13.4.3. Співвіднесення тексту, що читається з попереднім (с.449)

Цей прийом допомагає помічати й усувати словесні повтори.

Ось як він виглядає на практиці при аналізі наступного тексту:

11) Для запобігання перегріву підшипників у диспетчерському пульті дробарки встановлена апаратура температурного контролю типу КТ-2, яка безперервно контролює температуру нагрівання підшипників і при аварійних режимах вимикає дробарку.

Чи потрібно писати про апаратуру температурного контролю, що вона контролює температуру?

Співвідносячи зміст підрядного означального зі змістом головного речення, редактор не може не помітити цього повтору (він виділений курсивом і підкреслять лінійкою).

На жаль, цей прийом використовується далеко не завжди, і тоді до друку проникають тексти, в яких автор незрозуміло чому повторює одне і те ж, як, наприклад, в наступному тексті з підручника редагування:

12) Матеріали конференції - разовий збірник, що випускається за підсумками конференції (наукової, науково-практичної, науково-методичної і т.п.) і складений з доповідей, виступів, рішень конференції, її рекомендацій, звернень та інших матеріалів.

Змістом матеріалів є інформація, характер якої обумовлюється видом і тематичним профілем конференції і відображає наукові рішення, ідеї, концепції, погляди, сформовані в результаті пророблень і досліджень на етапі підготовки до конференції і пройшли на ній колективне обговорення та апробацію. Цінність такої інформації в тому, що вона відображає не лише узгоджені точки зору і підходи, але й суперечливі, наслідком чого може бути проблемна ситуація, що вимагає нових досліджень, пошуку нових рішень.

Призначення матеріалів конференції - закріплення і поширення інформації, яка підсумовує наукові (науково-практичні, науково-методичні) досягнення на певний час і оповіщення наукової громадськості про перспективні напрями подальших досліджень, практичної та методичної діяльності в даній області.

У процитованому фрагменті автор повинен бути охарактеризувати один з жанрів наукових видань для того, мабуть, щоб майбутні редактори знали його призначення і специфічні ознаки.

Вже у визначенні не можна не помітити необов'язкових частин на зразок переліку видів конференцій, що для характеристики призначення і ознак жанру рівно ніякого значення не має. Не потрібні у визначенні й завершальні слова та інших матеріалів (перерахованих перед ними цілком достатньо для представлення про склад таких збірок).

Другий абзац мало що додає до визначення, бо те, що змістом збірника матеріалів конференції є «інформація про конференцію» очевидно навіть самому відсталого студенту, а наступний текст абзацу за змістом адресований, скоріше, організаторам конференцій, ніж редакторам їх матеріалів: у ньому йдеться про те, якими можуть бути конференції за змістом, а визначення цінності інформації в подібних збірниках викликає сумнів хоча б тому, що навіть якщо на конференції не була виявлена проблемна ситуація (всього одна?), що вимагає нових досліджень та пошуку нових рішень, то і в цьому випадку цінність інформації про саму конференції для працівників даної галузі науки не знижується, оскільки їм треба бути в курсі того, що досягнуто після попередньої конференції.

Третій абзац (про призначення матеріалів конференції) міг би увійти до визначення в якості одного з найважливіших ознак, і тоді не довелося б повторювати характеристику інформації, що міститься в таких збірниках.

Всі ці повтори відняли місце від характеристики того, що дійсно важливо знати редактору, - немає ні слова про структуру матеріалів конференції, про бажаний складі апарату, про їх характерні недоліки саме як жанру видання. Натомість сторінка заповнена необов'язковими банальностями та ще й з повторами.

Коли автор представляє, бажаючи дотримати договірний термін, невідшліфованому оригінал, словесні повтори в тексті особливо часті. Приклад:

13) Які з функцій палітурки є традиційними, що народилися в далекому минулому і збереглися до наших днів, а які розвинулися і оформилися за радянських часів? - Ставить автор рукопису питання і тут же на нього відповідає.

Відповідаючи на це запитання, ми повинні згадати, що розвиток книги не тільки друкованої, а й рукописної було пов'язано з постановкою і вирішенням питання про захист книжкового блоку від пошкоджень. Ця потреба була вирішена палітуркою, який з найдавніших часів був покликаний виконувати захисну функцію. Захисна функція зовнішніх елементів книги зберігається і до цього дня як головна функція.

Можна йти за думкою автора, і тоді побачити у відповіді тільки стилістично невиправданий повтор слова питання. А можна співвідносити читається текст з прочитаним за змістом, і тоді помітити, що в більшій частині відповіді міститься все те, що багатослівно висловлено до цього, а значить, текст без шкоди і з великою користю може бути скорочений:

Які з функцій палітурки традиційні, народилися в далекому минулому і збереглися до наших днів, а які оформилися за радянських часів?

Обкладинка з давніх часів був покликаний захищати книжковий блок від пошкоджень. Захисна функція палітурки зберігається і сьогодні як головна.

Слів поменшало багато (чотири рядки замість десяти), а зміст залишився тим же. Отже, читач буде у виграші.

Якщо ми звернемося до досвіду редакторів - класиків російської літератури, то знайдемо чимало прикладів того, як вони вичищали невиправдані повтори, тонко помічаючи їх, мабуть, завдяки прийому співвіднесення тексту, що читається з прочитаним.

Ось як це робить О. С. Пушкін, правлячи спогади П. Нащокіна: (с.452, Мильчин, ксерокс)

Ми бачимо, як Пушкін на самому початку значно скоротив текст, оскільки викинутий текст тільки затягував оповідання, а головне, багатослівно дублював сказане далі. Викреслив Пушкін і незрозуміле початок 2-го абзацу, замінивши ясним «Розмови мамушек і няньок». Навіщо писати, що мамушкі і нянюшкі були: раз були їх розмови, значить, були й вони самі. Останні дві фрази викинуті Пушкіним швидше за все тому, що їх філософська розсудливість чужорідна живому розповіді, яким спогади Нащокіна насамперед цікаві читачеві. Правка Пушкіна повчальна, звичайно, не тільки скороченнями. Це майстер-клас редакторської правки у багатьох відношеннях.

38