11.1.4. Екологічний маркетинг на підприємстві.

За Ф. Котлером, маркетинг - це вид людської діяльності, спря­мований на задоволення потреб і запитів споживачів шляхом обміну. Це визначення можна деталізувати та­ким чином: маркетинг - комплекс заходів, спрямованих на визначення та аналіз факторів, які впливають на процеси про­сування товарів від виробника до споживачів, і урахування їх у виробничо-збутовій діяльності підприємств з метою забезпечен­ня умов тривалого виживання і розвитку на ринку.

Серед концепцій розвитку підприємства останнім часом осо­бливої актуальності набуває концепція соціально-етичного мар­кетингу, її сутність - виявлення потреб і запитів споживачів і задоволення їх більш ефективними, ніж конкуренти, способами при одночасному зростанні добробуту суспільства в цілому.

Концепція соціально-етичного маркетингу лежить у руслі концепції стійкого розвитку, її дотримання дозволяє гармонізу­вати інтереси товаровиробників (прибуток), споживачів (задо­волення потреб) і суспільства в цілому (стійкий еколого-соціально-економічний розвиток). Із цієї концепції виникла конце­пція екологічного маркетингу, яку можна сформулювати та­ким чином: орієнтація виробництва і збуту на задоволення еколого-орієнтованих потреб і запитів споживачів, створення і стимулювання попиту на екологічні товари (вироби чи по­слуги ), економічно ефективні і екологічно безпечні у виробництві і споживанні. Основними категоріями екологічного маркетингу є екологічні потреби і екологічні товари, які спроможні задово­льняти ці потреби.

Під екологічними потребами споживачів (суспільства в ці­лому) слід розуміти ті потреби, задоволення яких не чинить екодеструктивного впливу на споживачів, середовище їх існу­вання та життєдіяльності і сприяє екологізації довкілля.

До екологічних товарів відносять ті, що є економічно ефек­тивними і екологічно безпечними при їх виробництві, спожи­ванні й утилізації.

Головним завданням екологічного маркетингу є формуван­ня ринку екологічних товарів з метою розв'язання суперечнос­тей між економічним розвитком і необхідністю збереження та поліпшення якості довкілля. Основні напрямки формування і розвитку ринку екологічних товарів в Україні зображені на рис. 11.7.

1. Виробництво продуктів харчування

1.2. Переробка промислових відходів

2.1. Технології виробництва продуктів харчування

2.2. Розробка нових і вдосконалення існуючих технологій для хімічної промисловості

2.3. Інформатизація виробництва і збуту

2.4. Використання нетрадиційних джерел енергії

2.5. Переробка відходів

Рис.11.7. Напріяки розвитку ринку екологічних товарів

Екологічні потреби.

Еволюція екологічних потреб проходить три основні стадії (рис. 11.8).

1. Виробництво і застосування засобів захисту навколишнього

середовища від процесів його порушення (забруднення)

2. Заміна екологічно несприятливих виробів і послуг екологічно більш досконалими чи такими, що сприяють зниженню матеріало- та енергоємності

3. Виробництво і споживання виробів і послуг, які сприяють

підтриманню стійкого розвитку систем

Рис.11.8. Еволюція екологічних потреб

Потреби першої групи мотивуються необхідністю призупи­нити процеси безпрецендетно високого ступеня забруднення довкілля, в основному внаслідок техногенного та антропогенно­го впливу, які вже спричинили екологічні катастрофи в ряді регіонів світу. Так, фактичне знищення Аральського моря, ава­рія на Чорнобильській АЕС, надзвичайно масштабні повені в Західній Європі тощо можуть призвести до глобальної екологіч­ної катастрофи, яка поставить під загрозу існування людської цивілізації. Ці потреби є реальними для населення більшості країн світу, однак далеко не всі згодні (чи спроможні) платити за їх задоволення. Тобто відсоток потреб, що перейшли в кате­горію запитів (потреби, підкріплені купівельною спроможністю споживачів), є значно меншим. Очевидно, їх слід стимулювати як на рівні окремих держав і регіонів, так і на міжнародному рівні, в основному економічно і законодавчо, а також застосову­ючи методи екологічно орієнтованої пропаганди.

