування	Складна динамічна властивість. Можливі прояви -
	від сліпого копіювання поведінки, жестів, інтонації
	до свідомого, мотивованого наслідування
Змагання	Властивість людини порівнювати себе з іншою
	людиною, бажання бути не гірше за інших

Установки лежать в основі перекручування уявлення про іншу людину.

На основі спілкування формуються відношення групи до кожного її члена, тобто кожна людина одержує свій статус. Статус у групі впливає на настрій, поведінку.