Контрольні питання до теми 10:

1. Назвіть можливості космічних методів у вирішенні задач сільського господарства.

2. Які різновиди індикаторів використовують для дослідження динаміки ландшафтів?

3. Як використовуються матеріали космічної зйомки для ландшафтного картографування та фізико-географічного районування?

4. Окресліть основні можливості дистанційних методів у вивченні антропогенного впливу на природу.

5. Які параметри забруднення навколишнього середовища можуть досліджуватися за допомогою космічних матеріалів?

6. Яке відображення на знімках мають процеси опустелювання та обезліснення?

Тема 11. Використання космічної інформації у дослідженні урбанізованих територій

Лекція 27. Застосування супутникових спостережень для вивчення міських агломерацій і урбанізованих територій: виявлення меж міст та їх зміни, вивчення використання міських земель та його динаміки. Вивчення питань географії населення.

Практичне заняття 20.

1. Вивчення елементів територіальної структури крупних населених пунктів за серією спектрозональних та радіолокаційних знімків. Вивчення еталонних космічних зображень населених пунктів різних функціональних типів.

2. Застосування матеріалів аерокосмічних спостережень для оцінки екологічного стану міських агломерацій та ескалації небезпечних процесів в межах урбанізованих територій.

Лекція 28. Функціональні типи населених пунктів та їх дешифрувальні ознаки: з’ясування виробничо-функціональних зв’язків населених пунктів і системи розселення за матеріалами космічної зйомки для різних фізико-географічних умов.

Практичне заняття 21.

1. Порівняльний аналіз дешифрувальних ознак об’єктів міської забудови та інфраструктури в різних спектральних діапазонах в залежності від типів населених пунктів.

2. Визначення систем населених пунктів та їх функціональної спеціалізації.

Контрольні питання до теми 11:

1. Які існують основні шляхи розпізнавання на космічних знімках об’єктів забудови і інфраструктури в межах населених пунктів?

2. Які існують недоліки у застосуванні космічних методів при вирішенні проблем географії населення?

3. Назвіть індикатори екологічного стану урбанізованих територій.

Типове завдання для модульної контрольної роботи № 5

1. Які основні шляхи оцінки врожайності за даними ДЗЗ?

2. Які спектральні індекси використовуються для вивчення стану антропогенних ландшафтів?

3. Назвіть особливості зображення на космічних знімках різних типів міської забудови та об’єктів інфраструктури.

4. Охарактеризуйте особливості зображення водних об’єктів в межах урбанізованих територій.

5. Які існують шляхи визначення систем населених пунктів та їх функціональної спеціалізації за даними ДЗЗ.

Тема 12. Використання космічної інформації в галузі управління соціально-екологічною безпекою територій.

Лекція 29. Застосування супутникових спостережень для моніторингу надзвичайних ситуацій: визначення і класифікація надзвичайних ситуацій, аналіз довгострокових тенденцій розвитку надзвичайних ситуацій, огляд методів і засобів супутникового контролю та моніторингу надзвичайних ситуацій, визначення місця і ролі космічних технологій в задачах моніторингу надзвичайних ситуацій, визначення супутникових місій і сенсорів, що використовуються в задачах контролю і моніторингу надзвичайних ситуацій, приклади використання даних супутникового спостереження в задачах прогнозування і моніторингу повеней і підтоплень, моніторингу пожеж, детектування забруднень водних ресурсів, морської поверхні і повітря, оцінки наслідків надзвичайних ситуацій та гуманітарного супроводження, роль методів ДЗЗ в плануванні структурних і неструткурних заходів зменшення збитків.

Практичне заняття 22.

1.Порівняльний аналіз ефективності застосування даних супутникових спостережень для моніторингу надзвичайних ситуацій різних типів.

2.Приклад застосування даних супутникових спостережень при ліквідації наслідків природних катастроф: оцінка ефективності, визначення переваг і обмежень.

Лекція 30. Застосування супутникових спостережень для аналізу природної і техногенної безпеки та вивчення ризиків, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями: визначення ризику, моделі реакції складних систем на стохастичні зовнішні навантаження, методи і підходи до розрахунку інтегрованих соціо-екологічних ризиків, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями. Можливості застосування даних ДЗЗ для вдосконалення комплексних моделей природних систем для прогнозування ризиків: підходи до аналізу функцій враження і функцій впливу, моделі формування інформативного сигналу, порівняльний аналіз ефективності стохастичного і детермінованого підходів до моделювання ризиків різних просторово-часових масштабів, поняття системного ризику. Моделі розподілу ризиків надзвичайних ситуацій за даними супутникового спостереження для окремих територій.

Практичне заняття 23.

1.Визначення структури і обсягів даних супутникових спостережень, необхідних для вирішення задачі оцінки гідролого-гідрогеологічних ризиків.

2.Приклади розрахунку ризиків, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями природного і техногенного походження для території України за даними ДЗЗ.