1. Розрахунок виробничих площ під вирощування квіткової розсади.

Починаючи розрахунок необхідно виходити з того, яку площу квітників необхідно зайняти однорічниками, яка схема посадки розсади на квітниках, відповідно визначити площу живлення кожної рослини, загальну площу зайняту культурою та на підставі цього визначити необхідну кількість розсади.

Другим етапом розрахунків буде визначення необхідної кількості насіння для отримання необхідної розсади. Для цього нам необхідні дані про кількість насінин в 1 грамі насіння, його господарську цінність, схожість.

Після розрахунку кількості насіння розраховують яку кількість ящиків треба для висіву насіння та відповідно яку площу вони займуть на стелажах. Потім відповідно скільки яшиків чи палет необхідно для пікіровки відповідної кількості рослин, та яку площу вони займуть. При пересадці в контейнери необхідно передбачити їх розміщення за схемою, що забезпечить вільний розвиток рослин до їх зацвітання.

В один ящик пікірують по 300 штук бегонії та цинерарії, а решту видів по 150 штук

При вирощуванні килимових розсадою в ящик, або на стелажі рослини висаджують якомога густіше (3х3; 5х5см), а після вкорінення висаджують в горщики діаметром 9см.

2. Розрахунок виробничих площ для вирощування тропічних та субтропічних в контейнерній культурі.

При вирощуванні теплолюбних рослин живці можна висаджувати безпосередньо в горщик, величина якого до 15см в діаметрі.

Для тих, які розмножують поділом куща горщики підбирають відповідно до розмірів кореневої системи.

Вирощують горшечні від 2 до 4 років. При вирощуванні крупно мірних рослин передбачають відповідні схеми культурообігу.

3. Розрахунок виробничих площ під вирощування культур на зріз.

Розрахунки ведуть враховуючи вихід готової продукції з метра квадратного та доведених планових завдань.

В залежності від культури обирають схему посадки на грядці чи розміщення контейнерів на стелажі.

Лекція 5. Складові частини тепличних комплексів та добір асортименту для них.

План лекції:

1. Складові частини закритого та відкритого грунту.

2. Допоміжні приміщення та будівлі.

3. Принцип добору асортименту.

1. Складові частини закритого та відкритого грунту.

Вирощування рослин в теплицях завжди вимагає певних площ і у відкритому грунті. Це зумовлено перш за все технологією вирощування культур. Так, наприклад, при вирощуванні хризантеми теплиці необхідні для вкорінення живців та на період пізнього цвітіння. Решта часу рослини вирощують у відкритому грунті.

Відкритий грунт використовують для вирощування дворічників та багаторічників, а також для вирощування пізньої розсади однорічних культур.

Площі відкритого та закритого грунтів в тепличних господарствах обумовлюються видами вирощуваних культур. Якщо господарство спеціалізується на вирощуванні зрізу то територія відкритого грунту зазвичай невелика. Коли ж господарство різнопланове, то відповідні площі відкритого грунту є не від’ємними для нього.

На території як відкритого так і закритого грунту поділяють на функціональні зони. В теплицях окрім виробничих територій виділяють приміщення для встановлення необхідного обладнання (атоматики,електрики, опалювання), побутові приміщення, територію для складування субстратів на зимовий період.

Що до відкритого грунту то на його території розміщують парники, шкілки першого, другого, третього років, маточники для розмноження, поля для цибулинних та красиво квітучих кущів. Невід’ємними є дороги, що оточують територію та забезпечують під’їзд до об’єктів.

Площі відділень (закритого та відкритого грунтів) залежать від планів по вирощуванню культур в господарстві і можуть змінюватись щорічно.