- •Анотація
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •Історія росії доби середньовіччя і раннього нового часу
- •Оцінювання навчальної діяльності студента
- •Шкала оцінювання якості знань студентів:
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Русь у добу раннього середньовіччя
- •Руські землі та князівства у хіі – хііі ст. Удільна Русь
- •Руські землі як об’єкт міжнародної агресії
- •Програма курсу
- •Давньоруська держава та руські землі у період роздробленості
- •Культура домонгольської Русі
- •Початок політичної централізації Русі Передумови та особливості процесу утворення єдиної Російської держави
- •Утворення центрів «збирання» руських земель Об’єднання руських земель навколо Москви
- •Основні напрямки зовнішньої політики Русі
- •Завершення політичного об’єднання руських земель навколо Москви у другій половині хv ст.
- •Укріплення та розвиток Російської держави у XVI ст.
- •Російська культура хіv – хvi ст.
- •Росія на початку Нового часу – XVII ст.
- •Культура Росії у хvii ст.
- •Теми лекційних занять
- •Плани семінарських занять Заняття 1. Русь у другій третині хііі – на початку хіv ст. (2 год.)
- •Заняття 2. Куликовська битва і навала Тохтамиша (2 год.)
- •Заняття 3. Об’єднання князівств Північно-Східної Русі навколо Москви
- •Заняття 4. Епоха Івана Грозного – час реформ та посилення царського деспотизму (2 год.)
- •Заняття 5 – 6. Сму́тний час у Росії (4 год.)
- •Заняття 7. Зовнішня політика Росії у другій половині хvіі ст.
- •Самостійна робота
- •Література до курсу
Укріплення та розвиток Російської держави у XVI ст.
Росія у першій третині ХVІ ст.
Основні тенденції соціально-економічного розвитку Росії у першій третині XVI ст. «Московське царство». Територія і населення. Територіальне зростання держави в XVI ст. Укрупнення сільських поселень, вдосконалення землеробства. Поглиблення спеціалізації та диференціації ремісничого виробництва, розвиток сільської промисловості. Зростання міст. Основні тенденції у сфері оподаткування. Російське купецтво. Внутрішня та зовнішня торгівля. Світське та церковне феодальне вотчинне землеволодіння. Процеси централізації та розвиток помісної форми землеволодіння. Дворяни та діти боярські, їх служиле положення. Роль і структура Государева двора. Вплив ліквідації удільної системи на склад аристократії Московської держави. Розвиток місництва.
Система центрального і місцевого управління в Росії у першій третині XVI ст. Боярська дума: склад, повноваження, робота «боярських комісій». Роль Палацу та системи обласних палаців у першій третині XVI ст. Функції Скарбниці. Тенденція переходу від територіального до функціонального принципу. Складання приказної системи управління. Персонал приказів. Адміністративно-територіальний устрій Росії. Система кормлінь. Повноваження намісників и волостелей.
Духовні и ідеологічні течії в Московській державі у першій третині XVI ст. Новий етап суперечок іосифлян та некористолюбців (нестяжателів) з питання про церковно-монастирському землеволодінні. Вассіан Патрикєєв та Іосиф Волоцький. Розбіжності з приводу істинності православ’я у Константинополі після Флорентійської унії та падіння Візантійської імперії. Запрошення до Росії представників грецького духовенства. Діятельність Максима Грека. Позиція прибічників церковної унії (Нікола Булєв, Юрій Траханіот та ін.). Формулювання концепції «Москва – третій Рим» у творах Філофея. Підтримка світською владою іосифлянської церковної більшості, суд над Максимом Греком. Створення передумов для прояву кризових явищ у російській культурі другої половини XVI ст.
Зовнішня політика Росії у першій третині XVI ст. Завершення територіального об’єднання держави за Василія III. Приєднання Пскова і Рязані. Взаємовідносини з Великим князівством Литовським; боротьба за Смоленськ. Росія і Кримське ханство; похід Мухаммеда-Гірея на Москву 1521 р. Спроби Росії встановити протекторат над Казанським ханством. Взаємини з Ногайською Ордою.
Правління Івана ІV Васильовича (Грозного) (1547 – 1584 рр.)
Династична криза і політична боротьба у 30 – 40-х рр. XVI ст. Обставини складання заповіту Василія III. Склад боярської комісії, призначеної для опіки над малолітнім Іваном IV. Боротьба з претензіями на владу удільних князів Юрія Дмитровського та Андрія Старицького. Протистояння між М. Глинським та І. Овчиною-Оболенським. Протиріччя між боярськими угрупованнями після смерті Єлени Глинської, роль князів Шуйських у політичній боротьбі. Політичні та економічні підсумки боярського правління: губна реформа, грошова реформа, розширення помісної системи, еволюція государева двора. Вотчинне землеволодіння та помісна система.
Урядові реформи 1550-х рр. Московське повстання 1547 р. Слабкість особистої влади Івана IV. Склад «Вибраної ради». Усвідомлення необхідності реформ різними соціальними категоріями. Перший Земський собор 1549 р. Судебник 1550 р. Скасування кормлінь. Основи складання станово-представницької монархії. Створення стрілецького війська. Козацтво. Реформи 1550-х рр.: центрального і місцевого управління, військова, фінансова, судова, церковна.
Опричнина Івана IV. Боротьба з боярською опозицією. Політична криза 1553 р. Основні перешкоди для укріплення єдинодержавної влади Івана IV. Запровадження опричнини у 1565 р. Внутрішній устрій опричнини, соціальні категорії опричників. Похід на Новгород і Псков 1569 р. Розправа з удільним князем Володимиром Старицьким. Масові страти 1570 р. Занепад опричнини та її скасування (1570 – 1572 рр.). Вплив опричнини на політичний та економічний розвиток держави. Оцінка причин і наслідків опричнини у російській історіографії.
Церква і держава у XVI ст. Стоглавий Собор 1551 р.
Внутрішня політика Росії у 1584 – 1598 рр. Придворна політична боротьба у 80-х – 90-х рр. XVI ст. Опікунська рада за царя Федора Іоанновича. Піднесення Бориса Годунова. Питання про церковне землеволодіння. Запровадження патріаршества у Росії (1589 р.). Обставини обрання Бориса Годунова на царський престол: Земський собор 1598 г. Заходи уряду із закріпачення селянства: запровадження «заповідних» літ та «урочних» літ.
Зовнішня політика Росії 1533 – 1605 рр. Казанські походи. Приєднання Казанського ханства, Астраханського ханства, Ногайської орди, частини Башкирії. Лівонська війна (1558 – 1583 рр.): причини, хід воєнних дій, умови мирних договорів з Річчю Посполитою та Швецією. Освоєння Сибіру. Спроба подолання бар’єру на шляху до Балтики: анти шведські воєнні походи 1590, 1592 рр. Тявзинський мирний договір зі Швецією 1595 р. «Західницька» орієнтація Бориса Годунова: пошук союзників у Європі.
