2. Предметом педагогіки виступає виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми, уповноваженими на це суспільством.

Як і кожна наука, педагогіка має свій понятійний апарат, тобто систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних категорій належать виховання, навчання й освіта.

Виховання – цілеспрямований та організований процес формування особистості. В педагогіці це поняття вживають у широкому і вузькому розумінні.

У широкому соціальному розумінні виховання – це передача накопиченого досвіду від старших поколінь молодшим.

У вузькому соціальному розумінні під вихованням розуміється цілеспрямований вплив на людину з боку суспільних інститутів з метою формування в неї певних знань, поглядів, цінностей і переконань.

Сучасна наука доводить, що справжнє виховання є глибоко національним за своєю сутністю, змістом, характером.

Національне виховання – виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.

Наступною категорією педагогіки є навчання. Воно дуже тісно пов’язане з категорією виховання. Навчання завжди включає елементи виховання і навпаки.

Навчання - це цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння і навички.

Результатом навчання виступає освіта.

Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей. Освіта – це об’єм систематизованих знань, умінь, навичок, способів мислення, якими оволодів той, хто навчається. Освіченою вважається людина, яка оволоділа визначеним об’ємом систематизованих знань і, окрім того, звикла логічно, виділяючи причини й наслідки, мислити. Головний критерій освіченості – системність знань і системність мислення. У давньому афоризмі : „Освіта є те, що залишається, коли все вивчене забувається” - велика доля істини.

3. Система педагогічних наук – зв’язки і відношення, що склалися в процесі історичного розвитку різних галузей педагогічних знань.

До педагогічних наук належать: загальна педагогіка, вікова педагогіка, корекційна педагогіка, галузеві педагогіки.

Загальна педагогіка вивчає головні теоретичні й практичні питання виховання, навчання і освіти, досліджує загальні проблеми навчально-виховного процесу. Традиційно загальна педагогіка складається з 4-х великих розділів: загальних основ, дидактики (теорії навчання), теорії виховання, школознавства.

Вікова педагогіка (дошкільна, шкільна, педагогіка дорослих) досліджує закони та закономірності виховання, навчання й освіти, організаційні форми й методи навчально-виховного процесу стосовно різних виховних груп.

Корекційна педагогіка – вивчає і розробляє питання виховання, навчання та освіти дітей з різними вадами: сурдопедагогіка (навчання і виховання глухих і глухонімих), тифлопедагогіка (навчання і виховання сліпих і слабкозорих), олігофренопедагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей із затримкою розумового розвитку), логопедія (навчання і виховання дітей з порушеннями мовлення), виправно-трудова педагогіка (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).

Галузеві педагогіки – військова, спортивна, вищої школи, профтехосвіти.

До системи педагогічних наук можна віднести також історію педагогіки і школи, що вивчає розвиток педагогічних ідей і практику освіти в різні історичні епохи.

Окрема група педагогічних наук – часткові, або предметні, методики, предметом дослідження яких є закономірності викладання та вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти всіх типів.

Наприкінці ХХ ст. намітився стрімкий розвиток соціальної педагогіки як галузі, що вивчає закономірності та механізми становлення й розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб.

Оскільки до розв’язання проблем виховання особистості причетні різні науки, педагогіка тісно пов’язана з ними. Зокрема, з філософією, соціологією, естетикою, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини та ін.

Філософія, соціологія, естетика допомагають педагогіці визначити мету виховання. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, а педагогіка – ефективність виховних впливів. Анатомія і фізіологія людини – база для розуміння біологічної сутності людини. Гігієна дітей та підлітків сприяє організації на наукових засадах у закладах освіти заходів щодо зміцнення здоров’я і фізичного розвитку школярів. Зв’язок педагогіки з медициною став передумовою формування корекційної педагогіки.