Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский национальный университет радиоэлектроники

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Melnikova-Metod_vkaz_do_lab_rob-Ljudino_mashini...doc

Скачиваний:

Добавлен:

14.11.2019

Размер:

1 Мб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89 / 99

4.5 Контрольні запитання та завдання

Які види тестувань інтерфейсів ви знаєте?
Перелічіть методи, що використовуються для видів тестувань, наведених вами у відповідь на попереднє запитання.
Перелічіть переваги та недоліки кожного з видів тестувань.
У чому полягає смисл та алгоритм кожного з перелічених у відповідь на попереднє запитання методів? Чи дозволяють ці методи отримати кількісні показники?
Якщо у результаті тестування зробленого за одним із цих методів, було знайдено недолік інтерфейсу, якими будуть ваші дії як розробника цього інтерфейсу?
Наведіть список обов’язкових до розгляду питань при здійсненні когнітивного наскрізного перегляду.
Наведіть список обов’язкових до розгляду питань при здійсненні Back-of-the-Еnvelope аналізу.
Який з двох методів аналізу дій проводиться на детальнішому рівні дій користувача?
Який з трьох методів має проводитися раніше за інші: Back-of-the-Еnvelope аналіз, когнітивний наскрізний перегляд або евристичний аналіз?
Яка з проблем, що можуть бути виявлені на етапі когнітивного наскрізного перегляду, є найскладнішою для усунення?
Під час розробки яких систем проведення когнітивного наскрізного перегляду є першочерговим завданням?
Наведіть приклади використання у повсякденному житті кожної з десяти основних евристик юзабіліті (дотримання принципів підвищення зручності використання).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Человеко-машинное взаимодействие: теория и практика. Учебное пособие / О.С. Логунова, И.М. Ячиков, Е.А. Ильина. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. – 285 с.
Раскин Д. Интерфейс: новые направления при проектировании компьютерных систем: Пер с англ. – СПб: Символ-Плюс, 2006. – 272 с.
Мандел Т. Разработка пользовательского интерфейса: Пер. с англ. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 416 с.
Константайн Л., Локвуд Л. Разработка программного обеспечения: Пер. с англ. – Питер, 2004, с. 424–450.
http://hcibib.org/tcuid/chap-4.html
http://hcibib.org/tcuid/chap-5.html
http://nibook2.usethics.ru
http://webmascon.com
http://usethics.ru/service/expert_review

Додаток А

Варіанти завдань на лабораторну роботу № 1

1. Бронювання місць у театр.

2. Переведення чисел з однієї системи в іншу.

3. Запис на прийом до зубного лікаря.

4. Керування кухонними приладами.

5. Керування засобом пересування (скутер, літаюча тарілка, …).

7. Вибір залізничних послуг.

8. Підбирання гармонійних кольорових схем.

9. Навчальна система «Столиці держав».

10. Створення фоторобота.

11. АРМ медсестри у лікарняному відділенні.

12. Підбір варіантів для студії з дизайну штор.

13. Навчальна система «Англійська мова для малюків».

14. Ознайомлення з прогнозом погоди.

15. Система «Вибір туристичної подорожі».

16. Перевірка знань з географії, сольфеджіо, хімії…

17. Ваша власна тема на вибір.

Додаток Б

Приклад інтерфейсу ПП, моделі якого були розглянуті на лекції

(користувача, програміста та проектувальника)

-1-

-2-

-3-

-4-

-5-

Додаток В

Варіанти завдань на лабораторну роботу № 3

Медична навчальна система «Визначення групи крові».
Медична навчальна система «Діагностика за Фолем».
Створення фоторобота.
Навчальна система для ДАІ «Правила переїзду перехрестя».
Конструктор доріг.
Навчальна система з флористики «Складання ікебани».
Логістика: відображення, калькуляція та моніторинг вантажів.
Навчальна система з астрономії «День та ніч. Пори року. Фази місяця».
Комп’ютерна гра для дітей «Виготовлення та оздоблення тортів».
Комп’ютерна гра «Акваріум: Хижаки й жертви».
Комп’ютерна гра «Автомобільні гонки».
Комп’ютерна гра для дітей «Підбір одягу».
Навчальна система з фізики «Закони тяжіння»; (гра «Tim»).
Навчальна система з фізики «Закон нормального розподілу».
Навчальна система «Ландшафтний дизайн».
Навчальна система «Підбір кольорових комбінацій в одязі».
Комп’ютерна гра для дітей «Складання мозаїки».
Комп’ютерна гра для дітей «Лабіринт».
Програмна система «Ремонт та підбір меблів у квартирі/офісі. Калькуляція та рекомендації».
Навчальна система з географії для учнів середніх класів.
Програмна система для калькуляції та наочного перегляду маршруту туристичної подорожі/походу.
Програмна система для калькуляції та наочного відображення калорій, що були отримані та/або витрачені.
Власна тема.