Потреби другої групи мотивуються, в основному, суто еко­номічними інтересами: економія матеріальних і енергетичних ресурсів, застосування безвідходних технологій, заміна «бруд­них технологій» на «екологічно чисті» тощо. Однак ці мотиви діють тільки у випадку створення відповідних економічних, правових, суспільних умов. А це можливо тільки на певному етапі соціально-економічного розвитку, коли в основному задо­волені потреби першої групи. Формування потреб другої групи може йти прискореними темпами, коли для цього є відповідні, насамперед зовнішні, умови. Наприклад, енергетична криза 70-х років, викликана політикою країн ОПЕК, спричинила різке зро­стання потреб економічно розвинених країн в енергозберігаю­чих технологіях. До цього також може привести зростання сту­пеня відкритості національних економік, оскільки це супрово­джується загостренням конкурентної боротьби, а виграють її ті, хто забезпечує більш ефективне задоволення потреб спожива­чів. Наприклад, менш енерговитратні електропобутові прилади забезпечують економію коштів їх споживачам, споживання еко­логічно чистих продуктів харчування зменшує витрати на ліки і сприяє збереженню здоров'я.

Потреби третьої групи почали проявлятися досить давно, однак тільки в останнє десятиріччя у зв'язку з формуванням концепції сталого розвитку та її визнанням їх стали формувати цілеспрямовано.

Отже, сучасний стан соціально-економічного розвитку хара­ктеризується зростанням екологічних потреб першої групи, роз­витком потреб другої групи і початком формування третьої.

Екологічні товари.

До екологічних товарів слід відносити екологічно нейтральні та екологічно спрямовані товари. Екологічно нейтральні - това­ри, виробництво і споживання яких не руйнує довкілля. Еколо­гічно спрямовані - товари, виробництво і споживання яких вносить позитивні зміни в довкілля.

Виробництво екологічних товарів (виробів і послуг - еколо­гічне підприємництво) розвивається переважно за такими на­прямками:

• виготовлення, установка й експлуатація природоохоронних (очисних)споруд;

• розробка та впровадження екологічно чистих технологій;

• переробка, транспортування і поховання відходів, ліквіда­ція токсичних відходів;

• торгівля екологічними технологіями, продуктами й відхо­дами;

• енергозбереження;

• збереження земельних ресурсів;

• виробництво екологічно чистих продуктів харчування; екоаудит і екоекспертиза;

• водний, повітряний контроль;

• екологічне кредитування і страхування;

• природоохоронна пропаганда й освіта;

• екотуризм;

• екологічна медицина та професійна безпека;

• інформаційні технології;

• життєохоронні системи;

• підтримання рівноваги екосистем.

Нова екологічна продукція розробляється і випускається переважно в таких секторах вітчизняної економіки: виробництво і переробка нафти і газу, машинобу­дування і металообробка, хімічна промисловість, чорна металур­гія, виробництво будматеріалів, виробництво енергії, транспорт; точне устаткування, легка промисловість, харчова промисло­вість, деревообробна промисловість, друкарські послуги, еколо­гічні послуги. Існує малоосвоєний вітчизняними товаровироб­никами, але дуже важливий для здоров'я людей сектор ринку екологічних товарів для побуту - меблів, електропобутових при­ладів, шпалер, покриття підлоги, дитячих іграшок і т.д., але в останні роки ситуація дещо покращується.

Слід зазначити, що екологічні товари (як вироби, так і по­слуги) у своїй більшості є новими для вітчизняних виробників, тобто новаційними. Оскільки попит на них є, і він зростає, то нерозумно було б не скористатися з цього становища. Відповід­но до концепції маркетингу, пошук ідей нових товарів, у тому числі екологічних, має ґрунтуватися, насамперед, на результа­тах аналізу потреб і запитів споживачів. Однак пошуку ідей новацій властива певна специфіка ринкових досліджень.

Ця специфіка полягає в тому, що розробка новацій (особли­во тих, що базуються на новітніх досягненнях науки і техніки, результатах фундаментальних досліджень і відкриттів) у бага­тьох випадках пов'язана зі створенням товарів, які раніше про­сто не мали аналогів.

Природно, традиційні методи пошуку ідей такого роду еко­логічних інновацій на базі аналізу потреб і запитів споживачів не можуть бути застосовані для новацій другого виду.

У цьому випадку використовують такі специфічні методи, як:

• прогнозування майбутніх потреб і запитів споживачів, змі­ни мотивації їхньої поведінки;

• ситуаційне та імітаційне моделювання поведінки спожива­чів у сьогоденні і майбутньому;

• аналіз тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, зміни технологічної, економічної, соціальної, політичної, культу­рної, правової, екологічної та інших складових середовища господарювання.

Стимулювання екологічного попиту

З огляду на реалії сучасної ринкової економіки, коли більшу свободу вибору мають споживачі, а виробники орієнтують свою діяльність на задоволення їхніх потреб і запитів, більш ваго­мою є мотивація споживання нової (у тому числі екологічної) продукції. У таблиці 11.2 представлені типи мотивації.

