- •1. Поняття про електричні сигнали та їх характеристики. Передаточні, перехідні та імпульсні ф-ії елементів.
- •2. Форми представлення електричних сигналів.
- •Електронний підсилювач. Основні поняття та визначення.
- •Класифікація підсилювачів.
- •5. Параметри та характеристики підсилювачів
- •6. Спотворення в підсилювачах
- •7. Класи підсилювачів:
- •8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
- •10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
- •11. Термостабілізація режиму роботи
- •12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
- •13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
- •14. Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі по схемі з сб.
- •17. Фазоінверсний каскад
- •15. 16 Підсилювальні каскади на польових транзисторах. (самостійно)
- •18. Багатокаскадні підсилювачі. Загальні відомості
- •19. Міжкаскадні зв'язки в підсилювачах.
- •Каскади з безпосереднім зв’язком.
- •Резисторні каскади роздільними конденсаторами .
- •Трансформаторні каскади.
- •20. Вихідні каскади підсилювачів.
- •21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
- •22. Однотактні вихідні каскади.
- •23. Двотактні вихідні каскади. Загальні відомості.
- •24. Трансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •25. Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •26. Вихідні каскади на складових транзисторах.
- •27. Широкосмугові підсилювачі (імпульсні підсилювачі)
- •28. Вибіркові підсилювачі
- •29. Підсилювачі постійного струму
- •30. Підсилювачі з безпосереднім зв’язком (однотактні підсилювачі).
- •31. Диференційні підсилювачі.
- •32. Підсилювачі з перетворенням.
- •33. Підсилювачі класу «д».
- •34. Інвертуючий модулятор.
- •35. Неінвертуючий модулятор.
- •36. Підсилювач імпульсів
- •37. Ключовий підсилювач потужності.
- •38. Фільтр нижніх частот.
- •39. Однотактний підсилювач класу ad.
- •40. Двухтактний підсилювач класу ad
- •Підсилювачі середнього струму
21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
2) Нелінійні спотворення підсилювача зазвичай оцінюють використовуючи наскрізну динамічну характеристику (ДХ) вихідного каскаду. Наскрізна ДХ на біполярному транзисторі будується за допомогою статистичних вихідних в динамічної вхідної ВАХ транзистора.
В
точках пересічення вихідних ВАХ з
навантажувальною прямою для змінного
струму встановлюється залежність
вхідного струму від вихідного. Потім
за допомогою динамічної вхідної ВАХ
визначається значення вхідної напруги
по знайденим значенням
і визначається значення е.р.с. генератора
з внутрішнім опором
:
За внутрішній опір генератора приймають опір між вихідними клемами попереднього каскаду.
Залежність
і являється наскрізною динамічною
характеристикою каскаду.
Рівень нелінійних спотворень
каскаду знаходиться за допомогою
наскрізної ДХ. На вхід каскаду подається
синусоїдальна е.р.с. по наскрізній ДХ,
визначається форма колектора струму
.
При розкладанні функції, яка описує
колекторний струм в ряд Фур’є, знаходять
амплітуди першої і вищої гармонік.
Коефіцієнт гармонік розраховується за
формулою:
Оскільки дійсна наскрізна
динамічна характеристика дещо
відрізняється від побудованої, результат
оцінки
являється наближеним.
Для наближеної оцінки здійснюється слідуючий підхід, наскрізна ДХ при відсутності різких зломів представляється у вигляді степеневого ряду з чотирма членами:
Так як е.р.с. синусоїдальна.
Задаючи послідовно
значення 0,
,
,
,
можемо записати 5 рівнянь з 5-и невідомими
точками
(1)
Значення струмів
і
визначається по наскрізній ДХ для
значень е.р.с.:
.
Вирішивши систему рівнянь (1) отримаємо слідуючі значення:
Введемо позначення:
;
;
Коефіцієнти 2-ї і 3-ї гармонік як найзначніші вираховуються за формулами:
Результуючий коефіцієнт гармонік:
Проектуючи потужний вихідний
каскад підсилювача треба так підбирати
і
,
щоб їх оптимальні відношення спостерігались
для максимальної амплітуди вихідного
струму цього каскаду. Це дозволить
забезпечити мінімальні нелінійні
спотворення навіть при максимальній
амплітуді підсинюваного сигналу.
22. Однотактні вихідні каскади.
Принципова відмінність між однотактним вихідним каскадом і каскадом попереднього підсилення заключається не в схемотехніці, а в режимах їх роботи. В цих каскадах частіше всього застосовуються трансформаторні вихідні ланцюги, а транзистор вмикається по схемі зі СЕ. Максимальна неспотворена потужність досягає лише долів вата. Це пояснюється тим, що сигнал, підсилений каскадами ПУ досягає великого рівня, що приводить до захоплення нелінійних ділянок ВАХ ПЕ вихідного каскаду.
Принципова схема трансформаторного вихідного каскаду має вигляд:
Особливістю потужного вихідного каскаду являється те, що параметри цього каскаду найзручніше визначати графоаналітичним методом.
Режим роботи ПЕ – режим А.
Діаграма роботи біполярного транзистора в режимі А:
Для забезпечення найменших спотворень параметри схеми визначають з використанням характеристик ПЕ, тобто будують наскрізну динамічну характеристику, на якій вибирають найбільш лінійну ділянку. Розрахунки проводять по приведеним раніше формулам.
Для отримання від каскаду найбільшої потужності, точку спокою А вибирають наступним чином:
(із довідника)
Так як коефіцієнти використання напруги і струму для цієї схеми ввімкнення ПЕ матимуть наступний вигляд:
і
З графіків видно, що ці коефіцієнти менші 1.
для біполярного транзистора визначається
наступним чином:
Залишається підвищення
потужності за рахунок струму спокою
.
Але це збільшення обмежується потужністю,
що розсіюється на колекторі транзистора,
який повинен бути меншим
.
В результаті струм спокою:
Останній вираз для і дозволяє вибрати точку спокою А, через яку проводиться навантажувальна пряма для змінного струму, яка забезпечує задану змінну потужність в вихідному ланцюзі:
споживана потужність від джерела живлення:
тоді ККД каскаду В класі А:
При використанні такого
каскаду в каналах радіомовлення ККД
складає лише 4% (найбільший недолік). Для
підсилення сигналів постійного рівня
ККД
45%.
Низький ККД пояснюється тим, амплітуди струму і напруги залежать від рівня вхідного сигналу і ККД пропорційний квадрату вхідного сигналу.
По значенню змінної потужності
вибирається транзистор з максимально
допустимою потужністю розсіювання, яка
дорівнює:
Зазвичай визначається по довідниковим даним з врахуванням температури довколишнього середовища і системи тепловода (радіатора).
Так як навантаження
підключається через трансформатор
доводиться враховувати для визначення
потужність
необхідну на навантаженні
і ККД трансформатора:
В зв’язку з низьким ККД режим А в кінцевих каскадах великої потужності не використовується. Він використовується, коли потрібно отримати малий рівень нелінійних спотворень.