Додаток Г

Вимоги до елементів керування

Кнопки:

всі кнопки, що запускають дії, мають текст в інфінітивній формі дієслова (приклад: шукати), а не іншу частину мови або форму дієслова (приклад: готовий). Давати кнопці текст «ОК» можна, тільки якщо яке-небудь дієслово не вміщується на кнопці;
між кнопками, що розміщені поруч, має бути порожній простір, натискання по якому не спрацьовує;
недоступні команди не зникають з екрана, а блокуються;
частотні кнопки супроводжуються не тільки текстом, але й піктограмами; кнопки, що використовуються рідко – лише текстовими підписами.

Поля введення:

поля введення вже мають найбільш імовірні значення;
якщо у поле вводиться числове значення, границі діапазону виводяться у підказці, що випливає;
якщо у поле вводиться числове значення з обмеженого діапазону, поле супроводжується Spіnner-ом;
довжина полів не менша, і, по можливості, не більша за довжину даних, що вводяться в них;
якщо поле призначене для введення чималої кількості тексту, воно багаторядкове.

Списки:

списки вже мають найбільш імовірні значення;
якщо список містить більше 50 елементів, використовується фільтр або режим пошуку;
немає коротких списків (менше п'яти елементів); такі списки подані як групи радіокнопок або чекбоксів;
ширина списків не менша за ширину вхідних у них елементів;
елементи списку відсортовано; або структуровано, тобто за загальними ознаками або за алфавітом, або за частотністю (тільки списки менше 7 елементів);
якщо у списку більше 50 відсортованих за алфавітом елементів, першими трьома елементами є найбільш частотні елементи. Вони також повторюються на своїх алфавітних місцях.

Чекбокси й радіокнопки:

якщо чекбоксів у групі більше 10, вводиться додатковий, що виставляє/знімає всі чекбокси;
чекбокси й радіокнопки всередині своїх груп розставлені по вертикалі;
якщо у вікні, крім термінаційних кнопок, є лише набір радіокнопок, подвійне клацання по радіокнопці встановлює її та закриває вікно.

Взаємодія:

система, завершивши тривалу операцію (більше хвилини роботи), подає сигнал через вбудований динамік комп'ютера;
якщо в інтерфейсі не використовується безпосереднє маніпулювання, система не має своїх курсорів. Якщо безпосереднє маніпулювання є, свої курсори застосовуються, лише якщо аналогів з ОС не існує.

Системні повідомлення й відпрацьовування помилок:

у формах введення перевірка коректності значень відбувається прямо під час введення; якщо вводяться некоректні дані, система відразу сповіщає про це користувача, не чекаючи моменту, коли користувач завершить введення даних у всю форму;
повідомлення про некоректність введених даних показуються поруч з елементом керування, дані в якому некоректні;
текст повідомлень про некоректність введених даних не говорить про те, що зроблено помилку, навпаки, він лише інформує користувача, дані якого типу й формату прийнятні;
якщо вікно з текстом про некоректність введених даних спливаюче – воно не має закривати собою поле введення з текстом помилки;
текст повідомлень про проблеми складається з трьох частин: у першій коротко описується проблема, у другій – як її вирішити, у третій – описується, як не допускати виникнення цієї проблеми надалі;
статусні повідомлення («Синхронізацію успішно завершено») виводяться тільки у рядку статусу.

Клавіатура:

обробка форми запускається не тільки по натисканню на термінаційну кнопку, але й на клавішу Enter на кожному полі цієї форми;
для найбільш частотних елементів керування (включаючи меню) встановлено клавіші швидкого виклику;
кожному пункту меню призначені ALT-комбінації (виділені підкресленням);
ALT-комбінації та гарячі клавіші стандартні;
якщо гарячих клавіш більше 40, в інтерфейсі є спосіб їх змінити;
по натисканню клавіші Tab перехід від елемента до елемента всередині форми здійснюється зверху вниз зліва направо.

Візуалізація:

Напрямок тіней у всіх елементах керування має бути однаковим: знизу вверх і зліва заправо.

Індикація:

Індикація кольором не єдина; якщо вона використовується, система супроводжується й іншою індикацією (звук, анімація тощо).

Піктограми:

у групах піктограм немає піктограм, за кольором й формою подібних між собою;
немає піктограм зі стандартними значеннями, але нестандартними сюжетами.

