12.3.Фінансова санація підприємства як елемент антикризового управління

Закон України ''Про відновленім платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 1999 р. розмежовує поняття «санація» і «досудова санація» (ст.1)

досудова санація — це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігати банкрутству боржника за допомогою реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство;

санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство, щоб запобігти визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів за допомогою реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Фахівці вважають найповнішим таке визначення: санація - це система

фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості, фінансової стійкості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довготерміновому періоді

Санація охоплює сукупність усіх можливих заходів, реалізація яких може сприяти оздоровленню підприємства.

Основною метою санації підприємства до звернення кредиторів в господарський суд є: поліпшення структури капіталу; забезпечення платоспроможності; покриття поточних збитків і відновлення прибутковості; відновлення і збереження ліквідності; скорочення заборгованості; забезпечення конкурентоспроможності; формування фінансових ресурсів.

Основною метою санації підприємства під час провадження справи про банкрутство є якнайповніше задоволення претензій кредиторів завдяки поліпшенню фінансового стану боржника.

Типи санаційних заходів наведені на рис. 12.1.

Типи санаційних заходів

Фінансово-економічні

Виробничо-технічні

Організаційно-правові

Соціальні

Рис.12.1 Типи санаційних заходів підприємства

Рішення про фінансову санацію може бути прийняте у таких випадках: 1. З ініціативи підприємства, що перебуває в кризі (до звернення кредиторів в господарський суд - досудова санація).

2. З ініціативи підприємства, але у разі подання ним в господарський суд заяви про порушення справи про банкрутство. Право вибору умов санації (реорганізації) залишається за боржником. Разом з заявою боржник повинен подати до господарського суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово-майновий стан підприємства, а також вибрані ним умови здійснення санації.

3. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України ("Голос України", ''Урядовий кур'єр"), якщо є пропозиції фізичних чи юридичних осіб, які можуть задовольнити вимоги кредиторів та здійснити санацію.

4. З ініціативи фінансово-кредитної установи. Згідно із Законом України "Про банки та банківську діяльність" установа банку має. право застосовувати комплекс санаційних заходів щодо клієнта, оголошеного неплатоспроможним, а саме:

• передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку:

• реорганізувати боржника; «змінити порядок платежів;

• спрямувати на погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації продукції;

2. З ініціативи заставотримача цілісного майнового комплексу підприємства. Він має право здійснити передоачені договором заходи щодо оздоровлення фінансового стану боржника, зокрема:

• призначити своїх представників у керівні органи підприємства;

• обмежити права підприємства розпоряджатися випущеною продукцією та іншим майном.

Якщо санаційні заходи не забезпечують відновлення платоспроможності підприємства, то заставотримач має право звернутися в господарський суд з заявою про стягнення заставленого майна.

6. З ініціативи Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств, якщо це стосується державних підприємств. Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств Агентство уповноважене здійснювати управління його майном та розробляти пропозиції щодо фінансової санації.

7. З ініціативи НБУ у разі оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, які передбачає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Санація в судовому порядку може тривати не більше від дванадцяти місяців, інколи цей термін може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений.

Структурно-логічна схема плану фінансового оздоровлення підприємства подана на рис.12,2.

Вступ

Загальна характеристика підприємства:

• правова форма організації бізнесу та форма власності;

• організаційна структура;

• сфера діяльності;

• в історична довідка

Аналіз вихідних даних

• оцінка зовнішнього середовища

• аналіз фактичного фінансового стану підприємства;

• аналіз причин кризової ситуації та слабких місць;

• стан ринків збуту продукції:

• наявний потенціал;

• обґрунтування доцільності санації

Розділ 1

Стратегія санації, оперативна (сrash) програма:

• стратегічні цілі санації (дерево цілей);

• каталог оперативних заходів з відновлення ліквідності

Розділ 2

План санаційних заходів

А - план маркетингу та оцінка ринків збуту;

Б - план виробництва та капіталовкладень;

В - організаційний план;

Г - система фінансових планів

Розділ 3

Ефективність антикризового управління

• організація реалізації плану:

• критерії оцінки ефективності:

• оперативний санаційний контролінг;

• імовірні ризики в процесі виконання

• сума можливих збитків:

• можливі позитиви і обсяг додаткового прибутку

Розділ 4

Рис.12.2. Структурно-логічна схема плану фінансового оздоровлення підприємства

Структура та зміст третього розділу подані в таблиці 12.4.

