- •Теплопостачання
- •1 Методичні вказівки
- •Вихідні дані та об’єм курсового проекту
- •Оформлення курсового проекту
- •2 Вказівки до виконання курсового проекту
- •2.1 Визначення розрахункових потреб теплоти
- •2.1.1 Визначення розрахункових потреб теплоти на опалення
- •Визначення розрахункових потреб теплоти на вентиляцію
- •Визначення розрахункових потреб теплоти на гаряче водопостачання
- •2.1.4 Визначення розрахункових потреб теплоти на технологічні потреби
- •2.1.5 Визначення сумарних розрахункових потреб теплоти споживачами
- •2.1.6 Графіки теплового навантаження
- •2.1.7 Вибір джерела теплопостачання
- •2.1.8 Річні витрати теплоти
- •Регулювання відпуску теплоти споживачам
- •2.2.1 Центральне регулювання однорідного теплового навантаження
- •1 Методичні вказівки 5
- •2.2.2 Центральне регулювання різнорідного теплового навантаження
- •Витрати теплоносія на опалення і вентиляцію
- •2.3.2 Витрати теплоносія на гаряче водопостачання (для 2-х труб системи)
- •Сумарні витрати теплоносія
- •Гідравлічний розрахунок
- •2.4.1 Попередній розрахунок
- •2.4.2 Розрахункова схема теплової мережі
- •Перевірочний розрахунок
- •П’єзометричний графік
- •Розробка будівельних та механічних конструкцій теплової мережі
- •Механічні конструкції теплової мережі
- •Складання плану теплових мереж
- •Складання схеми теплової мережі
- •Розробка поперечних перерізів
- •Розробка поздовжнього профілю теплової мережі
- •2.6 Розрахунок і вибір насосного устаткування
- •2.7 Теплові втрати теплової мережі
- •Висновок
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Графік виконання курсового проекту з предмету «теплопостачання»
- •Список використаних джерел
Розробка поперечних перерізів
На поперечних перерізах мереж вказуються (рисунки 31, 32):
канали, тунелі, траншеї (для безканальної прокладки), естакади, що окремо розміщуються, опори - у виді спрощених контурних обрисів суцільною тонкою лінією;
трубопроводи, їхню прив'язку до будівельних конструкцій з літеро-цифровим
позначенням за [17 ] з вказівкою зовнішнього діаметра і товщини стінки труби на полку чи
винесення під нею;
опори трубопроводів - у виді спрощених контурних обрисів суцільною тонкою лінією;
нумерацію позицій опор по специфікації - на полку лінії-винесення;
контури теплової ізоляції - штриховою лінією.
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image110.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image110.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image110.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image110.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image110.png"
\* MERGEFORMATINET
Рисунок
31 -
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image111.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image111.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image111.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image111.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image111.png"
\* MERGEFORMATINET
52
Розробка поздовжнього профілю теплової мережі
Поздовжній профіль теплової мережі необхідний для виконання земляних і будівельних
робіт.
Профіль виконується для різних способів прокладки мереж. Звичайно він виконується по довжині креслення, що відповідає довжині ділянки мережі 350 - 400 м.
Профіль викреслюється в масштабах: горизонтальному 1:500 або 1 : 3000 і вертикальному 1:50 або 1 : І00 (рисунок 33).
Спочатку наноситься спеціальний формуляр (рисунок 34) для проставляння чисельних даних розроблювального профілю.
Над формуляром використовується рівні поверхні землі до (чорний) і після планування якщо поверхня траси вже спланована, та чорний рівень не показується), пересічні шосейні, трамвайні й залізниці, рівень ґрунтових вод, будинки, які приєднуються до теплової мережі, або існують і пересічні підземні і надземні комунікації, вказуються їх оцінки в місцях перетинання. Якщо комунікації проходять під тепломережею, то вказуються відмітки верху комунікацій, якщо над мережею.
Потім приступають безпосередньо до побудови профілю теплової мережі. Спочатку показують на профілі теплової мережі камери, витримуючи необхідні заглиблення камер від поверхні. Якщо за якимись причинами вони повинні виступати над поверхнею землі, то не менш ніж на 0,4 м.
