Задача 8

Розрахуйте енергетичну цінність зібраного врожаю ярого ячменю. Вихідні дані: площа – 370 га; урожайність – 24 ц/га; коефіцієнт соломистості – 1,45; енергетичний еквівалент сухої маси зерна – 19,4 МДж/кг; енергетичний еквівалент сухої маси соломи – 17,6 МДж/кг; коефіцієнт переводу в суху речовину зерна – 0,84; коефіцієнт переводу в суху речовину соломи – 0,86.

Маса соломи:

,

де ε – коефіцієнт соломистості.

Маса основної та додаткової маси врожаю з одного гектара:

.

Енергетична цінність врожаю:

,

де F – площа, га;

Q_з, Q_с – енергетичний еквівалент сухої маси зерна та соломи; Q_з = 19,4 МДж; Q_с = 17,6 МДж;

Λ_з, λ_с – коефіцієнт переводу в суху речовину зерна та соломи.

Після підстановки отримаємо:

МДж.

Задача 9

Використовуючи дані таблиці, визначте енергоємність виробництва молока. Вихідні дані: річне виробництво молока ВМ = 4860 ц; річне використання дизельного палива М_д = 8,3 т; річне використання бензину М_б = 6,6 т; річне використання електроенергії W = 12,2 кВтгод.

Розв’язання:

Визначаємо витрату умовного палива за формулою:

,

де _I – паливний еквівалент.

Паливний еквівалент для моторних палив становлять:

• для дизельного пального _д = 1,45;

• для бензину _б = 1,5.

Після підстановки отримаємо:

кг у.п.

Визначаємо енергоємність виробництва молока за формулою:

.

Після підстановки отримаємо:

кг у.п./ц.

Задача10

У таблиці 1 наведено первинну інформацію для розрахунку питомих витрат електроенергії на вироблення концентрату.

Таблиця 1

Первинна інформація для обчислення питомих витрат електроенергії на виробництво концентрату в 1990—1997 рр.

Роки	1990	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997	Середнє значеня
Обсяги вироблення окатишів, тис. тонн	4159	3936	3920	3288	2395	2082	1506	2608	2986,75
Витрати електроенергії на вироблення окатишів, млн кВтгод	265,297	253,163	263,032	226,87	191,19	201,954	167,61	227,678	224,600
Питомі витрати електро­енергії на вироблення окатишів, (кВтгод)/т	63,89	64,32	67,1	69	79,81	97	111,3	87,3	75,2

Залежність питомих витрат електроенергії для концентрату у від обсягів виробництва х, обчислюють за допомогою формули:

.

Для випадку лінійної апроксимації залежностей питомих витрат електроенергії на виробництво від його обсягів (див. співвідношення (Д.1) і (Д.2)) величини а\b визначають за допомогою системи рівнянь:

.

де n — кількість фактично відомих питомих витрат енергоресурсів за конкретних обсягів виробництва, n = 8 (див. таблицю 2); Σx, Σу, Σx  у — визначають за допомогою таблиці 2.

У результаті отримаємо таку систему рівнянь:

.

У результаті отримаємо:

а = 130,24936; b = - 0,0168358.

Таблиця 2

До розрахунку залежності питомих витрат електроенергії на вироблення концентрату від його обсягів

Роки	Обсяги вироблення концентрату, тис. т	Питомі витрати електроенергії, (кВттод)/т	Результати обчислень
	х2	у2	Х22	х2у2
1990	4159	63,89	17297281	265718,51
1991	3936	64,32	15492096	253163
1992	3920	67,1	15366400	263032
1993	3288	69	10810944	226872
1994	2395	79,81	5736025	191144,95
1995	2082	97	4334724	201954
1996	1506	111,3	2268036	167617,8
1997	2608	87,3	6801664	227678,4
	І х2 = 23894	1 у2 = 639,72	2х22= 78107170	Ех2у2 = 1797180,6

Таким чином аналітична залежність питомого споживання електроенергії (у, (кВтгод)/т) від обсягів виробництва (х, тис. т) набуває вигляду:

.

На закінчення слід зазначити, що запропоновану лінійну модель можна застосовувати тільки за певних умов (якщо правильним є припущення, що закон розподілу випадкової величини (питомих витрат енергоресурсів) у генеральній сукупності є нормальним і т.ін.). Результати такого моделювання є лише попередніми і потребують більш детального дослідження для випадків, коли фактичне значення питомих витрат за певних обсягів виробництва значно перевищує розрахункове (відповідно до запропонованої моделі). Використання саме лінійної моделі може бути допустимим лише на попередній стадії, коли в енергоаудиторів немає відповідного програмного забезпечення, яке дає змогу використовувати достовірніші моделі. Лінійні моделі можна також застосовувати для моделювання залежностей питомих витрат енергоресурсів на обігрівання будівель від температури навколишнього середовища (відхилення від лінійності найчастіше свідчить про незадовільне теплопостачання).