Таблиця 11.2

Мотиви споживання екологічних товарів (виробів і послуг)

Тип мотивації	Приклад мотивації споживання
Раціональні мотиви	якість економічність експлуатаційні параметри збереження здоров'я, лікувальні властивості …
Емоційні мотиви	стиль життя (вживання тільки натуральних продуктів) почуття страху (придбання фільтру для питної води, щоб запобігти утворенню каменів у нирках) …
Моральні мотиви	збереження природного середовища (екологічність товару на всіх стадіях життєвого циклу) …

.За силою впливу їх можна ранжирувати таким чином: раціональні, емоційні, моральні (вони є дієвими, перш за все, в економічно розвинених країнах з високим рівнем «якості життя», тобто там, де економічні проблеми суспільства в основному розв'я­зані). У вітчизняних умовах слід зосередитися на раціональних мотивах, не залишаючи поза увагою емоційні та моральні.

Для стимулювання попиту на екологічні товари застосову­ють рекламу, пропаганду, стимулювання збуту, особистий про­даж, тобто традиційні складові комплексу маркетингового сти­мулювання. Однак їх застосування має певні особливості.

Реклама. Просувати екологічну продукцію на ринку слід з урахуванням ряду вимог:

• слід детально інформувати споживачів про особливості еко­логічних товарів;

• слід об'єктивно обґрунтовувати достатньо високий рівень цін, який більшість споживачів сприймає як надто високий, пояснювати вигоди, які отримають споживачі, придбавши екологічні товари;

• необхідно проводити диференціацію стимулювальних захо­дів відповідно до специфіки цільових сегментів з метою ура­хування особливостей запитів різних груп споживачів.

Рекламу доцільно подавати у вигляді порівняльної, зістав­ляючи звичайні товари і екологічні. Слід наголошувати не тіль­ки на прямій економічній доцільності споживання екологічної продукції, а й на побічних ефектах: її виробництво і утилізація не завдають шкоди довкіллю, вона сприяє збереженню здоров'я виробників і споживачів, підвищенню якості життя тощо.

Пропаганда (паблісіті) спрямована на прямо не оплачува­не поширення позитивної інформації про товари та їх виробни­ків (продавців), зокрема: екологічність товарів і їх виробницт­ва, участь товаровиробника в екологічних програмах і акціях місцевого, регіонального, державного і міжнародного рівня, до­тримання екологічних стандартів і т.д. Ця інформація, особли­во якщо вона надається з незалежних джерел, наприклад, огля­дових статей відомих фахівців, політиків, артистів, спортсме­нів тощо, сприймається як більш достовірна, ніж пряма рекла­ма і викликає більшу довіру споживачів.

Паблік рилейшнз - система підтримання зв'язків із спіль­нотою: пресою, органами державного, регіонального і місцевого рівнів, суспільними організаціями і широким загалом. Дозво­ляє доносити до фактичних і потенційних споживачів ідею про те, що виробник (продавець) екологічних товарів працює не тіль­ки заради прибутку, а в інтересах усього суспільства, сприяючи переходу до екологічно збалансованого сталого розвитку.

Пропаганда цієї ідеї здійснюється за допомогою прес-конфе­ренцій, презентацій, міжнародних екологічних програм, впро­вадження безвідходної екологічно чистої технології, поліпшен­ня умов праці на підприємстві. Крім цього, до паблік рилейшнз відносять: ювілеї з нагоди знаменних дат в історії товаровироб­ника, спонсорство спортивних, екологічних, освітніх, культур­них та інших заходів.

Особистий продаж. Під час особистих контактів продавця і покупця можна детально пояснити відмінності екологічної про­дукції, розвіяти сумніви покупця, врахувати при цьому особис­тість покупця і вибрати відповідний стиль спілкування. Це дуже дієвий захід для просування технічно складної чи високовартісної продукції.

Стимулювання збуту. До нього відносять: надання знижок чи певних пільг, кредитування, лізинг дорогих виробів, надан­ня безоплатних зразків виробів, лотереї, конкурси і т.ін., тобто заходи, які спрямовані на споживача чи продавця (посередни­ка) і повною мірою можуть використовуватися для стимулю­вання попиту на екологічну продукцію.

Звичайно зазначені складові комплексу маркетингового сти­мулювання застосовують не окремо, а в комплексі, залежно від специфіки товару, ринку, умов господарювання тощо.