Карта самостійної роботи слухача з дисципліни “Політика та управління ”

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання		Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
				денна ф.н.	вечірньо-заочна ф.н.	заочна ф.н.	заочно-дист. ф.н.
1.Обов’язкові завдання
Систематичність та активність роботи на практичних заняттях
1.1.Підготовка до практичних занять		Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Активна участь у практичних заняттях	1	1	1	1
Виконання модульних (контрольних) завдань
1.2.Підготовка до обов’язкових модульних завдань		Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Перевірка результатів виконання обов’язкових модульних завдань	1	1	1	1
Виконання завдань для самостійного опрацювання
1.3. Виконання завдання дослідницького характеру за обраною тематикою на основі статистичних матеріалів, наданих кафедрою		Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Перевірка правильності виконання завдань	1	1	1	1
Разом балів за обов’язкові види СРС
2. Вибіркові завдання
2.1. Критичний огляд наукових публікацій за обраною тематикою		Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	1	1	1	1
2.2. Розробка пропозицій щодо вирішення виявлених проблем за обраною тематикою		Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	1	1	1	1

Розподіл часу, відведеного на самостійну підготовку, по темах програми для вивчення теоретичного матеріалу і практичної підготовки кожен слухач здійснює особисто.

Рекомендована література:

- основана: [1]; [2]; [3]; [4].

- додаткова: [1]; [2]; [3]; [4]; [5]; [6]; [7]; [8].

7. Система поточного і підсумкового контролю знань за дисципліною “ політика та управління ”

Преамбула

Об’єктом поточного контролю знань слухача є:

1. Систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни.

2. Виконання 2-х модульних завдань.

3. Виконання вибіркового дослідницького завдання.

4. Презентація результатів вибіркового дослідницького завдання.

Контроль і оцінювання навчальної активності слухача

З метою стимулювання свідомої ритмічної роботи слухача застосовується оцінювання його навчальної активності.

Відвідування лекційних і практичних занять. За умови 100%-го відвідування слухач отримує 10 балів, за кожен 1 пропуск без поважних причин він втрачає 5 балів, тобто при пропусках аудиторних занять без поважних причин слухач отримує 0 балів за відвідування.

Активність і рівень знань при обговоренні проблемних питань на лекційних і практичних заняттях оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів. Кожна змістовна відповідь дає слухачу максимум до 5 балів.

Слухач, який був пасивним, перед підсумковим контролем не одержує заохочувальну винагороду у вигляді додаткових 5-10 балів (тобто отримує 0 балів за активність).

Контроль і оцінювання виконання вибіркового дослідницького завдання

У поточний контроль знань слухача включається підготовка вибіркового дослідницького завдання (реферату) по одній з важливих проблем предмету навчальної дисципліни.

Реферат не є обов’язковою частиною самостійної роботи слухача. Слухачі, які набрали достатню для бажаної оцінки кількість балів за іншими напрямами роботи, можуть не готувати реферат. Підготовка реферату – це можливість для слухача додати до свого здобутку 1-10 балів з дисципліни “Політика та управління ”. Слухач може писати реферат тільки на погоджену з викладачем тему.

Писати реферат слід на білому папері стандартного формату А4.

Титульний аркуш реферату повинен мати такий зміст: назва академії; назва факультету; назва кафедри; назва навчальної дисципліни; тема реферату; прізвище та ім’я слухача, курс, номер академічної групи; звання, прізвище і ініціали викладача, який перевірятиме реферат; дата подання реферату викладачеві на перевірку (день, місяць, рік).

За титульним аркушем слідує детальний план реферату, в якому треба виділити вступ, 3-5 питань основного зміс­ту, висновок, список використаної літератури. У плані праворуч позначаються номери сторінок початку кожного питання. Назви питань (заголовки) обов'язково мають поділяти текст на частини, щоб було видно, де закінчується одне питання і починається наступне.

Обсяг вибіркового дослідницького завдання визначається вмінням слухача стисло і водночас вичерпно розкрити тему: показати значення питання, що розглядається, оцінити, як воно висвітлюється в спеціальній літературі та розв’язується на практиці, зробити висновки та обґрунтувати власні пропозиції. При вдалому розкритті теми достатньо до 10 сторінок основного тексту.

