- •Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого
- •Граматичні категорії іменника
- •Маскулізми
- •Фемінативи
- •Граматичні категорії іменника
- •Проблема статусу кличного відмінка в українському мовознавстві
- •Спадкоємність системи флексій кличного відмінка
- •I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
- •II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи і відміни?
- •Словозміна іменників. Розмежування варіантів відмінкових форм
- •Iіі. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
- •Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми
- •Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.
- •Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.
- •Виберіть правильні твердження.
- •У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?
- •Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.
- •Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.
- •Розбір іменника як частини мови /за схемою/
- •Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Форми прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників
- •I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?
- •II. У якому рядку не всі прикметники належать до одного розряду?
- •Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
- •V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?
- •VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?
- •VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?
- •Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)
- •Vіі. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (я. Гоян).
- •Числівник як частина мови. Граматичні категорії та функційні розряди числівників
- •I. У якому рядку всі числівники — кількісні?
- •II. У якому рядку всі числівники - порядкові?
- •Відмінювання різних розрядів числівників. Наголос у числівниках. Розбір числівника як частини мови /за схемою/
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії
- •I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?
- •II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?
- •Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання, пов’язане з вивченим матеріалом
- •Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни
- •Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану
- •Категорія часу та роду дієслова
- •Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
- •Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника. Творення дієприкметників, їх відмінювання та написання
- •Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання
- •1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
- •Прийменник як частина мови. Уживання прийменників
- •Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад
- •Частка як службова частина мови
- •Частки не і ні з різними частинами мови
- •Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.
А Бра, Торонто, какаду, алое, журі.
Б Кенгуру, садок, Дюма, Ігор, зерно.
В Кашне, струмок, Гете, гурток, кафе.
Г Гроші, переговори, духи, макарони, Альпи.
Д Душанбе, колібрі, замок, колосок, куток.
Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.
А Ользі Бондаренко.
Б Людмилі Макарової.
В Миколою Ладогою.
Г Марією Ладогою.
Д Софії Гурич.
Е При Миколі Білоусові (-у).
Є Володимира Гурич.
Ж При Русланові (-у) Макарову.
Виберіть правильні твердження.
А Жіночі прізвища з нульовим закінченням змінюються.
Б Чоловічі прізвища на -ко змінюються.
В Українські прізвища на -а („спільного” роду – Майборода) змінюються.
Г Жіночі прізвища, які мають нульове закінчення, не змінюються.
Д Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів.
Поєднайте звертання, подані в лівому стовпчику, з правилами, сформульованими у правому стовпчику.
А Лікарю.
Б Галю.
В Плещеєв.
Г Маріє.
1. Прізвища прикметникового походження на -ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин (-ін) при звертанні мають форму як називного, так і кличного відмінка.
2. У кличному відмінку однини іменників 1 відміни вживаються закінчення -о, -е, -є, -ю.
3. Іменники 2 відміни м’якої основи в кличному відмінку мають закінчення -ю.
4. У кличному відмінку однини іменників 1 відміни м’якої групи після голосного та апострофа вживається закінчення -є.
5. У кличному відмінку однини деякі пестливі іменники 1 відміни м’якої групи мають закінчення -ю.
6. Іменники 2 відміни в кличному відмінку закінчуються на -у (-ю), -е.
У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?
А Емаль, шампунь, вуаль, аерозоль.
Б Мігрень, тюль, ваніль, фланель.
В Бандероль, шампунь, тюль, толь.
Г Антресоль, вуаль, бешамель, емаль.
Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.
А Кілька років тому ІПІС переїхав у нове приміщення.
Б У 1992 році розпочав роботу ВАК України.
В ХДУ гостинно приймав делегацію з Польщі.
Г У 1992 році розпочала роботу ВАК України.
Д ХДУ гостинно приймала делегацію з Польщі.
Е Кілька років тому ІПІС переїхала у нове приміщення.
Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.
А Військовий аташе.
Б Смілива тореро.
В Відомий шансоньє.
Г Літня мадам.
Д Серйозний фрау.
Е Справедлива рефері.
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс
Практичне заняття № 7
Розбір іменника як частини мови /за схемою/
Практичні завдання
Опрацюйте (стисло законспектуйте) наукові розвідки К. Городенської під загальною назвою «Мовна мозаїка» (додається).
Утворіть іменники на позначення осіб чоловічої і жіночої статі. Схарактеризуйте їх словотворчі особливості, фонетичні процеси, що супроводжували словотворення, поясніть правопис.
Львів, Полтава, Естонія, Греція, Данія, Польща, Грузія.
Виконайте морфологічний розбір іменників із поданого речення за схемою.
Одначе, не долітаючи до нас, табуни знов повертають назад, певне, є там десь лимани, озера, адже не одне оце наше висхле озеречко — вся ж придніпровська місцевість зветься Чари-Комиші (О. Гончар).
Схема морфологічного розбору іменника
Аналізоване слово.
Початкова форма (називний відмінок).
Лексико-граматичні категорії:
а) власна чи загальна назва;
б) назва істоти чи неістоти;
в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.
Граматичні категорії:
а) рід і засоби вираження його (семантичні ознаки, морфологічна будова, синтаксичні зв'язки з іншими словами в реченні);
б) число і засоби вираження його;
в) відмінок і засоби вираження його;
г) відміна і група.
Синтаксична роль.
Будова слова
Правопис слова.
4. Тестування
І. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника: Не раз ми ходили в дорогу, не раз ми вертались до хати і знову брели від порогу — правдивої цілі шукати. (П. Грабовський)
Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, істота, чоловічого роду, II відміни, у називному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, неістота, чоловічого роду, III відміни, у родовому відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, у давальному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
ІІ. Знайдіть правильний варіант морфологічного розбору виділеного іменника: Мова, наша мова — мова кольорова, в ній гроза травнева і тиша вечорова. (Ю.Рибчинський)
Іменник, початкова форма - тиша, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
Іменник, початкова форма - тиша, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
Іменник, початкова форма - тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки множини; у реченні виконує роль головного члена.
ІІІ. Знайдіть варіант правильного морфологічного розбору виділеного іменника: Сонце з небокраю встало рано-рано, знову розмовляю з вами, рідна мамо (М.Сингаївський).
Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.
Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, II відміни, твердої групи, у називному відмінку, множина; не є членом речення.
Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; не є членом речення.
Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, IV відміни, твердої групи, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.
Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у називному відмінку, множина; не є членом речення.
IV. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?
Шахтар, викладач, голівка, сестричка, візник.
Студент, учень, теплота, ягода, молоко.
Полісся, комарик, сталевар, суглинок, розклад.
Лікарня, лікар, кістка, кість, яструб.
Розлука, контрудар, вистава, ходіння, щастя, лісопарк.
V. У якому рядку всі іменники утворено префіксально-суфіксальним способом?
Моряк, пекарня, байкар, горянка, житель.
Нагрудник, безсилість, безрукавка, безхребетний, відлюдність.
Пловчиха, співець, берізка, переклад, чорноморець.
Боксер, українець, вівсянка, заспів, недогляд.
Водичка, перехід, морозець, переклад, законодавство.
VІ. Яким способом утворені іменники прабатьківщина, підстанція, присмак, незгода, суперклас?
Префіксально-суфіксальним.
Префіксальним.
Суфіксальним.
Складанням основ або слів.
Переходом прикметників у іменники.
VІІ. Яким способом утворено іменники пригорок, наколінник, пристінок?
Суфіксальним.
Префіксально-суфіксальним.
Переходом прикметників в іменники.
Префіксальним.
Складанням основ або слів.
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль
Практичне заняття № 1
