Зміст лекції

1. Особливості проростання насіння однорічників

Сучасні способи підготовки насіння до посіву розраховані не тільки на подолання глибокого насіннєвого спокою, але й на стимулювання енергії проростання насіння, на створення найбільш сприятливих умов росту для проростків і сходів, а також на боротьбу з шкідниками і хворобами, попередження захворювань і пошкоджень.

Розрізняють наступні види передпосівної обробки насіння:

- стратифікація;

- намочування і пророщування насіння до стану накльовування;

- обробку насіння мікроелементами і стимуляторами росту;

- гідротермічний, механічний і хімічний вплив на тверді оболонки;

- дражування насіння;

- дезинфекція і дезинсекція насіння.

Для проростання насіння необхідно створити умови, при яких відновиться фізіологічна активність його тканин і ріст зародка.

Процес проростання насіння складається із декількох етапів:

- поглинання води шляхом всмоктування;

- збільшення і початок ділення клітин;

- збільшення числа і активності ензим, ферментації запасів поживних речовин;

- переміщення поживних речовин в точки росту;

- збільшення дихання і асиміляції;

- збільшення числа поділу клітин;

- диференціації клітин на різні тканини і частини рослин.

Послідовність проходження різних етапів проростання до кінця не з’ясована, але встановлено, що поглинання додаткової води необхідно для приведення в дію всього ланцюгу реакцій, в результаті яких настає проростання [18].

Крім води при проростанні насіння необхідні кисень, певна температура, а насіння деяких порід потребують ще й освітлення. Класичною роботою по впливу температури на проростання являються дослідження Ф. Габерландта, проведене в кінці 70 – х років минулого століття на 49 видах рослин.

В результаті цієї роботи ним формульовані поняття мінімальної, оптимальної і максимальної температур.

При оптимальній температурі проростання насіння проходить найбільш швидко і повно. Максимальна температура (розуміють верхню межу) це температура при перевищенні якої затримується або зупиняється проростання насіння.

Нижня межа температури, це та при заниженні якої насіння не проростає або проростає повільно, - це мінімальна температура проростання насіння.

2. Особливості вирощування однорічників

Однорічні рослини (однорічники) — рослини, зазвичай трав`янисті, протягом одного вегетаційного періоду проходять повний цикл розвитку і за цей час встигають сформувати життєздатне насіння. Для них характерне довготривале цвітіння і збереження декоративних якостей до заморозків.

Величезна кількість сортів рослин: від низькорослих до ампельних, від високих до кучерявих дозволяє використовувати їх у будь-яких типах квітникового оформлення. Неймовірне багатство кольорів і відтінків дозволяє створювати будь-які кольорові поєднання. Незамінні у посудинах із невеликим обсягом землі: віконні та балконні ящики, вази, кашпо, підвісні кошики та контейнери.

Композиції з однорічних рослин можна обновляти щороку і змінювати їх місце зростання. Однорічники з потужним корінням, наприклад айстри, чорнобривці, агератум, можна викопувати квітучими й пересаджувати в любий час на протязі вегетаційного періоду. На відміну від багаторічних рослин, однорічники більш стійкі до загазованості повітря .

Як і всі рослини квітниково-декоративні рослини розмножують 2 способами:

1- це генеративний спосіб розмноження ( розмноження насінням )

2- це вегетативний спосіб розмноження ( розмноження живцями стебла, кореневища, цибулини, бульби та бульбоцибулини).

Якщо говорити про однорічні квітниково-декоративні культури то їх розмножують насінням двома способами: розсадним та безрозсадним.

За термінами розвитку від висіву насіння до зацвітання однорічники розподіляють на три групи:

1 – ті, що зацвітають через 7-9 тижнів від дня посіву в грунт (алісум, кларків, нагідки, космея)

2 – ті, що зацвітають через 10-12 тижнів від дня посіву (вербена, антиринум, петунія, чорнобривці)

3 – ті, що зацвітають через 13-14 тижнів від дня посіву (сальвія, клеома, бегонія, пеларгонія, цинерарія гібридна)

Розсадний спосіб вирощування однорічників ми використовуємо:

– коли період цвітіння наступає надто пізно ( через 13-14 тижнів) після висіву насіння, з метою продовження періоду їх цвітіння.

Такі рослини при висіві безпосередньо в грунт зацвітають не скоро, а іноді взагалі не встигають зацвісти.

Переваги розсадного способу вирощування садивного матеріалу в тому, що ми отримуємо високо декоративний якісний садивний матеріал, що дає можливість створювати садово-паркові об’єкти – клумби, рабатки, рано навесні з високою ступінню декоративності.

Недолік в тому, що у процесі вирощування розсади велика питома вага ручної праці, великі затрати електроенергії, що зумовлює високу вартість садивного матеріалу. Тому цим способом вирощують лише рослини, що походять із тропічних зон, і в наших умовах не здатні рано зацвісти.

Перед висіванням насіння проводять підготовчі роботи:

готують земляну суміш (субстрат) і проводять його обеззараження Для обеззараження проливають крутим кип’ятком, або обеззаражують розчином марганцю;

дезінфікують ящики;

заповнюють ящики субстратом - на дно для дренажу викладають шар із керамзиту або битих горщиків, потім шар піску, а вже поверх легку, збагачену поживними речовинами земляну суміш

Для посіву однорічних квітникових культур використовують заздалегідь підготовлену земляну суміш до складу якої входять просіяна листова земля, верхівковий торф, пісок.

Важливо створити пухку ґрунтову суміш з гарно водо - та повітро проникністю. Субстрат не повинен містити грубих домішок тому частіше всього його пересівають, оскільки насіння, що потрапило під грудочки, не зможе прорости. Землю засипають рихлу, а потім ущільнюють, злегка прибиваючи дощечкою.