Обов’язкова вимога до вибіркового дослідницького завдання: чітке посилання на джерела інформації. Всі цифри, факти, теорії, думки вчених, цитати повинні мати посилання у вигляді [2, с.54] (перша цифра означає номер джерела у наведеному в кінці реферату списку літератури, а друга цифра – номер сторінки у цьому джерелі). Бажано використовувати в рефераті таблиці, схеми, графіки, діаграми тощо. Список використаної літератури (не менше п’яти джерел) оформляється згідно з діючими правилами. Якщо інформація взята з мережі Internet, потрібно, як і для звичайної літератури, вказати автора, назву статті, а потім навести адресу сайту в Internet.

Критерії оцінювання вибіркового дослідницького завдання: логічності плану; повноти й глибини розкриття теми; наявності ілюстрацій (таблиці, рисунки, схеми тощо); кількості використаних джерел і чіткості посилань на них; відображення практичних матеріалів та статистичних даних; оформлення; обґрунтування власної думки слухача з цього питання у вигляді висновку.

Шкала оцінок реферату: максимально (при ґрунтовному розкритті теми і дотриманні всіх вимог) 10 балів. За кожне зауваження (недотримання однієї із вимог) оцінка зменшується на 1 бал. Слухач може отримати за реферат і 0 балів, якщо тема не розкрита, а кількість зауважень викладача 10 або більше.

Граничний термін подання вибіркового дослідницького завдання на перевірку: за 10 днів до початку екзаменаційної сесії. За межами цього терміну реферати кафедрою не приймаються, слухач одержує за реферат нульову оцінку.

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин, слухачі мають право, за дозволом декана, скласти їх до останньої консультації (останньою практичного для слухачів заочної форми навчання).

Час та порядок складання визначає викладач.

Структура підсумкової оцінки з навчальної дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни “ Політика та управління ” формується за такими складовими:

Вид роботи	Оцінка в балах
	Макси-мальна	Міні-мальна
Навчальна активність на заняттях	10	5
Виконання вибіркового дослідницького завдання (написання реферату) за темою яку обере слухач	10	5
Виконання завдань згідно плану практичного та семінарського занять	10	5
Відвідування занять	10	5
Виконання комплексу тестових завдань (індивідуального підсумкового завдання)	60	31

Підсумкове оцінювання знань слухачів із дисципліни “Політика та управління ” здійснюється виключно за результатами поточного контролю. Одержані слухачем бали за систематичність та активність роботи протягом семестру, виконання 2-х модульних завдань (тестів), виконання 2-х розрахункових робіт і за реферат додаються.

Загальна (сумарна) кількість балів з навчальної дисципліни є основою для прийняття рішення щодо отримання слухачем оцінки з дисципліни “Політика та управління”.

Слухачі, які набрали за вивчення дисципліни:

91-100 балів - одержують оцінку «А» – відмінно;

81-90 балів - одержують оцінку «В» – дуже добре;

71-80 балів - одержують оцінку «С» – добре;

61-70 балів - одержують оцінку «D» – задовільно;

51-60 балів - одержують оцінку «E» – задовільно;

31-50 балів - одержують оцінку «FX» – незадовільно;

0-30 балів - одержують оцінку «F» – незадовільно.

Визначені таким чином оцінки разом з результатами поточного контролю вносяться викладачем в залікову відомість та залікову книжку слухача.

8. К0МПЛЕКС ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИКА ТА УПРАВЛІННЯ» ДЛЯ ВСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ:

1. Чи є спільні риси у політики та управління:

1) ТАК,

2) НІ.

2. Для державного управління об’єктом управління є:

1) суспільство.

2) форма державної діяльності, спрямована на здійснення завдань та функцій держави.

3. Визначте основні ризики для нашого суспільства:

1)корупція,

2) непрофесіоналізм,

3)відсутність стратегії розвитку.

4. Чи може здійснюється. державне управління і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ і організацій?

1)ТАК;

2)НІ.

5. Яке із перелічених понять є ширшим за змістом ?

1) "державне управління";

2) "виконавча влада".

6. Суб'єктами державного управління є:

1) органи виконавчої влади;

2) сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави.