Таблиця 12.4.

Структура та зміст третього розділу санації

План	Зміст плану
А	фінансові фактори, що впливають на збут, мотивація реалізації; галузеві ризики, ситуація на аналогічних ринках; перспектива збільшення реалізації; перерахування конкурентів, їх переваги та недоліки; схема реалізації, методи стимулювання реалізації; оптимальне співвідношення ціни і собівартості; антимонопольне законодавство
Б	показники використання основних засобів; витрати, пов'язані з відновленням основних засобів (модернізація, реконструкція); можливості оренди чи лізингу; вузькі місця у виробничому процесі: постачальники сировини, стан відносин з ними характеристику технології, "ноу-хау», умови та термін придбання
В	організаційна структура підприємства; можливості реструктуризації (реорганізації) та перепрофілювання; персонал, пропозиції щодо скорочення кількості та підвищення якості
Г	І прогноз обсягів випуску та реалізації продукції; баланс грошових надходжень і витрат; зведений баланс активів і пасивів (до початку санації, в окремі періоди під час санації, після завершення санації); точка беззбитковості підприємства; потреба в інвестиціях; форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів; графіки освоєння, окупності та повернення фінансових ресурсів

Залежно від джерел фінансових ресурсів, які використовують для фінансування санаційних заходів, розрізняють такі види та форми санації (табл.12.5).

Таблиця 12.5

Види та форми санації підприємства залежно від джерел фінансування

Санація без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів	Санація з залученням нового фінансового капіталу
1. Зменшення номінального капіталу підприємства.	1. Альтернативна санація (зменшення номінального капіталу або безповоротна фінансова допомога власників корпоративних прав).
2. Конверсія власності в борг.	2. Двоступінчаста санація (зменшення номінального капіталу з подальшим його збільшенням).
3. Конверсія боргу у власність.	3. Безповоротна фінансова допомога власників корпоративних прав.
4. Пролонгація термінів погашення заборгованості.	4. Безповоротна фінансова допомога персоналу.
5. Добровільне зменшення заборгованості.	5. Емісія облігацій конверсійної позики.
6. Самофінансування.	6. Залучення додаткових позик.

Використання внутрішніх джерел фінансування дає змогу подолати внутрішні причини кризи, і, крім того, знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Однак на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі, відсутні такі джерела самофінансування, як прибуток та амортизація. Тому, мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації підприємства спрямована насамперед на підвищення (або відновлення) його платоспроможності та ліквідності. Цього можна досягти збільшенням обсягів вхідних грошових потоків та зменшення вихідних ( табл.. 12.6).

Таблиця 12.6

Способи збільшення вхідних і зменшення вихідних грошових потоків підприємства у ході санації

Збільшення вхідних грошових потоків	Зменшення вихідних грошових потоків
збільшення виторгу від реалізації; реструктуризації активів.	зниження собівартості продукції (послуг); зменшення чи заморожування інвестицій; уникнення штрафів тощо.

Для реалізації санаційних заходів виробничо-технічного характеру залучають фінансові ресурси з зовнішніх джерел (табл.12.7).

Таблиця 12.7

Зовнішні джерела фінансування санції підприємства

Кошти власників підприємства	Кошти кредиторів	Кошти працівників підприємства
внески на збільшення статутного фонду підприємства; позики підприємству; безповоротна фінансова допомога	реструктуризація наявної заборгованості (трансформація боргу у власність, конверсія короткострокової заборгованості в довгострокову, пролонгація термінів сплати заборгованості); часткове або повне списання заборгованості; надання санаційних кредитів	відтермінування або відмова від винагороди за виробничі результати; позики підприємству; купівля акцій підприємства

У тому разі, коли для покриття збитків вичерпано всі відкриті та приховані резерви здійснюють санацію балансу (чисту санацію). Ті здійснюють за рахунок санаційного прибутку. Його використовують для покриття непокритих збитків та збільшення резервного фонду.

Санаційний прибуток виникає внаслідок таких дій:

• викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим від номінальної вартості цих прав (таке відхилення називають дизажіо);

• безкоштовного передавання корпоративних прав до анулювання; зниження номінальної вартості корпоративних прав;

• одержання безповоротної фінансової допомоги.

У першому випадку санаційний прибуток становить різницю між номінальною / вартістю корпоративних прав та ціною їх викупу емітентом і затратами, пов'язаними і з процедурою викупу прав і зменшення статутного фонду.