Далі намічають прорізи в стінках камер для проходу трубопроводів у камери так, щоб розмістити в них запірні арматури і витримати заглиблення прокладки, необхідні за умовами міцності: для каналів,, тунелів і колекторів - від 0,5 до 2 м, а при підвищеній міцності - до 4 м, для безканальної прокладки - 0,7 до 2 м, залежно від її конструкції. При цьому необхідно мати на увазі, що засувки більших діаметрів мають більшу висоту і не всі допускають установку в горизонтальному або похилому положенні; бічні відгалуження звичайно робляться вище магістралі, що також вимагає її заглиблення. У результаті на підході до камер прокладку мереж доводиться заглиблять значно більше припустимого мінімуму.
Після цього, виходячи з оцінок прорізів, розробляють профіль прокладки між камерами; при цьому необхідно, щоб:
заглиблення прокладки було якнайменше, тому що зменшується обсяг грабарств і спрощується монтаж мережі (з обліком всіх зазначених раніше умов і факторів);
53
Рисунок 33. Профіль мереж
54
Проектна відмітка землі |
Натурна відмітка землі |
Відмітка верху каналу |
Відмітка низу каналу |
Ухил, мм
Довжина, м |
Номер поперечного перерізу
Внутрішні розміри |
Розгорнутий план |
Рисунок 34 - Формуляр для побудови профілю мереж
ухил прокладки був не менш і = 0,002 у будь-яку сторону, незалежно від виду теплоносія, напрямку його руху і способу прокладки. Відводи до окремих будинків при підземних прокладках повинні мати ухили до теплових камер мережі, а при надземній до будинків;
були витримані необхідні по вертикалі відстані до всіх пересічних споруджень і комунікацій;
нижчі точки трубопроводів розміщалися в місцях, де можливий самопливний ВІДВІД спускних і дренажних вод із трубопроводів і каналів у зливову каналізацію, водойми, вбирні колодязі і, як виключення, у фекальну каналізацію.
Розробка профілю починається з тих місць, у яких можливі труднощі з розміщенням прокладок, з більшою кількістю пересічних комунікацій і зі змінним рельєфом місцевості.
Визначення діаметрів спускних пристроїв водяних теплових мереж
Приведений
діаметр ділянки трубопроводів ďred,
м, визначається по формулі(5/7)
де li - довжини окремих ділянок трубопроводу, м, з діаметрами умовного проходу Di, м, при уклонах іi.
Приведений
уклін секційної ділянки трубопроводів
іred,
визначається по формулі
(5.8)
Діаметр штуцера і запірної арматури d, м, для спуску води секційної ділянки трубопроводу визначається по формулі(5/9)
55
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image116.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image116.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image116.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image116.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image116.png"
\* MERGEFORMATINET
п - коефіцієнт, який залежить від часу спускання води Приймається по таблиці 5.2.
Таблиця
5.2 - Значення коефіцієнту п
Час
спуску води t,
год
1
2
3
4
5
-
Коефіцієнт
п
1
0,72
0,58
0,50
0,45
Максимальний час спуску води передбачається для трубопроводів:
Dу < 300 мм - не більше 2 годин;
D у = 350 -500 - не більше 4 годин;
Dу > 600 мм - не більше 5 годин.
Діаметр спускного пристрою для двостороннього дренажу, м, який встановлено в нижній точці трубопроводу визначається по формулі
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image117.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image117.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image117.png"
\* MERGEFORMATINET INCLUDEPICTURE "D:\\Работа,
учеба\\media\\image117.png" \* MERGEFORMATINET
INCLUDEPICTURE "D:\\Работа, учеба\\media\\image117.png"
\* MERGEFORMATINET
(5.10)
де d1, d2 ~ діаметри спускних пристроїв, які визначаються по формулі (5.9) відповідно для кожної сторони.
Розрахунковий діаметр штуцера округляють зі збільшенням до стандартного і зрівнюють з наведеними в таблиці 5.3.
Таблиця
5.3 - Умовний прохід штуцера і запірної
арматури для спуску води [5]
Умовний
прохід
трубопроводу, мм
65
80-125
до
150
200-250
300-400
500
600-700
Умовний
прохід штуцера,мм
25
40
50
80
100
150
200
Таблиця
5.4 - Умовний прохід штуцера і запірної
арматури для випуску повітря [5]
Умовний прохід трубопроводу, мм |
25-80 |
100-150 |
200-300 |
350-400 |
500-700 |
800- 1200 |
Умовний прохід штуцера, мм |
15 |
20 |
25 |
32 |
40 |
50 |
56
