2. Вправи для постановки мовленнєвого голосу

Щодо постановки мовленнєвого голосу, то досягається вона постійними тривалими систематичними й цілеспрямованими заняттями, що складаються з різноманітних вправ, які з метою засвоєння багаторазово повторюються.

Виконувати їх потрібно на повну силу голосу, але без перенапруження і надриву. Запорукою ж успіху буде правильне фонаційне дихання і не лише на початку вправи; а й під час її виконання.

Вправа «Дудочка».

Прочитайте вголос текст. Зверніть увагу на вимову фонем «ДУ», «ВЖ», «Р», «ЧК», «Й».

«Дудочка»

Коли до річки йду,

Я граю на ду-ду:

Дуду! Дуду! Дуду!

ДУДУ! ДУДУ! ДУДУ!

Вже йду, іду, іду, іду.

І дую в дудочку дуду:

Дуду! Дуду! Дуду! Дуду!

Дуду! Дуду! Дуду!

У цій вправі стежте за тим, щоб у словах з голосним «у» губи були складені «хобітком». Це сприятиме створенню якісного звуку «у». Знайдіть слова з нескладовим «У», опрацюйте їх спочатку окремо, а потім у тексті вправи.

Вправа «Сорока».

Прочитайте вголос текст. Зверніть увагу на вимову фонем «Р», «ПР», «ТР», «З», «С», «X» та нескладового «У».

«Сорока»

Прилетіла сорока з Ростову

До нашого дому, до нашого столу.

Тріскотіла вона на всі боки,

Завдала нам чимало мороки.

Ну, а зараз вже сіла на дах

Та і знов за своє «Тох-тох-тах!»

Тох-тох-тах, тох-тох-тах, тох-тох-тах!

Тох-тох-тах, тох-тох-тах, тох-тох-тах!

У цій вправі слід звернути увагу на те, щоб у словах з голосним «о» губи були в положенні «коло», бо саме воно дозволяє створити якісний звук «О».

А ще було б добре пограти у гру «Конкурс художнього слова». Хто краще створить образ Дударика чи білобокої Сороки, той і переможець. Ігровий підхід до вправ дає можливість створити додаткові стимули для тих, хто навчається.

На стадії розучування ці вправи можна виконувати колективно, а вже потім індивідуально.

Вправа «Перегони».

Відтворіть голосом поступовий рух знизу вгору і навпаки. Зробіть це якомога виразніше. Пам'ятайте про мішано-діафрагмаційне дихання.

«Перегони»

Для її виконання потрібно уявити, що ви з друзями влаштували перегони пересіченою місцевістю. Забралися на пагорб і почали: згори – вниз, знизу – вгору. Тепер залишилося спробувати голосом відобразити цей рух.

і

и з

р н

г о

о в

д д

До у о

и н в н

р и о и

о з н з

Спочатку г у, а тепер з у

біжимо з

Вправа «Східці».

Спробуйте відтворити голосом підйом та спуск східцями багатоповерхівки.

Починати цю вправу треба з грудного регістру, потім перейти в середній, а вже потім – у високий.

«СХІДЦІ»

і т. д.

І четвертий поверх

І третій поверх

І другий поверх

Ось перший поверх

Піднімаючись східцями, звук спрямовуйте не вперед, а вверх – в голову, саме так можна включити в роботу головні резонатори, а відтак розвинути високий голосовий регістр. Спробуйте зробити це голосом.

Отож, досягнувши найвищого свого поверху, повертайтесь вниз. Із кожним поверхом має змінюватись і спрямування звуку. Для розвитку свого грудного регістру спрямовуйте нижні звуки всередину, в грудну порожнину. Контролюйте своє мішано-діафрагмаційне дихання, тримайте повітряний стовпець, тоді ваш голос буде звучати повноголосо.

Ось восьмий поверх,

І сьомий поверх,

І шостий поверх,

І п'ятий поверх

і т. д.

«Інтонація не повинна тупцювати на місці. Вона рухається, розвивається, спрямовується до головного. Однак нею слід користуватися з розрахунком діапазону голосу, можливостей його. Як не можна зразу віддавати «все, що маєш», так точно не можна зразу підійматися на найвищі тони голосу. Тому в цій справі допоможуть – поступовість, ощадливість, розрахунок!» (З.В. Савкова).

З метою усунення монотонності мовлення та надання йому художньої виразності особливу увагу слід звернути на запропоновану тут мелодику кожної вправи. Для цього вони іноді зображені у виді графіка, який здебільшого фіксує відносну висоту кожного складу чи слова, а також передає рух, його спрямованість догори чи донизу.

Вправа «Стрибун».

Відтворіть голосом стрибок, зробіть це якомога виразніше.

вигін

й к

и р

в у

о ч

с у,

о тепер би

л треба

о приземлитись

г щоб

І ось лечу крапку

Стрибок ставити

Розбіг навчитись

Корисним для постановки і розвитку голосу буде також звичайний спів, але за умови використання мішано-діафрагмаційного дихання. Для цього пропонуються, зокрема, така вправа:

Проспівайте відомий студентський гімн «Гаудеамус», що належить перу мандрівного поета К.В. Кіндерлебена. (Ю. Єлісовенко с. 26–27) У вправі подано перший, четвертий і шостий із відомих семи куплетів твору, записаних автором у 1781 році.

Спочатку дихання беріть на кожний новий рядок, співаючи у повільному темпі. Потім темп можна пришвидшити до помірного і дихання брати на кожних два рядки.

Отже, постановка голосу в музичній, театральній та журналістській педагогіці, окрім спільних завдань, має й спільні способи їх розв'язання, а тому накопичений протягом століть досвід, зокрема, театральної педагогіки може бути корисним музичній педагогіці, так само, як і журналістській.

Вправа Закріплення фонаційного дихання у процесі співу.

Проспівайте українську народну пісню «Ішов козак потайком». Пам'ятайте про мішано-діафрагмаційне дихання. Співаючи помірно, беріть його на кожен новий рядок, а у пришвидшеному темпі – на кожних два.