• Організаційна структура державної організації, установи:

• І рівень (вищий рівень) складає керівник (начальник) державної організації, який формує загальну політику державної організації, визначає стратегічні цілі і основні напрямки діяльності. Цей рівень є стратегічним рівнем управління;

• II рівень (середній рівень) формують заступники керівника (начальника), які координують і контролюють роботу підпорядкованих їм функціональних органів (керівників низової ланки). Вони визначають проблеми, розробляють пропозиції, готують інформацію для рішень, які приймаються керівниками вищої ланки і передають ці рішення у вигляді конкретних завдань нижчим керівникам;

• IIІ рівень (низовий рівень) складають функціональні керівники підрозділів, тобто начальники відділів, які здійснюють контроль за виконанням завдань працівниками підлеглих їм підрозділів і забезпечують інформацією керівників вищих ланок;

• IV рівень формують безпосередні виконавці завдань, тобто це головні, провідні спеціалісти, спеціалісти відділів

• Субординація – “ чітка управлінська ієрархія ”

• 5. Бюрократія та подолання бюрократизму в системі державного управління

Основні концепції бюрократичної організації:

• “ критична ” (К.Маркс);

• “ раціональна ” (М.Вебер, В.Вільсон);

• “ реалістична ” (Г.Саймон);

• “ дисфункціональна ” (В.Остром, Д.Валдо)

• Визначення поняття "бюрократія":

1. бюрократія (від фр. bureau — бюро, стіл, канцелярія та грец. κράτος — влада, панування) 

2. структурно необхідна система з реалізації діяльності, пов'язаної із державним управлінням;

3. чиновництво як соціальна група;

4. управлінський апарат, що складається з призначених та ієрархічно організованих чиновників, діяльність яких є підзаконною, але водночас закритою для широкого загалу.

• 1).“ Критична ” концепція бюрократичної організації (К.Маркс)

Історично найдавнішими є погляди на бюрократію як суспільне явище К.Маркса (кін. XYIII - перш. пол. XIX ст.).

Ці погляди мали значний вплив на формування ставлення до бюрократії як явища і в Україні впродовж тривалого періоду її історії.

• Основними рисами бюрократичної організації К.Маркс вважав такі:

• підміна суспільного інтересу приватним (державного - інтересом конкретного чиновника);

• неспроможність вирішувати серйозні проблеми суспільства;

• викривлене сприйняття дійсності і відрив від неї;

• корпоративність, кар'єризм як образ життя;

• зазіхання на монопольну компетентність;

• формалізм.

За К.Марксом: “ Бюрократія - це організм-паразит, принципово неспроможний бути ані носієм розумного, ані виразником загальних інтересів ”.

• Це бачення орієнтувалося на ідею відмирання держави у майбутньому: якщо держави не буде, то для чого бюрократична організація?

• 2). Концепція "раціональної" бюрократії (В.Вільсон, М.Вебер кін. XIX – поч. XX ст.)

• З утвердженням “раціональної” бюрократії, вирішення поточних управлінських справ перейшло до компетентних і неупереджених виконавців відповідно до встановлених норм і процедури.

Основні характеристики бюрократичної організації:

1. Чітка регламентація діяльності (зафіксована у відповідних нормах).

2. Деперсоніфікація функціонування.

3. Посадова субординація - основа ієрархічної організації.

4. Документування (та подальше зберігання) всієї внутрішньо організаційної діяльності.

5. Компетентність, професіоналізм фахівців організації.

6. Нейтральність стосовно політичних процесів.

• Бюрократія для М.Вебера:

• панування професіоналізму над некомпетентністю,

• норми над свавіллям,

• об'єктивності над суб'єктивізмом.

• Основні принципи бюрократії за М.Вебером

• Функціональна компетентність (посади займаються тільки за компетентністю).

• Принцип бюрократичного авторитету (найсуворіше дотримання бюрократичної ієрархії).

• Принцип формалізму (підпорядкування правилам, інструкціям, які чітко зафіксовані й визначені).

• Принцип «без гніву й пристрасті» (виключення емоційного аспекту взаємодії).

• Принцип професіоналізму (відповідність вимогам професійної кваліфікації).

• Принцип корпоративізму (духовна близькість, збіг поглядів та відстоювання інтересів корпорації, тобто єдиного цілого).

Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. / К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. - 254 с.)