12. Захисник у кримінальному процесі, його права та обов’язки.

Захисник

Захисник — це учасник кримінального процесу, упов­новажений у передбаченому законом порядку здійснюва­ти захист прав і законних інтересів підозрюваних, обви­нувачених, підсудних, засуджених та виправданих і на­давати їм необхідну юридичну допомогу. Участь захисни­ка в кримінальному процесі дозволяє цим особам більш повно реалізувати своє право па захист.

Як захисники допускаються особи, які мають свідоцт­во про право на заняття адвокатською діяльністю в Ук­раїні, та інші фахівці у галузі права, які за законом ма­ють право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи у випадках і в порядку, пе­редбачених КПК. Захисниками можуть бути допущені близькі родичі обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, його опікуни або піклувальники.

Адвокатом може бути:

• громадянин України;

• який має вищу юридичну освіту;

• стаж роботи за спеціальністю юри­ста або помічника адвоката не менше двох років;

• склав кваліфікаційні іспити;

• одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України (ч. 1 ст. 2 Закону «Про адвокатуру»).

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка про водить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу (ст. 44 КПК).

Участь захисника обов'язкова:

— у справах осіб, які підозрюються або обвинувачу ються у вчиненні злочину, віком до 18 років (з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвину­вачення);

— у справах осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, сліпі, глухі та інші) не можуть самі реалізува­ти своє право па захист (з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встанов­лення цих вад);

— у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеть­ся судочинство (з моменту затримання особи чи пред'яв­лення їй обвинувачення);

— якщо санкція статті, за якою кваліфікується зло­чин, передбачає довічне ув'язнення (з моменту затри­мання особи чи пред'явлення їй обвинувачення);

— при провадженні про застосування примусових за­собів медичного характеру (з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби);

— при провадженні справи про застосування примусо­вих заходів виховного характсру (з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника) .

У суді апеляційної інстанції участь захисника у справах осіб, які обвинувачуються, віком до 18 років, є обов'язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого (ст. 45 КПК).

13. Суб’єкти, які сприяють у кримінальному судочинстві.

Свідок

Свідком у справі може бути кожна особа, якій відомі обставини, що стосуються справи. Свідок може бути допитаний про обставини, що підля­гають встановленню по даній справі, в тому числі про фак­ти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрю­ваного та його взаємовідносини з ними.

Не можуть бути доказами дані, що їх повідомив свідок, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базують­ся на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокуро­ром або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазна­чені місце і час та дати правдиві показання про відомі їй обставини в справі.

За дачу завідомо неправдивих показань і за відмову давати показання про відомі обставини в справі свідок несе кримінальну відповідальність.

Поняті

При провадженні слідчих дій (огляду місця події, об­шуку, виїмки, пред'явленні осіб і предметів для впізнан­ня, відтворенні обстановки та обставин події тощо) обо­в'язковою є присутність не менше двох понятих.

Понятими можуть бути будь-які особи, які не заінтере­совані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, пра­цівники органів дізнання і досудового слідства. Перед провадженням зазначених слідчих дій понятим необхідно роз'яснити їхні права та обов'язки.

Поняті мають право робити зауваження щодо правильності проведення обмірів, замірів, складання схем місця події тощо, що повинні бути занесені в протокол. Крім того, вони мають право на відшкодування витрат і виплату винагороди в зв'язку з участю в провадженні слідчих дій. Крім того, поняті зобов'язані бути присутніми під час провадження слідчих дій, а також по закінченні участі в вих завіряти своїм підписом в протоколах кінцеві резуль­тати слідчих дій.

За наявності відповідних підстав поняті мають право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України (п. 6 ст. 127 КПК).

Перекладач

Перекладач — це учасник кримінального процесу, який володіє мовою, якою провадиться судочинство, і мовою, якою володіє підозрюваний, обвинувачений, підсудний, і призначений особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) для перекладу слідчих і судо­вих дій, документів.

Судочинство в Україні провадиться українською мовою або мовою більшості населення певної місцевості.

Особам, що беруть участь у справі й не володіють мо­вою, якою провадиться судочинство, забезпечується пра­во робити заяви, давати показання, заявляти клопотання, знайомитися з усіма матеріалами справи, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача в порядку, встановленому КПК.

Слідчі й судові документи вручаються обвинуваченому в перекладі його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.

При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розуміє їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встанов­лені КПК для перекладача.

Якщо в розгляді справи бере участь перекладач, голо­вуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити по­трібний у судовому засіданні переклад і попереджає про відповідальність за ст. 384 КК України завідомо непра­вильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка (статті 19 і 285 КПК). Перекладач за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.

Спеціаліст

Це особа, яка володіє науковими, технічними та інши­ми спеціальними знаннями і навичками, і за викликом органа дізнання, слідчого, прокурора, судді (суду) надає їм допомогу в проведенні слідчих і судових дій.

Спеціаліст може залучатись при провадженні будь-яких слідчих чи судових дій, якщо виникає в цьому потреба для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи. Спеціаліст повинен бути не заінтересова­ний в результатах справи.

Виклик слідчим спеціаліста є обов'язковим для керівника підприємства, установи чи організації, де працює спеціаліст.

Експерт

Експерт — це особа, яка має необхідні спеціальні знан­ня для дачі висновку з питань, що досліджуються, і призначена особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею (судом) постановою (ухвалою) як експерт для провадження судової експертизи.

Експертиза призначається у разі, якщо для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання.

Як експерта може бути викликано будь-яку особу, що має необхідні знання для дачі висновку з питань, що до­сліджуються. Питання, які ставляться експертові, і його висновок по них не можуть виходити за межі спеціаль­них знань експерта.

Експерт дає висновок від свого імені й несе за нього особисту відповідальність. За необхідності в справі може бути призначено кількох експертів, які дають загальний висновок. Якщо експерти не дійшли згоди, то кожний з них складає свій висновок окремо.

Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але непого­дження з ним повинно бути мотивовано у відповідних по­станові, ухвалі, вироку.

Особа, яку призначено експертом, зобов'язана з'явити­ся за викликом і дати правильний висновок з поставле­них запитань.

Якщо питання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції або якщо надані йому матеріали не достатні для дачі висновку, експерт у письмовій формі повідомляє орган, що призначив експертизу, про немож­ливість дати висновок (статті 75, 77 КПК).

Секретар судового засідання

Секретар судового засідання — посадова особа суду, яка повинна бути незаінтересована в результатах справи, мати певний досвід роботи з комп'ютером, стенографування тощо.

Протокол судового засідання в суді першої та апеляцій­ної інстанцій веде секретар судового засідання.

Протокол судового засідання підписують головуючий і секретар судового засідання.

Протокол судового засідання повинен бути виготовле­ний не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгля­ду справи. Про виготовлення протоколу судового засідан­ня повідомляються учасники судового розгляду.

Повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувальної апаратури чи інших технічних засобів здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанці при розгляді справи по суті чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.

Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під його керівництвом інший пра­цівник суду.

Учасники судового розгляду мають право ознайомити­ся з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту.