5. Уніфікація колізійних норм.
Уніфікація
(unie
facere
- робити єдиним) МПрП права - це процес
створення та прийняття однакових, тобто
уніфікованих норм у державах з відмінними
правопорядками.
На
першому етапі
досягається угода між державами з
приводу однакового регулювання визначених
відносин, оформлюваних міжнародним
договором, у якому містяться правові
норми, призначені для регулювання цих
відносин. На першій стадії створюється
комплекс відповідних правових норм у
формі міжнародного договору і держави
беруть на себе міжнародно-правові
зобов’язання забезпечити їхнє
застосування.
Друга
стадія зв’язана
зі сприйняттям міжнародно-правових
норм національним правом. У результаті
в національному праві різних держав
з’являються уніфіковані норми, тобто
однакові, що цілком збігаються по змісту.
Ці норми мають силу національного права,
що включає і відповідають національно-правовій
системі, а також їхнього примусового
виконання. Сприйняття міжнародно-правових
норм національним правом називається
або трансформацією або національною
імплементацією. Обидві стадії
передбачаються тими правовими формами,
що притаманна двом правовим системам:
по-перше,
міжнародно-правовим договором, по-друге,
національно-правовими актами (законами
і підзаконними актами).
Уніфіковані
норми можна поділити за такими критеріями:
*
За предметом правового регулювання:
уніфіковані
матеріальні норми, зміст цієї уніфікації
полягає в тому, що правовідносини
регулюються безпосередньо юридичними
нормами тобто нема потреби у відсиланні
до права іноземної держави,
уніфіковані
процесуальні норми,
уніфіковані
колізійні норми,
змішана
уніфікація;
*
За характером дії поділяють:
імперативні;
диспозитивні.
Уніфікації
бувають:
Універсальні,
багатосторонні
- (Наприклад, Варшавська конвенція про
перевезення);
Регіональні,
локальні
– (Наприклад, Мінська конвенція про
правову допомогу у цивільних, кримінальних
і сімейних правовідносинах, 1993 року);
Двосторонні
– угоди, які укладаються між двома
державами з питань урегулювання
правовідносин з спірних питань.