7. Об'єктами державного управління є:

1) органи виконавчої влади

2) сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом держави.

8. Чи впливає тип політичного режиму на управління:

1)ТАК;

2)НІ.

9. Які труднощі є при вироблення політичного рішення:

1) обмеження аналізу та права вибору оптимального варіанту;

2) недостатность інформації;

3) перебільшення або нехтування можливих наслідків.

10. Політична система складається з ( продовжіть фразу):

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

11. Який тип управління характерний для громадянського суспільства:

1 )демократичний,

2) авторитарний.

12. До якого типу відноситься політична система України:

1) демократичний,

2) авторитарний .

13. В якій політичній системі існує публічна політика:

1. демократичного типу,

2. авторитарного типу.

13. Чи можливий розвиток громадянського суспільства при авторитарному типу управлінн:

1)ТАК;

2)НІ.

13. На скільки гілок поділяється влада:

1) дві,

2) чотири,

3) три.

13. В якій країні вперше відбувся розподіл влади:

1) Греція,

2) Франція,

3) США.

13. Чи є політична еліта та бюрократія суб’єктами у здійсненні політико-управлінських рішень:

1)ТАК;

2)НІ.

13. Чи впливає соціальне партнерство на ефективність політичної влади:

1)ТАК;

2)НІ.

13. Чи існує зв'язок існує між поняттями «ефективність» та «легітимність» влади:

1)ТАК;

2)НІ.

13. Політичне оцінювання складається з:

1) консультації з підсистемами політики,

2) громадськістю,

3) моніторингу преси,

.4) всіх перерахованих чинників.

13. Чи враховується політичний зворотній зв'язок при реформуванні політичної системи України?

1)ТАК;

2)НІ.

13. Визначте роль ЗМІ у формуванні взаєморозуміння між суспільством та владою як:

1. впливовою,

2. другорядною,

3. визначальною,

4. необхідною.

13. Сутність, зміст, загальна характеристика стилів та циклів політики полягає у (продовжіть фразу):

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

13. Охарактеризуйте сучасні технології, які використовуються політиками як інструменти політичної боротьби за владу в умовах суспільно-політичної кризи як:

1) інформаційні,

2) корупційні,

3) силові,

4) законні.

13. Скільки існує стилів керівництва прийняття рішень:

1) два,

2) чотири,

3) три.

13. Реалізація політичних рішень починається зі:

1) збору інформації,

2) підбору кадрів,

3) визначення реалізаційної стратегії.

13. Проблеми зміни політики полягають у (продовжіть фразу) :

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

13. Скільки принципів контролю управлінських рішень існує:

1) три,

2) один,

3) шість,

4) два.

13. Оцінка єфуктивності прийняття рішень складається з:

1. оцінки результатів,

2. оцінки процесу впровадження,

3. оцінки наслідків впровадження,

4. оцінки діяльності органів державноїго управління.

13. Основні типи політичних конфліктів:

1)

2)

3)

13. Конфлікт – це результат негативної взаємодії у суспільстві, який змінює відношення в бік розвитку потреб індивидів:

1)ТАК;

2)НІ.

13. Предметом політичного конфлікту є:

1) статус індивида (індивидів),

2) політико-правове положення індивида (індивидів),

3) статус індивида (індивидів) та політико-правове положення індивида (індивидів).

13. Визначте вплив конфліктів та ризиків на прийняття політико-управлінських рішень:

1) загрозливий,

2) не суттєвий.

13. Чи впливають інститути політичної влади на ефективність функціонування управлінських структур:

1)ТАК;

2)НІ.

13. Охарактеризуйте кризові явища в процесі формування політичної системи України (на Вашу думку):

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Як співвідносяться і взаємодіють між собою держава, політична система та громадянське суспільство:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Дайте визначення поняття «політика»:

_____________________________________________________

_____________________________________________________

38. Вкажіть відмінність між державною та публічною політикою:

1) вплив на прийняття рішень громадскістю,

2) визначення проблем,

3) реалізація рішення.

39. Призначення політики в суспільстві це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

40. Чи є політичні процеси та конфлікти об'єктом таємного інформаційно-психологічного управління:

1)ТАК;

2)НІ.