4. Зовнішнє середовище менеджменту (умови господарювання).

Успіх організацій, головним чином, залежить від сил зовнішніх відносно організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні. Охарактеризуємо зовнішнє середовище та чинники, що мають найважливіше значення для ке­рівництва організацією.

Зовнішнє середовище – це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства (фірми) і непідвладні апаратові управління.

Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу.

Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, ор­гани державного регулювання, власники підприємств і ділові партне­ри, інвестори, маркетингові посередники, контактні аудиторії, проф­спілки, масс медіа, аудитори та ін.

Неконтрольовані фактори розвитку підприємства впливають на поведінку виробника на ринку. Такі фактори відстежуються і вив­чається динаміка їх розвитку з метою пристосування до умов, спричи­нених неконтрольованими факторами.

Слід відзначити, що в науковій літературі по-різному визнача­ються неконтрольовані фактори, існують розбіжності в їх кількості та назві. Подаємо деякі з таких класифікацій (типологій):

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика неконтрольованих факторів конкурентного середовища

ЕвансДж., Берман Б.	КотлерФ.	Портер М.	РуД; СульєД.	Абрамова Г.П.
1. Споживачі 2. Конкуренція 3. Уряд 4. Економіка 5. Технологія 6.Незалежні засоби масової інформації	1. Клієнтура 2. Конкуренти 3Постачальники 4.Маркетингові посередники 5.Контактні аудиторії	1. Споживачі 2. Конкуренти 3.Поява нових конкурентів 4. Постачальники 5. Поява нових товарівзамінників	1. Споживачі 2. Конкуренти 3. Держава 4. Інвестори 5.Товаризамінники 6.Потенційні учасники 7. Постачальники	1. Споживачі 2.Вибір цільового ринку 3. Конкуренція 4.Витрати виробництва 5. Уряд 6.Стан економіки

З наведених даних видно, що різні автори однозначно назива­ють лише два неконтрольованих чинники – споживачів і конкурентів, далі йдуть такі фактори, як споживачі і держава (у трьох авторів), нові то­вари, потенційні конкуренти та стан економіки (у двох авторів), а решта факторів поодинці зустрічається в ок­ремих авторів. Розбіжність у кількості неконтрольованих факторів конку­рентного середовища свідчить про складність аналізу такого явища і не­однозначність поглядів дослідників на проблему його вирішення.

Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспек­тиви розвитку, сприятливі чи не зовсім тенденції, проблеми, пастки, кон'юнктуру ринку тощо; його вплив відчувається згодом, з плином часу, воно лише визначає напрями процесів у економіці, формує за­гальні тенденції розвитку галузі на віддалену перспективу. Сюди на­лежать політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та стосунки з місцевим населенням, вплив групових інтересів, деякі макроекономічні явища (зокрема інфляцію, кризу над­виробництва, безробіття та ін.). Існують також інші сили, що вимага­ють врахування їх впливу на діяльність фірми.

Узагальнимо їх думки за допомогою схеми:

За визначенням Джеральда Белла: "Зовнішнє середовище орга­нізації містить такі елементи як споживачі, конкуренти, урядові уста­нови, постачальники, фінансові організації та джерела трудових ре­сурсів, активні (потенційно активні) щодо операцій організації."

Характеристики зовнішнього середовища:

1. Взаємозв'язок чинників зовнішнього середовища - це рівень сили (ступінь залежності), з якою зміна одного чинника діє на іншу (його пи­тома вага).

2. Під складністю зовнішнього середовища слід розуміти кількість фак­торів, на які організація повинна реагувати, а також рівень ва­ріативності кожного фактора.

3. Рухливість середовища - це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні організації.

4. Невизначеність зовнішнього середовища - відносна кількість інфор­мації про середовище і впевненість у її достовірності.