- •Заняття 1, 2 Екологічна рівновага на урбанізованих територіях
- •Завдання для самостійної роботи
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні питання:
- •Методика визначення зон регіональної системи розселення
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Рекомендована література
- •Заняття 7 Екологічна ефективність розроблених природоохоронних заходів
- •Контрольні питання:
- •Приклад
- •Завдання для самостійної роботи
- •Контрольні питання:
- •Рекомендована література
Приклад
Розглянемо на прикладі визначення зон регіональної системи розселення району. Встановлення розмірів територій, які включають до урбанізованого природокористування, є зворотним завданням оцінки екологічної рівноваги території розселення.
Метою розрахунку є визначення розмірів територій, які включають до системи розселення.
В даному прикладі система розселення складається з міста-центру і його супутника, для яких, відповідно, визначені чисельність населення = 750 тис. осіб і = 225 тис. осіб. У завданні для самостійної роботи система розселення має таку ж структуру.
1. Визначаємо зону обмеженого розвитку.
Відстань від центру системи міста до зовнішньої границі зони обмеженого розвитку визначаємо по формулі (5.1):
Тут = 8,0 км2/тис. осіб; = 6; = 10 %; = 1,5; = 1,5; = 1,2, вважаючи, що населення міста-центру і міста супутника знаходитися в зоні радіусом 50 км, тоді щільність населення в цій зоні складає 1000(750 + 225)/(3,14 ∙ 502) = 124 осіб/км2.
У
першому наближенні площу зони обмеженого
розвитку визначаємо як площу круга,
зовнішня границя якого має радіус
,
по формулі (5.2):
2. Визначаємо зону найбільшої господарської активності по формулі (5.3):
Тут чисельність населення регіональної системи розселення визначена як сума числа жителів міста-центру і супутника по формулі (5.4):
тис. осіб.
3. Визначаємо зону екологічної рівноваги.
Територія системи розселення складається із зон найбільшої господарської активності і екологічної рівноваги. Для визначення зони екологічної рівноваги необхідно розрахувати її окремі значення по кожному екологічному чиннику за формулою (5.5):
Тут = 47100 км2. Екологічні чинники позначені індексами і відповідають порядку розгляду в методиці визначення ДЄТ:
1.
= 2100 туп/(тис. осіб · рік)
и
=
5,63 · 106 туп/рік;
2.
= 4800 т/(тис. осіб · рік)
и
= 3,2 · 106 т/рік;
3.
= 4000 т/(тис. осіб · рік)
и
= 3,86 · 106 т/рік;
4.
= 2100 м3/(тис. осіб · рік)
и
=
5,18· 105 м3/добу.
За
принципом лімітуючого чинника вибираємо
найбільше значення зони екологічної
рівноваги, тобто
,
яке, приблизно, в 3,4 рази менше території
України, що дорівнює близько 1/3 всієї
території. В даному випадку чинник по
наявності ресурсів поверхневих вод не
можна прив’язувати до території,
оскільки він втрачає сенс і з аналізу
має бути виключений.
У практиці складно строго дотримуватися принципу лімітуючого чинника, тому актуальним (практично застосовним) буде середнє значення зони екологічної рівноваги. Тоді середнє значення зони екологічної рівноваги визначаємо для трьох чинників:
(5.6)
4. Загальна розрахункова площа території, на якій забезпечується екологічна рівновага, визначається як сума розрахованих значення зон регіональної системи розселення по формулі
(5.7)
що перевищує площу території району (54,6 > 47,1 тис. км2).
5. Ширину буферної зони приймемо рівною 100 км.
6. Для графічного зображення зон визначимо їх зовнішні границі.
Радіус зовнішньої границі зони обмеженого розвитку
= 62 км.
Радіус зовнішньої границі зони найбільшої господарської активності
(5.8)
Радіус зовнішньої границі зони екологічної рівноваги
(5.9)
Зовнішня
границя буферної зони
=
131,9 + 100 = 231,9 км.
Графічне зображення зон регіональної системи розселення представлено на рис. 5.3.