Вікна:

на вікнах, що розтягуються, є індикатор розтягування;
заголовки вікон відповідають назвам елементів, за допомогою яких вікна були викликані. Якщо вікно викликається елементом, що не має явної назви, у заголовку вікна відбивається назва екранної форми;
тип вікна (модальне, немодальне, можливість мінімізації/максимізації) обирається свідомо, відповідно до завдань користувачів;
у діалогових вікнах відсутнє меню або інструментальні панелі.

Рядок статусу:

у рядку статусу виводиться інформація тільки про поточний стан системи;
індикатори виконання виводяться у рядку статусу. Виключення: «вікна-майcтри» – у них індикатори виконання можна виводити всередині самих вікон.

Меню:

перша буква у назві пунктів меню – заголовна;
всі пункти меню першого рівня активізують меню, що розкривається;
використовується не більше двох підрівнів меню;
якщо у меню є піктограми, ними супроводжуються тільки власне частотні елементи;
елементи, що відкривають вкладене меню, виглядають інакше, ніж термінальні елементи.

Контекстне меню:

на всіх об'єктах, видимих в інтерфейсі, є специфічне для кожного об'єкта контекстне меню;
у контекстному меню не більше 10 елементів;
у контекстному меню елементи відсортовані за зниженням частоти їх використання;
всі елементи контекстних меню є й в інших фрагментах інтерфейсу; немає команд, що викликаються тільки з контекстних меню.

Структура форм інтерфейсу:

у групах інтерактивних елементів (поля форм, елементи меню тощо) цих елементів не більше семи;
кнопка «Скасування» завжди справа;
багатосторінкові форми мають вказівку на те, що вони багатосторінкові; користувач завжди бачить кількість екранів, що залишилися (приклад: «Екран x з y»);
якщо у формі є кілька кнопок, одна є кнопкою за замовчуванням. Небезпечні для користувача кнопки не є кнопками за замовчуванням;
якщо у вікні є вільне місце, найбільш частотна термінаційна кнопка більша за інші;
кнопки перебувають у секції, на яку вони безпосередньо впливають;
термінаційні кнопки (що керують вікном) розташовані або знизу вряд, або праворуч у стовпчик.
кнопки, що впливають на декілька блоків, розташовані за межами цих блоків;
якщо вікно або вкладка має автоматично поповнюваний вміст, наприклад, у ньому перераховано повідомлення, що надходять, у назві елемента інтерфейсу, що відкриває вікно або вкладку, виводиться кількість об'єктів у цьому вікні та окремо кількість нових об'єктів. Приклад: Документи (3/8);
пункти меню й кнопки, що ініціюють інші дії користувача, позначені наприкінці трьома крапками (...). Приклади: елемент «Зберегти як...» вимагає трьох крапок, тому що користувач має вибрати назву файлу, а елемент «Про програму» крапок не вимагає, тому що на вікні, що відкривається, немає самостійних елементів інтерфейсу;
підписи до елементів інтерфейсу розміщено одноманітно;
недоступні в цей момент елементи інтерфейсу заблоковано, а не приховано;
в інтерфейсі є повідомлення про виконання тієї або іншої дії. Наприклад, повідомлення про те, що дані успішно збережено або щось вилучено й т.п.

Форми введення:

у форми введення є назва;
у всіх формах для збору інформації є пункт «Інше» (або подібний);
всі поля, обов'язкові для заповнення, позначені, і є відповідне пояснення;
багатосторінкові форми введення мають кнопки «Назад» і «Далі»;
у всіх формах для збору інформації є опис мети збирання даних, пояснюється, що з цими даними буде зроблено й що не буде.

Текст:

на всі головні елементи інтерфейсу «повішені» спливаючі підказки, текст яких відбиває результат використання цих елементів;
в інтерфейсі відсутні жаргонізми;
в інтерфейсі відсутні негативні формулювання (наприклад, чекбокс «Не показувати примітки» неприйнятний, замість нього потрібно виводити чекбокс «Показувати примітки»);
жоден елемент не називається по-різному у різних місцях (глосарій інтерфейсу не просто зроблено у явній формі, але й вивірено);
у тексті всіх підтверджень дається найменування об'єкта, над яким відбувається підтверджувана дія;
для кращого розуміння довгі числа розбиваються нерозривним пробілом по три цифри: 1 234 567;
будь-якому списку передує щонайменше один абзац тексту;
у таблицях всі стовпці з цифрами вирівнюються по правому краю;
підписи до елементів інтерфейсу починаються з великої літери.