За терміном висіву насіння однорічні красиво квітучі рослини поділяють на три групи.

До першої групи відносимо ті рослини які розквітнуть після 14 тижнів від дня висіву в грунт: бегонія сальвія петунія антиринум цинерарія – терміни висіву січень, лютий;

До другої групи відносимо рослини які розквітнуть після 12-14тижнів від дня посіву: тагетіс, жоржина, вербена - термін висіву лютий-березень.

До третьої групи відносяться ті які зацвітуть через 6-8 тижнів: космос нігелла, щириця, молюцелла лунарія, настурція, нагідки, левкой – термін висіву квітень ( в парники і відкритий грунт).

Розрізняють три способи висівання насіння:

рядковий,

гніздовий.

і розкидний.

Вибір способу залежить від місця і часу проведення робіт. Перших два способи здебільшого використовують для відкритого грунту, останній - для закритого (парники і теплиці).

Щоб рівномірно розмістити насіння по поверхні ґрунту, його потрібно змішати з сухим просіяним піском. Але можна удатися і до старого способу: сіяти на шар снігу (його кладуть на поверхню субстрату в горщику шаром 1-1,5 см), на якому насіння добре видно; сніг який тане затягує насіння в ґрунт. Посіви розміщують в теплому світлому місці і накривають склом. При температурі не нижче 20⁰С свіже насіння сходить через 6-7 днів. Верхній шар землі в горщику з посівами не повинен бути сирим, але і не повинен пересихати, тому сходи часто перевіряють (як мінімум двічі в день). Поливати сіянці краще знизу, з піддону. Щоб уникнути появи "чорної ніжки" сходи після підсихання ґрунту періодично обприскують світлим розчином марганцівки, регулярно перевертають і протирають скло, провітрюють теплицю. Строки висівання залежать не лише від вегетаційного періоду рослин, погодних і кліматичних умов конкретного району але й дід запланованих строків виходу квіткової продукції. З урахуванням цих факторів у квіткових господарствах складають графік сівби для відкритого і закритого грунту. Оптимальний термін посіву - середина березня, в цьому випадку рослини зацвітуть в червні.

Рис. 3.1.1. Сходи посівів

Рис.3.1.2. Спочатку посіви ростуть повільно

Рис.3.1.3. Сходи зійшли густо, їх прагнуть якомога раніше розпікірувати.

Пікіровку проводять коли у розсади з’являється третій справжній листочок.

Рис.3.1.4. Касета в яку пікірують розсаду

Зазвичай при екіпіровці рослини отримують не постійне місце росту, а тимчасове.

Рис3.1.5. Кількість сіянців на одну лунку залежить від іх величини.

По чотири сіяньця.

Рис.3.1.6 Після пікіровки касети становлять на стелажі, поливають та накривають газетами, щоб перше весняне сонце не спалило розсаду

Рослини, що прижилися, починають підгодовувати з інтервалом 7-10 днів. Якщо світла замало - дають повне мінеральне добриво, на добре освітленому місці рослинам достатньо лише азоту. У другій половині травня розсаду висаджують на постійне місце. і тут рослинам потрібне яскраве сонечко, правда, вони квітнутимуть і при невеликому затемненні.

3.3 Зарубіжний досвід вирощування розсади

За кордоном вирощування розсади проводиться механізованим способом на автоматизованій посівній лінії при цьому людська праця мінімальна а продуктивність більша і якісніша.

Виробництво розпочинається на автоматизованій посівній лінії “VISSER»

Для виробництва використовується якісне насіння світових виробників

Рис.3.3.1. Автоматизована посівна лінія “VISSER

Рис.3.3.2. Касети які закладаються в посівну лінію

Посів відбувається в пенополистирольні касети які мають 264 отвори (луночки) об’ємом 13 мл. (Рис.3.2.1.)

Механізм переміщує касету і заповнює всі отвори субстратом

Рис.3.3.3. Касети з ущільненим субстратом

Рис.3.3.4. Насіння яке потрапляє до касет

Рис.3.3.5. Вакуумна установка

Далі механізм вакуумним апаратом закладає насіння до кожної лунки, після чого посіви мульчує.

Рис.3.3.6. Мульчування посівів

Після закладання насіння механізм мульчує посів далі касети переміщують на добу до камер проростання, після чого їх переміщують в теплиці з додатковим світлом, де насіння сходить черех3-4 доби

.

Рис.3.3.7. Сходи насіння

Приблизно через 7-8 тижнів рослини з касет пересаджують в горщики на автоматизованій лінії “VISSER». Ця лінія майже без людського втручання дозволяє наповнити горщики субстратом, ущільнити його, приготувати посадкове місце для сінця, та за допомогою захвата пересаджує його з пенополистирольної касети в горщик. Робітникам при необхідності потрібно лише підправити рослинку та відправити їх в теплицю.

Через 4-5тижні рослини готові відправитись в садові центри.

Рис.3.3.8. Готова продукція

Тема: Технологічні аспекти промислового розмноження троянд у закритому ґрунті – 2 год. (за програмою)

План

1.

2.

3.

4.

Література:

Ключові слова: науково-обгрунтовані сівозміни, попередники, ротація сівозміни.

Зміст лекції

Лекція 5.

Тема: Технологічні аспекти розмноження зантедексії у закритому ґрунті та вирощування на зріз.

Лекція 6. Технологічні аспекти розмноження садивного матеріалу гвоздики та вирощування квітів на зріз в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 7. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу гербери та альстромерії та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 8. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу хризантеми та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 9. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу примули та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 10. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу лілеї та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 11. Технологічні аспекти вигонки тюльпанів в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 12. Технологічні аспекти вигонки чагарників та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 13. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 14. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.