- •Практичне заняття №1 Розрахунок фундаментів під бурове обладнання
- •Теоретична частина
- •Приклад розрахунку фундаментів бурових веж
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №4 Вибір типу бурової вежі і розрахунок навантажень, які діють на вежу. Визначення діаметра відтяжок для кріплення вежі
- •Теоретична частина
- •Задача 1. Провести кінематичний розрахунок бурової лебідки у2-5-5.
- •Задача 2. Розрахувати вантажопідйомність бурової лебідки у-2-5-5 на кожній швидкості.
- •Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №7 Розрахунок кінематичних параметрів підйомного комплексу бурової установки
- •Теоретична частина
- •Задача 3. Визначити виграш у часі при спо з комплексом механізмів асп–3м у процесі буріння свердловини, якщо прийняти, що потрібно зробити 25 рейсів для заміни долота при постійній проходці на долото.
- •Розрахунок плашкових превенторів
- •Корпус превентора
- •Гідравлічний циліндр
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
Розрахунок плашкових превенторів
У плашковому превенторі перш за все розраховують корпус, його кришку, гідравлічний циліндр, укладиші плашки, основні деталі, від правильного вибору розмірів яких залежать габаритні розміри всього превентора, його працездатність і надійність у роботі. Крім того, розраховують окремі елементи і деталі превентора, наприклад вушко корпусу, шпильки фланця корпусу, болти вушок, гвинти кришки корпусу, кришку циліндра і т.д.
Корпус превентора
Корпус плашкового превентора являє собою складну виливку з гладкими або оребреними зовні стінками (див. рисунок 8.2). Корпус розглядають як «оболонку» 2, що має ребра жорсткості 3, фланці 5 на кінцях для кріплення кришок 4 і фланці 1, сполучені з бічною поверхнею оболонки через горловину.
Рисунок 8.2 – Елементи конструкції корпусу плашкового превентора:
1 – фланець; 2 – оболонка; 3 – ребра жорсткості; 4 – кришка; 5 – фланець
При дослідженнях превентора була визначена гранична відстань між його ребрами. Одночасно встановлено, що зменшення металоємності за рахунок оребреної конструкції корпусу превентора значною мірою залежить від величини проходів і тиску. Так, якщо у превенторів, розрахованих на робочий тиск 14, 21 і 35 МПа, маса корпусу при його оребренні зменшується, то для превенторів на робочий тиск 70 і 105 МПа вона практично не змінюється. Іншими словами, корпус превенторів, розрахованих на робочий тиск 70 МПа і більше, вигідніше проектувати з гладкою зовнішньою поверхнею. Гладкий корпус такого превентора є литою коробкою з вертикальним прохідним отвором відповідного діаметра і горизонтальним прямокутним отвором під плашки. Стінки корпусу розраховують як прямокутні пластини, затиснені з двох протилежних сторін, що спираються на дві інші.
Навантаження, створене тиском середовища, рівномірно розподілено по всій площі стінки.
Прогин у центрі пластини підраховують за формулою
f=c1
, (8.1)
де h – товщина пластини;
а, – сторона пластини;
Е – модуль пружності матеріалу при розтягуванні, МПа, приймаємо Е=2∙105 МПа;
с1 – коефіцієнт, що залежать від відношення а/b сторін, приймаємо с1=0,1383;
рв – тиск випробування превентора (при робочих тисках превенторів до 50 МПа тиск випробування приймати в 2 рази більшим від робочого, а при робочих тисках більше ніж 50 МПа – у 1,5 разу більшим від робочого).
Максимальна згинальна сила в центрі опори
Ру=-с2×рв×а2, (8.2)
де с2 – коефіцієнт, що залежать від відношення а/b сторін, приймаємо с2=0,1250.
Напруження вигину
σз=
. (8.3)
Знак “мінус” указує, що розтягнутими є зовнішні волокна.
Після підрахунку розтягуючого напруження за формулою
σр=
,
МПа, (8.4)
де R – навантаження, що розтягує передню стінку, Н
R=рв∙F, (8.5)
F=h·b – площа поперечного перерізу стінки
і визначення максимального нормального напруження
σн=σз+σр (8.6)
підраховують коефіцієнт запасу міцності за межею текучості
(8.7)
де σТ=550 МПа – для сталі 35ХМЛ.
