1. Методика оцінки тіньового виробництва

Тіньове виробництво - це вироблена на легальних началах продукція, прихована повністю або частково від оподаткування шляхом спотворення окремих статей витрат, (наприклад заниження обсягів заробітної плати, завищення матеріальних ресурсів, зменшення прибутку ) і зменшує реальні кількісні показники виробництва.

Оцінка тіньового виробництва грунтується на припущенні про закономірність зменшення умовно змінних витрат (палива, електроенергії, сировини) адекватному скороченню кількості випущеної продукції.

2. Методика визначення тіньової зайнятості

Тіньова зайнятість - це різні форми неврахованої діяльності, що приносять доход у будь-якому вигляді, який не оподатковується державою.

Вихідним положенням щодо оцінки тіньової зайнятості є припущення про те, що жодна людина не може існувати без відповідних джерел фінансування, для забезпечення яких вона має займатися певною трудовою діяльністю.

При визначенні тіньової зайнятості є припущення про те, що не всі люди, які працюють в народному господарстві, займаються виключно легальною діяльністю.

За оцінними показниками різного роду неформальною діяльністю охоплено близько 30-40% пенсіонерів і 50% студентів.

3. Методика обчислення тіньових доходів

Тіньові доходи - це доходи від будь-яких форм зайнятості, що не піддаються обліку і не оподатковуються.

За характером утворення тіньові доходи поділяються на одержані:

- у результаті неврахованої трудової діяльності окремих осіб;

- від прихованого використання державного майна, надання нерегламентованих послуг від прихованої участі на фінансовому ринку, ринку цінних паперів.

Визначення обсягів тіньових доходів від різних форм неврахованої трудової діяльності грунтується на припущенні про те, що обсяги споживання продуктів і послуг з урахуванням збережень, придбання валюти, нерухомості мають дорівнювати величині легально отриманих доходів.

4. Методика розрахунку прихованої інфляції

Прихована інфляція - це реальне знецінення грошей в легальній економіці, коли відносна стабілізація цін відбувається завдяки штучним адміністративним підоймам

Основні напрямки легалізації тіньової підприємницької діяльності

До основних напрямків протидії тінізації бізнесу можна віднести такі :

1. Для детінізації ( легалізації ) економіки необхідно насамперед створити систему оптимізації діючого економічного механізму на основі конструктивної співпраці гілок влади.

2. Необхідно зосередитися виключно на базових законах, що визначають основні умови функціонування економіки, засади розвитку окремих її сфер і суб'єктів. Це закони, які визначають принципи капіталотворення в окремих сегментах ринку і умови перерозподілу його результатів. Залучення зовнішніх запозичень в економіку повинно слугувати не компенсації збитків, а економічному зростанню

3. Для забезпечення паритетного розвитку суб'єктів економіки необхідно насамперед законодавчо врегулювати відносини власності, встановити такий порядок капіталотворення на різних сегментах ринку (землі, капіталу, засобів виробництва і робочої сили), який реалізує право власників на одержання оптимальної норми прибутку з можливим її зростанням відповідно до результатів застосування цієї власності.

4. Для посилення процесів капіталотворення необхідно відмовитися від практики прискорення приватизації, Накопичення первинного капіталу, повинно здійснюватися, насамперед, на основі розподілу не майна, а результатів ефективної підприємницької діяльності, продуктивного використання праці та засобів виробництва, що передбачає пожвавлення ділової активності, а не знищення виробництва..

5.Застосування відповідних тактичних заходів в удосконаленні цінової та антимонопольної політики, системи регулювання доходів, прибутку, процентних ставок, курсу валют та оподаткування, правова регламентація цих процесів.

6. Перетворення фіскальної функції податкової системи на стимулюючу,

7. Переструктуризація елементів ціни виробництва , підвищення в ній відтворювальних пропорцій, що дасть змогу розширити обігові кошти, скоротити податкову складову ціни, збільшивши при цьому обсяги легального виробництва, а отже і надходження до бюджету.

8. Гармонізація капіталопотоків, що врівноважує різні сегменти ринку і стимулює соціально-економічне зростання.

9. Регулювання основної складової ціни – заробітної плати.

Як ціна робочої сили заробітна плата має відповідати вартості життя і складатися з вартості науково обгрунтованих норм споживання продуктів і послуг середньостатистичної сім”ї з урахуванням зайнятого населення.

Пріоритетами детінізації економіки у контексті реалізації Програми економічних реформ є

1.детінізація фінансових потоків,

2.легалізація ринку праці

3. детінізація земельних відносин.