- •3.3 Робота з періодично залежними реквізитами рахунків.
- •4.1 Операції і проведення.
- •Знайомство з 1с: Бухгалтерією 7.7
- •Демо режим програми
- •Концепція 1с: Бухгалтерії
- •Зовнішній вигляд 1с: Бухгалтерії
- •Елемент форми: Закладки
- •1. 5 Елементи форми: Прапорець, Список, Поле зі списком, Кнопка.
- •1.7 Константи
- •1.8 Довідники
- •1.9. Введення елемента в довідник.
- •1.10 Редагування довідника
- •Документи і журнали документів.
- •2.1 Види журналів
- •2.2. Перегляд журналу документів.
- •2.3 Відбір документів
- •2.4. Введення із журналу
- •У будь-який момент можна натиснути клавішу “Esс” і відмовитись від виправлення номера рядка.
- •2.5 Коригування документа.
- •2.6 Збереження документа. Запис документа.
- •2.7. Проведення документа.
- •2.8 Пошук документа за номером.
- •План рахунків
- •3.1 План рахунків в 1с: Бухгалтерії.
- •3.2. Вікно плану рахунків.
- •3.3. Робота з періодично залежними реквізитами рахунків.
- •Операції і проведення.
- •4.1 Операції і проведення.
- •4.2. Журнал операцій.
- •4.3. Відбір операцій
- •4.4. Пошук у журналі операцій.
- •4.5 Журнал проведень.
- •4.6. Відбір проведення.
- •4.7. Уведення і редагування операцій
- •4.8 Автоматичний розрахунок суми проведення.
- •4.9. Спеціальні режими проведення
- •Сервісні можливості.
- •Встановлення параметрів системи
- •Загальні параметри.
- •Установка параметрів інтерфейсу.
- •Параметри: текст.
- •Параметри: Бухгалтерія
- •5.6. Параметри операції.
- •5.7. Параметри: бухгалтерські підсумки.
1.8 Довідники
У програмі 1С: Бухгалтерія, довідники служать для зберігання умовно –постійної інформації, підтримки внутрішньофірмених або загальних класифікаторів. Також, довідники зазвичай використовуються для формування списків можливих значень субконто, тобто для організації аналітичного обліку. Використання довідників дозволяє ліквідувати неоднозначність при заповнені тих чи інших реквізитів документів або інших довідників. Наприклад, якщо у рахунку вимагається вводити найменування організації клієнта, вибір елемента із довідника клієнта дозволить уникнути помилкового введення найменування різними кінцевими користувачами.
Робота з довідниками може здійснюватись у двох режимах: режим проглядування і редагування і режим вибору елемента довідника.
Виклик довідника. Форму довідника можна викликати на екран через головне меню програми, натиснувши відповідну кнопку панелі інструментів. Якщо це не обумовлено інтерфейсом користувача, за “умовчуванням” виклик довідника на екран можна здійснити, вибравши пункт “Довідники” меню “Операції” головного меню програми. На екран буде виданий список існуючих у системі довідників. У цьому списку клавішами або мишкою слід вибрати найменування потрібного довідника, потім натиснути кнопку “Ок”. Вікно з вибраним довідником буде виведено на екран. Перш за все у заголовку вікна довідника видається назва довідника.
Якщо довідник є підпорядкований будь – якому іншому довіднику, то у заголовку вікна довідника після назви довідника видається у дужках найменування елемента або довідника вищого порядку і повідомлення “Не заданий елемент власник” якщо довідник – власник не відкритий або в ньому непозиціонований конкретний елемент. Вікно довідника, у загальному випадку, являє собою таблицю, набір граф якої, повністю визначається конкретною конфігурацією. Якщо це не змінено в конкретній конфігурації, таблиця має мінімум дві графи: код (1,2,3) і найменування елемента довідника (“Товари”, “Послуги” і т.д.).
Перегляд реквізитів довідника. При великій кількості реквізитів довідника, як правило, форма довідника побудована таким чином, щоби не відображати всі реквізити довідника і графи у його візуальному представленні форми. Інакше, таблиця була б надто широкою.
Якщо у процесі настроювання конфігурації задачі вказано, що єдиний спосіб редагування довідника – це “використання форми редагування елемента”, то для прогляду і редагування реквізитів довідника необхідно встановити курсор у рядок з потрібним елементом і натиснути клавішу “Enter”. На екран буде буде виданий діалог для редагування елемента довідника. Для закриття діалогу можете натиснути “Esс”.
Активна комірка. Одна комірка в таблиці довідника завжди виділена інверсним світлом і називається активною або поточною. Так само ми будемо називати рядок і стовпчик на перетині яких розміщена активна комірка. Для самого виділення ми будемо використовувати також назву “курсор”.
Перегляд довідника. Для проглядування довідника використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми. Рядки в довіднику можуть бути двох типів: елементи довідника і найменування груп довідника. Крім того, як елементи, так і групи можуть бути помічені на видалення, що відображається закресленими значками в крайній лівій колонці довідника. Заголовок групи дозволяє перейти до роботи з елементами, що входять до групи.
Р
озкрити
групу в довіднику, можна клацнувши двічі
мишкою на цьому значку ( ) у рядку таблиці
з назвою потрібної групи. У результаті
буде відкрито для перегляду вибрана
група. Цей значок ( ) зміниться на такий
( ). Назва цієї групи і всіх груп вищих
рівнів буде видана у перших рядках
таблиці.
Проглядування дерева груп. Дерево груп містить найменування груп довідника і дозволяє, по-перше, зручно розглядати структуру довідника і, по-друге, швидко переходити до елементів, що входять до конкретної групи довідника. Найменування довідника служить кореневим елементом дерева груп.
Д
ля
зручності роботи дерево груп має
можливість розкриватись і зжиматися.
Знак ( ) біля вітки вказує, що цю вітку
можна розкрити. Для цього достатньо
клацнути мишкою на знаку плюс. Вітка
відкриє для огляду наступний рівень, а
знак плюс зміниться на мінус ( ).Закрити
вітку дерева можна клацнувши мишкою на
знаку мінус.
З
міна
відносних розмірів дерева групи і
таблиці.
Якщо дерево груп і таблиці довідника
розміщені поряд або один над одним, , то
мишкою можна переміщувати, розташовану
між ними роздільну лінію. Для цього слід
помістити вказівник миші на роздільну
лінію, натиснути ліву клавішу миші,
перемістити роздільну лінію у необхідну
позицію і відпустити ліву клавішу миші.