У разі безкоштовного передавання корпоративних прав до анулювання санаційний прибуток дорівнює номінальній вартості наданих до анулювання прав за

У разі зниження номінальної вартості корпоративних прав санаційний прибуток дорівнює різниці між старою та новою номінальними вартостями, а також витратами, пов'язаними зі зменшенням статутного капіталу.

Четвертою складовою санаційного прибутку є безповоротна фінансова допомога, яка може здійснюватися:

• власниками корпоративних прав на основі надання підприємству фінансових ресурсів для покриття збитків та здійснення санації;

• кредиторами підприємства в разі повного або часткового списання заборгованості.

• іншими особами, зацікавленими в санації підприємства-боржника.

Недосконалість українського законодавства, що регулює процедури банкрутства, створює умови для зловживань. Зокрема, часто рішення про банкрутство та ліквідацію приймають стосовно санаційноспроможних підприємств.

Виділяють такі види банкрутства підприємств:

1.Реальне - повна нездатність підприємства відновити в найближчому періоді свою фінансову стійкість і платоспроможність у зв'язку з реальними втратами використовуваного капіталу.

2.Технічне - неплатоспроможність підприємства зумовлена істотним протермінуванням його дебіторської заборгованості, причому, сума дебіторської заборгованості перевищує, розмір кредиторської заборгованості, а сума активів підприємства значно перевищує величину його фінансових зобов'язань.

3.Умисне - свідоме доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, що власник або посадова особа підприємства з корисливих міркувань вдається до протиправних дій або не виконує чи неналежно виконує свої службові обов'язки, завдаючи істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.

4.Фіктивне - свідомо неправдиве оголошення підприємством про свою неплатоспроможність з метою отримання від кредиторів відтермінування виконання своїх кредитних зобов'язань або зниження суми кредитної заборгованості.

Факти умисного та фіктивного банкрутства належать до економічних злочинів, і повинні переслідуватися в кримінальному порядку.

12.4. Реструктуризація у системі антикризового фінансового управління підприємством

У ст. 1. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дано таке визначення: «Реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема, шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, ідо сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів».

На сьогодні існують різні підходи до класифікації реструктуризації. Зокрема, О.О. Терещенко виділяє такі форми реструктуризації:

• реструктуризація виробництва;

• реструктуризація активів;

• фінансова реструктуризація;

• корпоративна реструктуризація (реорганізація).

Заходи, які реалізують в межах кожної з цих форм, наведені в табл.1

Заходи, що реалізують в межах кожної з цих форм, наведено в табл.12.9.

Таблиця 12.9

Заходи, що реалізуються при реструктуризації підприємств

Реструктуризація виробництва	Реструктуризація активів	Фінансова реструктуризація	Корпоративна реструктуризація
зміна керівництва підприємства; упровадження нових, прогресивних форм та методів управління; диверсифікація асортименту продукції; поліпшення якості продукції; підвищення ефективності маркетингу; зменшення витрат на виробництво; скорочення чисельності зайнятих на підприємстві	продаж частини основних фондів; продаж зайвого обладнання, запасів сировини, матеріалів; продаж окремих підрозділів підприємства; зворотний лізинг; реалізація окремих видів фінансових інвестицій; рефінансування дебіторської заборгованості	реструктуризація заборгованості перед кредиторами; одержання додаткових кредитів; збільшення статутного фонду; заморожування інвестицій	укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання); подрібнення підприємств (поділ, виокремлення); перетворення (без змін розмірів підприємства)

У разі здійснення реструктуризації розробляють її план, в якому відображають переваги вибраних організаційних форм і методів реструктуризації.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення фінансової кризи.

2. Назвіть джерела виникнення фінансової кризи.

3. Охарактеризуйте джерела виникнення фінансової кризи.

4. Назвіть й охарактеризуйте фази фінансової кризи.

5. Зміст та завдання антикризового управління.

6. Охарактеризуйте відомі підходи до прогнозування банкрутства..

7. У чому полягає зміст фінансової санації?

8. Охарактеризуйте типи санаційних заходів.

9. Назвіть види та форми санації підприємств залежно від джерела фінансування..

10. Які внутрішні резерви може використовувати підприємство для відновлення ліквідності та платоспроможності.

11. Назвіть зовнішні джерела фінансування санації.

12. Охарактеризуйте види банкрутства.

13. Назвіть форми реструктуризації та охарактеризуйте заходи, що реалізують у межах кожної з них.